Не багатьом народним артистам СРСР випадала честь бути визнаними і шанованими у всьому світі. Українському акторові Богдану Сильвестровичу Ступці в цьому заслужено пощастило – він був одним з тих, кого американські кінокритики ставили в один ряд з такими знаменитостями як Де Ніро, Аль Пачіно і Ентоні Хопкінс. Він дійсно був незрівнянним у театрі, чудовий у кінематографі, бездоганний в озвучуванні і гарний навіть у рекламі. Він був щасливий в коханні і своєї сім’ї. Йому вдавалося все те, що було задумано їм… Не зміг перемогти лише хвороба, подкосившую його життєві сили.
Богдан Сильвестрович Ступка – людина-епоха.
Його називають людиною-епохою, який став символом радянського кіно. За його ролями можна вивчати історію і пізнавати Україну. На його рахунку безліч ролей, починаючи від шекспірівського короля Ліра, закінчуючи Майстром Булгакова. Він – геніальний і самобутній артист, що володіє даром перевтілення, видатний діяч культури, непересічний талант, щирість якого зробила його улюбленцем публіки. За своє життя Богдан Сильвестрович зіграв понад сто ролей у кінофільмах, а також створив більше сотні персонажів на сцені театру, проявивши себе актором, якому були підвладні будь-які образи.
Великий актор, майстер перевтілення – Богдан Ступка.
За свою тривалу кінокар’єру Ступка був удостоєний 15-ти нагород і призів, включаючи «Ніку» і три «Золотих орла». А в 2004 році Європейська кіноакадемія номінувала актора на головну премію.
Богдан Ступка в ролі Богдана Хмельницького. К/ф *Вогнем і мечем*
Був Ступка членом Союзу кінематографістів України, та Європейської кіноакадемії, академіком Української і Російської академії кінематографічних мистецтв і міністром культури і мистецтва України, і президентом декількох кінофестивалів. До останнього свого дня він залишався художнім керівником Театру ім. І. Франка. А що вже говорити про безлічі державних нагород і премій… Вже за життя актора визнали національним героєм України, а в рейтингу великих українців ім’я Богдана Ступки стоїть на 47-му місці. А це, повірте, також говорить про багато що.
Перегортаючи сторінки біографії великого актора
Богдан Ступка в юності.
Богдан Ступка народився у серпні 1941 року в невеликому селі в околицях Львова. По закінченні війни, у 1948-му, сім’я перебралася до Львова. Змалку майбутній актор буквально всотував атмосферу театральних підмостків, так як все своє дитинство провів за лаштунками. Його батько – Сильвестр Дмитрович Ступка був співаком Львівського оперного театру, там же працював його рідний дядько по матері, тітка працювала головним концертмейстером. Підростаючи за лаштунками театру, він побачив багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського та Сергія Лемешева. Така творча атмосфера ніяк не могла не накласти свій відбиток на формування у юного Богдана акторських здібностей.
Богдан Ступка з батьками.
Однак, закінчивши школу, юнак вирішив отримати зовсім не акторську професію. Він подав документи до політехнічний інститут на хімічний факультет. Проваливши іспити, працював слюсарем в майстерні, фотографом при астрономічної лабораторії. А ще підробляв конферансьє в молодіжному джазовому ансамблі «Медікус». І одного разу, переконавшись, що публіка добре сприймає його виступу, Ступка зрозумів, що від долі не втекти, і, нарешті, твердо вирішив стати актором.
Богдан Ступка.
Богдан Сильвестрович вступив у драматичну студію при Львівському драмтеатрі і вже в 1961 увійшов до складу акторської трупи. Майже 17 років, аж до 1978-го, він виходив на сцену цього театру. А переїхавши до столиці, він продовжував працювати вже на сцені Київського академічного театру імені Івана Франка, якому віддав понад 30 років свого життя.
Сім’я – надійний тил актора
Забігаючи наперед, хотілося б сказати, що зі своєю дружиною Ларисою Корнієнко Богдан Ступка прожив у мирі та злагоді близько 45 років. Саме вона була, єдиним коханням всього його життя, надійним тилом, натхненником і берегинею їх домашнього вогнища. Ця дивна пара виховала династію українських акторів – сина Остапа і онука Дмитра Ступку.
Лариса Семенівна і Богдан Сильвестрович.
Лариса Семенівна Корнієнко народилася і виросла в Баку. Закінчивши Хореографічне училище, 21-річною дівчиною вона приїхала працювати у Львівський оперний театр. У Львові відбулася зустріч молодої балерини і 22-летнено початківця актора міського Драматичного театру імені Заньковецької. Через чотири роки молоді люди зареєстрували свій шлюб і народили свого єдиного сина Остапа.
Богдан Ступка з дружиною і сином.
Родина жила дружно, розділяючи на двох і радості, і смутку. Домашні клопоти, зрозуміло, лягли на плечі Лариси, яка примудрялася поєднувати роботу в театрі з турботами про сім’ю, при цьому, скрізь встигаючи. В їх домі ніколи не було надмірностей ні в побуті, ні в їжі. Ступка ніколи не привередничал, він цілком довіряв смаку і вибору своєї дружини – починаючи з одягу і закінчуючи вибором поїздки у відпустку. А сам глава сімейства грав на сцені за два десятки вистав на місяць, нерідко їхав на зйомки.
Богдан Ступка із сином Остапом.
Даючи інтерв’ю, актор так оцінював свої сімейні стосунки: “Дружина каже: -Так, з тобою жити важко. Але як тільки я подивлюся спектакль, де ти виходиш на сцену, то знову закохуюся і все прощаю!” Ось вона сила мистецтва! Інші змінюють жінок як рукавички, а я вчепився в одну – і живу. Її мудрість дозволила нам прожити так довго, разом більше сорока років. І вважаю, що мені пощастило!”
