За один стілець, зроблений колись його руками, зараз готові платити більше, ніж за цілий будинок – адже тепер такий стілець вже не просто частина інтер’єру, це – витвір мистецтва. Томас Чіппендейл став самим знаменитим англійським майстром по виготовленню меблів, а історія його життя показала, яких вершин може досягнути професіонал, закоханий у свою справу, якщо талант і сумлінну працю з’єднати з діловим підходом і добре продуманої рекламної кампанією.
Як син провінційного теслі відправився в Лондон, озброївшись лише ремеслом і амбіціями
Пам’ятна табличка на будинку, де народився Томас Чіппендейл
Томас Чіппендейл з’явився на світ у селі Отли в графстві Йоркшир в 1718 році, в родині теслі Джона і його першої дружини Мері, у дівоцтві Дрейк. В ті часи від меблів, яку виготовляли для англійського будинку, чекали небагато: міцності, простоти і довговічності, основними матеріалами були дуб, горіх, ясень. Від майстрів не потрібно проявляти фантазію, з покоління в покоління передавалися одні і ті ж навички, і коли юний Томас почав допомагати батькові в його справі, здавалося, йому уготована та ж проста і невигадлива трудова життя, що і тисячам побратимів по професії. Але молодий Чіппендейл виявився значно амбітніші Чиппендейла-старшого, до того ж, як покажуть подальші події, йому була властива відмінна ділова хватка.
Комод роботи Чиппендейла
У майстерні батька Томас навчився основам ремесла, крім цього він проходив навчання в Йорку, у мебляра Річарда Вуда, а у віці 21 року подався-таки до столиці – тільки Лондон міг допомогти йому реалізувати всі задуми. До цього часу мати Томаса десять років як померла, батько одружився вдруге, на Відміну від юнака нічого не тримало – а попереду відкривалися привабливі можливості, які надавала заповзятливим молодим людям столиця величезної і могутньої імперії.
Лондонські аристократи охоче купували розкішні меблі, а Чіппендейл був готовий її робити
Лондон XVIII століття був особливим світом, зовсім не схожим на іншу Англію. Місто був сповнений товарів із заморських колоній, багатіїв і нудьгуючих аристократів, у моді було купувати і дивувати – цінувалися вишукані речі, які демонстрували б витончений смак господаря. Зрозуміло, що при такому попиті на все нове і красиве шанси майстра досягти успіху були досить високі. А Чіппендейл, крім того що відмінно володів теслярським ремеслом і дуже ретельно підходив до виготовлення кожного предмету меблів, ще й зумів зробити собі відмінну рекламу.
Чіппендейл робив і популярні в той час кабінети – шафи для зібрання рідкостей
Майстерня на вулиці Сент-Мартінс і каталог «Директор»
У 1748 році Томас Чіппендейл одружився, його обраниця, Кетрін Рэдшоу, народила йому за час шлюбу п’ятьох синів і чотирьох дочок. Спочатку сім’я орендувала невеликий будинок неподалік від Ковент-Гарден. З часом Чіппендейл обзавівся постійними клієнтами, серед них був і багатий шотландець Джеймс Ранни, який вирішив вкласти у справу талановитого майстра солідну суму.
Стілець роботи Чиппендейла
В 1754 році Чіппендейл зняв три будівлі – 60, 61 і 62 на вулиці Сент-Мартінс, там жив він зі своєю родиною, там розвивався і бізнес. У справу увійшов ще один партнер – Томас Хейг, були найняті робітники, а Чіппендейл взявся за першу в історії меблевого виробництва книгу-каталог, по суті стала великим рекламним виданням, присвяченим меблів.
Книга Чиппендейла мала величезний успіх, вона перевидавалася в 1759 і 1762 роках
Це було «Керівництво для джентльмена і червонодеревника», або «Директор» – під короткою назвою книга і придбала світову популярність. У виданні були представлені дві сотні мідних гравюр і сто шістдесят варіантів дизайну від Чиппендейла: стільці, журнальні столики, шафи-кабінети, екрани для камінів та ще десятки найменувань предметів меблів, виконаних в новому стилі.
