Під маскою самотності: Роботи польсько-литовського художника про потаємної туги, зрозумілі кожному

Мало хто здатний сприймати роботи Стасиса Эйдригевичюса байдуже. Всесвітньо відомий і ніколи не вставлявшийся в країнах колишнього СРСР художник-графік, майстер плаката та декоративно-прикладного мистецтва створює страшні, похмурі, тривожні образи, які, втім, зрозумілі глядачам без зайвих пояснень…

Стасіс у своїй майстерні.

Його майстерня у Варшаві сусідить з їдальні для безхатченків. Натхнення художник знаходить, мабуть, просто вийшовши за продуктами.

Сюрреалістичні мотиви.

Він народився в маленькому литовської селі в змішаної польсько-литовської сім’ї і все дитинство мріяв вирватися звідти. Його душа не лежала до важкої сільської праці, до того ж відносини з батьком були досить складними – той поєднував взбаломошный характер і творчу жилку, а Стасіс все життя відчував по відношенню до нього дивну суміш роздратування і захоплення.

Сумні й тривожні особи у роботах художника.

Мрійливий, м’який хлопчик у всьому бачив щось казкове, рано почав малювати, організував сільський театр зі своїми друзями… В той же час він ніколи не вмів постояти за себе, а суворість дервенской життя тиснула на нього.

Мотиви сільського життя втілені у багатьох його роботах.

У чотирнадцять Стасіс вирушив у Каунас, де вивчав прикладне мистецтво, а потім в Вільнюський Інститут образотворчого мистецтва. Батьки підтримали його бажання навчатися мистецтву, в тому числі і фінансово. Там сталися два ключових для його творчої кар’єри захоплення: графіка і театр. Вже в студентські роки Эйдригевичюс взяв участь у перших професійних виставках, а згодом влаштувався оформлювачем в Вільнюську філармонію.
Тривалий період життя художника пов’язаний з Варшавою. Эйдригевичюс завжди віджартовується на питання про переїзд в Польщу: «Мене туди вітром занесло!». Зацікавившись мистецтвом плаката ще в Литві, Стасіс заради розваги взяв участь у кількох конкурсах плаката в Польщі і… виграв кілька разів поспіль!

Дивний стиль Стасиса оцінили польські плакатисты.

Тут потрібно зробити невеличкий відступ. Справа в тому, що польський плакат – особливе напрям всередині світового оформлювального мистецтва. Польська школа плаката зародилася ще в 1940-х роках і чотири десятиліття свого розвитку однаково відмовлялася від принципів соціалістичного реалізму, так і від вимог до комерційною, рекламною графіку. Сюрреалістичне, парадоксальне, метафізичне і тому маргінальне мистецтво польського плаката вимагав від художників особливого типу мислення, вміння виходити за межі звичного, відмовлятися від «приємного для ока», шокувати, залишаючись тонкими і інтелектуальними. Сміливий і в той же час витончений підхід Эйдригевичюса припав тут як не можна до речі.

Роботи Стасиса Эйдригевичюса.

Коли в 1980 році він приїхав до Польщі, його захопила здатність польських плакатистов вписувати магічні образи в міське середовище. Кожен плакат був немов вікном у світ, який живе за абсолютно іншими законами. Художник відчув, що тут може показати глядачам і власні світи – і його зрозуміють.

Роботи Стасиса Эйдригевичюса.

І правда – театральні плакати Эйдригевичюса швидко привернули увагу глядачів і критиків. Головне для нього як театрального плакатиста – знайти «своїх» режисерів, відчути з замовником інтуїтивну зв’язок, щоб образ народився і вийшов на світло без тиску і примусу – тільки тоді він буде вдалим.

Плакати Стасиса Эйдригевичюса.

Він порівнює свій художній світ з будинком, де в різних кімнатах живуть екслібриси, мініатюри, пастелі, книжки, плакати та фотографія. Для нього нема суттєвої різниці між техніками втілення ідеї – в кожній його роботі повинна бути вивірена композиція, історія, розказана у лаконічних і виразних образах.

Фотографії Стасиса Эйдригевичюса.

Эйдригевичюс не розлучається з фотоапаратом з чотирнадцяти років, але лише у 2001 році ризикнув показати свої фотороботи публіці. Його друзі вирішили допомогти йому роздрукувати фотографії, зроблені в США в 1984 році – моделі в містичних масках.

Фотографії Стасиса Эйдригевичюса.

Образи з негативів, перенесені на великий формат, потрясли його самого, немов зажили власним життям, знайшли душу.
Також художник проілюстрував понад сорока книг, у тому числі і для дітей.
Гротеск, казки, абсурд, кафкіанство, литовська село і польська повсякденність сплелися у творчості Эйдригевичюса.

Фотографії та картини майже не відрізняються.

Тривимірні роботи Стасиса.

Нескінченна плеяда осіб, де одна-дві деталі, моторошні або просто несподівані, передають настрій персонажа… Герої Стасиса – самостійні істоти, немов живуть своїм життям, і життя ця, загалом-то, невесела. Туга, самотність, страхи, витончені ігри підсвідомості, національні травми, пережите насильство…

Робота, присвячена жертвам Голокосту.

Малюнками або фотографіями цього художника можна проілюструвати довідник ментальних розладів. Його роботи неможливо описати буквально, але дуже легко відчути і зрозуміти – адже кожен з нас відчував у своєму житті і біль, і розгубленість, і відчай.

Стасіс використовують для масок дивні матеріали.

Стазис – справжній барахольщик. У його майстерні живуть самі божевільні предмети, які він називає своїми мисливськими трофеями. У кожної речі – іржавих ножиць, керасиновой лампи, гранчастого стакана, обшарпаного валізи або олов’яної ложки – є своя історія, що йде корінням в дитинство художника.

Фотографії Стасиса Эйдригевичюса.

Фотографії Стасиса Эйдригевичюса.

Эйдригевичюс залишив слід і в журнальній графіці, створюючи абсурдні зображення пером, які, втім, були співзвучні реальності. За їх сюрреалістичним гумором впізнавалися черги за ковбасою, робочі будні, передвиборна гонка… Проте в друк йшли тільки самі нейтральні малюнки або поздоровлення зі святами. Оригінали журнальних малюнків 1980-х років були втрачені і повернуті художник через багато років.

Ілюстрації Стасиса Эйдригевичюса.

Ілюстрація Стасиса Эйдригевичюса.

За більш ніж шість десятиліть творчості художник жодного разу не отримав можливість представити роботи в пострадянських державах, крім Литви. Його з успіхом беруть в країнах Європи, США, Японії. Твори Стасиса Эйдригявичюса придбані музеями Литви і Польщі, Британським музеєм в Лондоні, нью-йоркським Музеєм сучасного мистецтва (MoMa), Національною бібліотекою США у Вашингтоні, музеєм у Ватикані, Токійській художньою галереєю. А в Росії лише… крадуть його ідеї.

Плакати Стасиса Эйдригевичюса.

Эйдригевичюса страшно засмучує ця ситуація, але він не залишає надії представити свої роботи на суд російських глядачів.

Текст: Софія Єгорова.