Легендарний Козьма Прутков, образом якого надано статус відставного гусара, радив всім вступати в гусари, якщо хочуть бути красивими. Офіцерська форма в цьому роду військ була безмежною. До початку 19 століття в гусари прагнули всі. Інше питання, не кожен міг собі цю роль дозволити: сам по собі відхід за вишуканою формою передбачав солідні витрати. Гусарський полк вважався елітним військовим підрозділом. І відбиралися туди найкращі.
Зародження російського гусарства
Гусарські полки почали поповнюватися російськими тільки з кінця 18 століття, будучи до цього іноземними./Фото: avatars.mds.yandex.net
Перші гусарські «шквадроны» з’являлися в Росії ще в царювання Михайла Федоровича. Туди входили вербованные німці і поляки. З регулярної російської армії Петра I гусари зникли і повернулися лише у 1723-му, коли нові полки формувалися з австрійських сербів. Початком армійського гусарства вважається 1723 рік, але на той момент підрозділу поповнювалися все ще іноземцями. В тому році з’явився царський указ про народження Сербського гусарського полку. Трохи пізніше створили Угорський і Молдавський полиці.
Приблизно в той же період в Росію масово переселялися грузинські князі, які склали четвертий Грузинський кавалерійський полк. На гусар-іноземців була покладена охорона від ворога Причорномор’я. Бажаючи закріпити гусар на території Росії, їм виділяли землі, допомагали фінансами, навіть дозволяли вести торгівлю у вільний від служби час. Нарешті, до другої половини XVIII століття в гусарські підрозділи почали набирати росіян, яких через короткий час стала більшість. В 1783-му всі існуючі гусарські полки об’єдналися в кілька полків Катеринославської та Української кінноти. Саме вони і відомі сьогодні по незліченних кінокартин і літературі.
Гусарство як менталітет і культура
На полях битв гусари виконували роль сучасного спецназу./Фото: koof.ru
Катерининська традиція формувати гусарські підрозділи з росіян була остаточно закріплена Павлом I і мала місце до кінця існування імперії. Катерина II оформила гусарство як «ідеологію», яка міцно увійшла в російський менталітет і культуру. У той час серед гусар почали виділятися люди, які представляли інтелектуальну еліту своєї епохи. Формувався яскравий образ російського гусара.
З самого моменту свого виникнення в 15 столітті в Угорщині гусар використовували в якості легкої кавалерії, що виконувала на полі бою роль сьогоднішнього спецназу. В їх функції входило не тільки разведрейды і диверсії у ворожих тилах, але й участь у повноцінних боях. У великих битвах гусари виходили на передній план, коли виникала необхідність переслідувати відступаючого ворога з метою недопущення закріплення на позиціях. Крім військових навичок, гусарам належало відповідати чималій набору морально-етичних зобов’язань. Причому відступ від традиційних гусарських догм каралося аж до смерті. За словом гусари в кишеню не лазили, чого не скажеш про дуэльном зброю.
Дорога амуніція і кістки на полковому знаку
Олександрійський гусар 1816 і 1912 року./Фото: e-news.su
Всього в російській історії зафіксовано двадцять гусарських полків. Найбільш відомими серед них вважалися Лейб-гвардії гусарське, Охтирське, Ізюмське підрозділи, а також знамениті «чорні» гусари з Олександрійського полку. На полкову приналежність того чи іншого гусара вказували колір форми та спорядження бойового коня, а за історією кожної окремої полкової форми найчастіше стояла легенда. Крім форменого кольору гусар відрізняв полковий знак. Мабуть, самим яскравим і виразним був створений на початку 20 століття олександрійський знак. Він представляв собою мальтійський хрест, прикрашений гусарскими вензелями, а в центрі – череп з кістками («адамова голова»). У настільки ефектному зображенні були зашифровані головні віхи полкової літопису.
Мальтійська восьмикутний хрест передавав історію заснування полку в царювання Павла I, що був членом військового мальтійського ордену. У свою чергу, череп і кістки символізували безсмертя. Найменування «Безсмертні гусари» олександрійські воїни отримали ще у часи наполеонівських воєн. У 1741 році з’явилася франтівська гусарська форма. За основу був узятий національний угорський костюм. За статутом гусарам пропонувалося носити довгі завиті вуса і кучері на скронях.
Вічні холостяки і недовгий вік
Вічні холостяки і дамські угодники./Фото: avatars.mds.yandex.net
Тривалість життя гусара виявлялася недовгою. Рідко, коли вони переживали 40-річчя, особливо в періоди активних воєн. Французький генерал Ласалль висловлювався з цього питання максимально жорстко, відзначаючи, що дожив до тридцяти гусар — це і не гусар, а погань. Сам же командир кавалерійського поліг смертю хоробрих у 34. Середньостатистичний гусарський вік коливався від 19 до 30 років, але траплялися й винятки. Згідно з полковим записів від 1804 року найстарший олександрійський гусар дожив до 52 років, а наймолодшому ледь виповнилося 17.
Не дивно, що в поданні нащадків браві гусари залишалися нестаріючими відчайдушними персонажами і легковажними дамськими залицяльниками. Радянські кінофільми відобразили гусара високим красенем, однак на ділі все було інакше. Рослі чоловіки рідко потрапляли в гусарські полки. Специфіка військових завдань передбачала один з головних відбіркових критеріїв – середній зріст. А от відмітна риса гусарських офіцерів – вуса – відповідала дійсності. Для Шурочки Азарової, героїні «Гусарській балади», відсутні вуса мало не обернулися викриттям.
Гусари отримали славу переможців не тільки військових, але і на любовних полях битв, будучи чемними кавалерами. Однак шлюби в середовищі гусар не заохочувалася на керівному рівні. Приймаючи рішення служити Росії, багато автоматично підписувалися під майбутнім вічного холостяка. Але якщо вірити історичним фактам, які відобразили безжурний образ гусара-ловеласа, не схоже, щоб хтось із них страждав з цього приводу. Однією з причин, по якій у верхах не ратували за сімейні узи в гусарській середовищі, були обов’язкові виплати пенсій сім’ям загиблих в частих війнах офіцерів. Така стаття витрат була занадто обтяжливою для державного бюджету.
А ці 10 відомих жінок народили дітей від одружених чоловіків.
Thanks!
Our editors are notified.