Чому в Нідерландах немає покинутих тварин: «Собача робота» для мешканців притулків

Вважається, що рівень розвитку суспільства визначається багато в чому тим, як у ньому ставляться до братів наших менших. У Росії це питання є болючим, тому має сенс подивитися, як до безпритульних тварин ставляться в інших країнах. Особливо показовим є досвід Нідерландів, де покинутих тварин немає взагалі. Голландські волонтери, які приїжджають в нашу країну, вважають, що є спосіб одночасно вирішити два завдання: знайти застосування бездомним тваринам і порадувати людей, які потребують в теплі і ласці. Схожі проекти успішно починають реалізовуватись і в нас.

Цікавий історичний факт: через кілька років після виходу у світ прекрасного дитячого фільму «101 далматинець» притулки Америки були переповнені плямистими породистими собачками. Справа в тому, що, натхнені чарівною історією, люди масово захотіли завести саме цих тварин. Але насправді далматинці – досить складні за характером, дуже активні собаки. Їх виводили для полювання, і утримувати таких тварин в квартирах буває непросто, тому, розчарувавшись, багато господарів вирішили цю проблему найпростішим шляхом – позбавилися від собачок. Так фільм, який повинен був виховати в людях любов до тварин, призвів до протилежних результатів.

Після виходу відомого фільму далматинці на кілька років стали найпопулярнішою породою

Голландія, яка сьогодні вважається зразково-показовою щодо вихованців країною, яка зіткнулася з проблемою безпритульних тварин в повній мірі ще в XIX столітті. В ті часи тримати собаку вдома вважалося ознакою хорошого тону – це свідчило про високий статус сім’ї. У результаті з-за величезної кількості собак у країні вибухнула епідемія сказу, після чого багато господарі, злякавшись, позбавилися від тварин, викинувши їх на вулицю. Зрозуміло, від цього стало тільки гірше. В XX столітті чисельність тварин вдалося знизити, а в XXI столітті були розроблені та ефективно запрацювали нові цивілізовані механізми контролю за тваринами. В основу ліг питання відповідальності господарів за тих, кого приручили».

Як і в прикладі з далматинцями, найважливішою ланкою в проблемі виявилися не самі тварини, а люди. По-перше, у Голландії, як і в більшості країн, які ефективно справляються з цим питанням, більшість домашніх тварин не тільки зареєстровані, але і стерилізовані (дана операція проводиться безкоштовно, а мати тварин для розведення можуть тільки сертифіковані заводчики). По-друге, законодавство захищає права хвостатих і передбачає штрафи і навіть тюремні терміни для людей, які не розуміють повною мірою своєї відповідальності. Тобто господар не може викинути тварину на вулицю або не надати йому необхідну медичну допомогу. За тим, щоб тварин не кривдили, стежить особлива поліція – Animal Cops. Ну, і по-третє, уряд заохочує прийом в сім’ю тварин з притулку. Зроблено це дуже простими економічними заходами – введений високий податок на породистих собак. Після такого незвичного кроку дуже швидко були прибудовані в добрі руки» близько мільйона дворняжок.

Вуличні собаки можуть стати справжньою проблемою

Звичайно, наводити порядок у відносно невеликій Голландії – це зовсім не те ж саме, що працювати на наших безкраїх просторах. Провальний досвід Московської програми стерилізації бродячих тварин це показав більш ніж наочно. Однак іноземні волонтери, які приїжджають в нашу країну, найбільше дивуються навіть не тому, що у багатьох росіян бродячі тварини викликають негативні емоції – це зрозуміло, і багато в чому є результатом неефективності заходів щодо регулювання їх чисельності. Дуже вже погана статистика в нашій країні, наприклад, за даними Росстату, в Росії в результаті нападу бродячих собак з 2000 по 2010 рік, загинув 391 чоловік (хоча порівняно з 20 тисячами осіб, умиравшими раніше щорічно від сказу в Індії, це ще не так страшно). Неправильно, на думку іноземців, ми намагаємося і піклуватися про бродячих тварин. Так, в Європі, якщо людина хоче допомогти бездомним собакам, він не підгодовує їх біля під’їзду, а йде в притулок і бере на себе турботу про вихованця, який досі не зміг знайти господаря. Це, до речі, набагато складніше, ніж просто поділитися залишками їжі.

Собаки можуть подарувати літнім людям масу позитивних емоцій

Ще однією прекрасною ідеєю, яка прийшла в нашу країну з Голландії, став проект «працевлаштування» дворняг. У ньому беруть участь зазвичай волонтерські організації, що допомагають будинкам престарілих та дитячим будинкам. Самотнім людям похилого віку і дітям дуже не вистачає любові і ласки, якими їх щедро можуть нагородити вихованці, нещодавно знайшли господарів. Для подібного спілкування дуже ретельно, за кількома критеріями, відбираються тварини – вони повинні бути неагресивними, здоровими і добре реагувати на незнайомих людей. Для собак з притулку підбираються куратори, які мають хороший контакт з тваринами. Якщо собачки нещодавно були віддані в сім’ю, то дається час на те, щоб вони добре дізналися своїх нових господарів, а потім волонтери разом з «хвостатої командою» приїжджають в гості до тих, хто особливо потребує них. За відгуками учасників, після таких зустрічей літні люди відчувають себе менш самотніми, спілкування з собаками піднімає їм настрій і навіть покращує самопочуття.

Особливо радіють незвичайним гостям діти, які не мають батьків. На думку психологів, спілкування з тваринами здатне виправити багато проблем в дитячій душі, покаліченої життєвими обставинами. Причому мова йде не про спеціальні собаках-терапевтах, а просто про добродушних тварин з притулку, які готові спілкуватися з людьми. Малюкам дуже корисно і просто обійняти песиків, і навчитися доглядати за тваринами – розчесати, погодувати, погуляти з ними, тримаючи повідець.

В інших країнах у будинку престарілих привозять і різних екзотичних тварин

Подібні проекти, які зараз дуже успішно реалізуються у багатьох країнах, дійсно дозволяють вирішити кілька проблем відразу – діти, старі, та й самі вони отримують велику порцію позитивних емоцій, а приютские тварини, які ще недавно які вешталися вулицями і представляли потенційну загрозу, стають затребуваними фахівцями», роблять важливу справу, ставлення до них змінюється на очах. Надалі собаки, які отримали такий досвід, легше прилаштовуються в хороші руки. Це прекрасний приклад того, як не дуже складна в реалізації і недорога ідея може принести відчутну користь всім учасникам.