Династія акторів, заснована великим Богданом Ступкою.
Незважаючи на велику зайнятість, Богдан Сильвестрович вважав, що в житті людини немає нічого важливішого за сім’ю, тому не раз стверджував, що його головне спадок – зовсім не ролі. Найважливіше, що він залишить після себе – це нове покоління талановитих артистів. Своїх сина та онуків, які пішли по його стопах, він учив бути не лише акторами, а в першу чергу – людьми. А коли сім’я поповнювалася онуками, він любив жартувати, що клан Ступок розростається.
Богдан Ступка і кіно
Актором кіно Ступка став у 29 років, дебютувавши у фільмі “Білий птах з чорною ознакою” Юрія Іллєнка, роль у якій актор отримав завдяки скандальній ситуації. Сценарій до фільму писали спільно режисер Іллєнко і актор Іван Миколайчук, який і повинен був увійти в образ українського націоналіста Ореста Дзвонаря. Але тут несподівано цензура заборонила Миколайчуку грати цю роль. На той час артист був досить відомий і радянська влада підозрюючи актора в “націоналізмі”, вирішили уникнути популяризації того самого “націоналізму” не провокувати глядача. Таким чином, роль віддали маловідомому театральному актору Богдану Ступці.
Богдан Ступка і Іван Миколайчук під час зйомок *Білого птаха з чорною ознакою*.
Так потім і повелося… Спочатку кінокар’єри Ступці практично завжди діставалися негативні ролі. Втім, саме такі ролі і імпонували йому самому. Він не раз відзначав, говорячи про персонажів партпрацівників і інших награних позитивних героїв: “…рівнятися на такого “неживого” людину було нереально, тому що не викликав ні симпатії, ні поваги – нічого із-за цієї правильності непробивною… тому Я завжди хотів грати негативних героїв, тому як у негативних була якась правда, в них було життя”.
Богдан Ступка в ролі Богдана Хмельницького.
Після ролі Ореста Дзвонаря у драмі «Білий птах з чорною ознакою» Богдан Ступка став затребуваним актором, якого досить часто стали запрошувати в “велике кіно”. Зараз, переглядаючи сучасні фільми за участю Богдана Ступки важко повірити, що перша роль у кіно далася йому дуже важко. Як пізніше розповідав сам Ступка, йому було дуже складно переключитися з театрального актора на кіноперсонажа: “Я говорив дуже голосно, як в театрі, і мені постійно режисер повторював: “Не кричи так, говори тихіше”. Складнощі виникали і з емоціями. У театрі Богдан Ступка звик показувати емоції перебільшено, в той час як перед камерами треба було грати більш стримано і природно. Проте і з цим незабаром впорався великий актор.
У його фільмографії можна побачити картини найрізноманітніших жанрів. Так, у віці 67 років Ступка зважився знятися в еротичній мелодрамі “Сафо”, де зіграв роль російського археолога, який з донькою приїхав на грецький острів Лесбос.
Богдан Ступка в ролі Тараса Бульби.
Однак найбільшою мірою актор проявився в історичному жанрі. Ось невеликий перелік історичних постатей, яких зіграв актор: гетьман Іван Брюховецький (“Чорна рада”), Іван Мазепа (“Молитва за гетьмана Мазепу”), Богдан Хмельницький (“Вогнем і мечем”), а також Чингісхан (“Таємниця Чингісхана”). Однак, для багатьох він залишився могутнім і сильним Тарасом Бульбою в приголомшливому фільмі Володимира Бортка “Тарас Бульба” (2009), де Ступка зіграв головну роль.
Докладніше про цю історичної епопеї читайте в наступному огляді.
Богдан Ступка і політика
Богдан Сильвестрович Ступка.
У 1999 році Богдан Сильвестрович опинився у великій політиці, ставши Міністром культури України. Однак, очолював міністерство не зовсім не довго. Через два роки, він покинув цей пост. Після його смерті в Мінкульті України заявили, що історія вітчизняного театру і кіно розділилася на дві епохи: до і після Ступки.
Як зізнавався сам актор, ця посада була йому в тягар, так як зрозумів, що політика — це брудна гра, що опанувала розумами людства. Тому Ступка вирішив повернутися в театр. У 2001 році став художнім керівником Національного академічного драмтеатру імені Івана Франка, і більше 10 років залишався на цьому посту.
Родова зв’язок
Богдан Ступка.
У актора була сильна зв’язок з його матір’ю. Саме до її мудрих порад він прислухався протягом всього свого життя. Вони з нею навіть були народжені в один день – 27 серпня. Перед своєю кончиною, коли він відчув, що життєві сили залишають його, сказав, що хоче померти саме в той день, коли померла його мати – 23 липня. До цієї дати Ступка не дотягнув лише доба…
Життя Богдана Сильвестровича обірвалося за місяць до його 71 річниці в столичній клініці «Феофанія від серцевого нападу, де він вже тривалий час боровся з онкологією.
Богдан Сильвестрович Ступка – людина-епоха.
Легенда кіно і театру – Богдан Ступка був щасливою людиною не від великої своєї популярності, а від того, що все життя займався улюбленою справою і отримав за це загальне визнання й славу. Він називав себе “Актор Актерыч” і любив, коли на знімальному майданчику до нього зверталися Бодя, Ступочка або Сильвестр Сталоновый. Досить назвати його ім’я зараз – і всі, навіть люди далекі від мистецтва, знають, про кого йде мова… Так було і за життя великого Майстра.
В продовження теми про великих акторів сучасності читайте: Надійний тил актора Анатолія Котеньова: 30 років по дорогах життя з коханою жінкою.
Thanks!
Our editors are notified.