«Директор» на своїх сторінках показував всі існуючі в той час види меблів – такими, якими їх робив Чіппендейл
Червоне дерево тоді було виключно модним і затребуваним матеріалом. Привезене в першій третині XVIII століття з Вест-Індії, воно швидко завоювало популярність у аристократів і цінителів предметів мистецтва – і меблі, яку виготовляв Чіппендейл, стала дуже модною. Вироби з червоного дерева коштували дорого, але і виглядали вони набагато ефектніше тих, що робили з класичних порід деревини.
Книжкові шафи з «Директора»
Червоне дерево, завдяки його міцності і властивості добре піддаватися обробці, стало заповнювати лондонські вітальні. Комоди, крісла, дивани, ліжка – все прикрашалося візерунком і різьбленням, ретельної і мудрої. Чіппендейл ввів у моду «стрічкові спинки» стільців, які дозволяли добитися ефекту легкості і витонченості, при цьому зберігали меблів зручність і міцність. Ніжки виготовляли в стилі «кабріоль» – з подвійним S-подібним вигином, рельєфним орнаментом у верхній частині і підставою у вигляді пташиної або левової лапи.
Стілець роботи Чиппендейла – з «стрічкової спинкою» і характерною формою ніжок
Меблі, зроблені таким чином, втрачала зовнішню масивність, справляла враження розкішного і елегантною одночасно, а тому і придбала славу кращої за всю історію Британських островів. Твори Чиппендейла відносили до «англійської рококо», зазначаючи в них строгість і стриманість, не властиві французької меблів, яка, до того ж, часто повністю покривали позолотою – в той час як Чіппендейл і взагалі англійські майстри віддавали перевагу не приховувати природний відтінок деревини.
«Директор» став для аристократів того часу ще й підручником гарного смаку. Примітно, що це видання у французькому варіанті поповнив бібліотеку Катерини II і Людовика XVI.
На передньому плані – нагрівач, створений Чиппендейлом. Знаходиться в приватній колекції
Стиль «чіппендейл»
Книга служила керівництвом і для інших майстрів – на хвилі попиту на чиппендейловскую меблі багато з них стали переймати новий стиль. Приблизно в тому ж дусі творили і інші знамениті згодом меблевики – Томас Шератон, Джордж Хэпплуайт, в свою чергу надихали і Чиппендейла на нові творчі знахідки. Він працював у тісному зв’язку з архітекторами, часто отримуючи замовлення на декорування інтер’єрів будинків – так і будівлі, і його внутрішнє оздоблення виявлялися виконаними в єдиному стилі.
Дамський стіл роботи Томаса Шератона
Чіппендейл став одним з перших дизайнерів свого часу, його компанія виготовляла не тільки меблі, але і укладала договори з тими фахівцями, яких не було у складі майстерні, так в будинках клієнтів з’являлися гардини, годинник і дзеркала. Клієнтами часто ставали власники великих маєтків, залишали значні комісійні, і справа Чиппендейла процвітало. «Директор» був перевиданий двічі – у 1759 і 1762 роках, зібравши опису всіх існуючих тоді типів меблів.
Вітальня Дамфріс-хаус в Шотландії, з книжковою шафою, кріслами і диваном роботи Чиппендейла
Перша дружина Томаса Чиппендейда померла в 1772 році, через п’ять років він одружився вдруге, на Елізабет Девіс. У 1779 році сім’я переїхала в будинок в Хокстоні, і в тому ж році Чіппендейл помер від туберкульозу.
Його справу продовжили сини, керівництво на себе узяв Томас Чіппендейл-молодший. До того часу меблі «чіппендейл» була вже відома і популярна за океаном, у США, її можна було побачити у палацах різних країн, у тому числі і в Росії.
У рідному місті Томасу Чиппендейлу встановили пам’ятник
Що стосується тих предметів меблів, до яких доклав руку сам майстер, їх цінність для колекціонерів з часом тільки зростає. Вартість одного стільця роботи Чиппендейла на аукціонах може досягати півмільйона доларів, а шафи-кабінету – і більше мільйона.
Ще про те, як може виглядати інтер’єр англійського будинку: Чатсуорт-хаус.
Thanks!
Our editors are notified.