Політичні підсумки тижня: час арештів і терактів

Затримання Корбана та замаху на чиновників відсунула вибори на другий план
Вся останній тиждень в Україні носила якийсь кримінальний відтінок. Арешти і замаху відсунули на другий план навіть тривале підбиття підсумків місцевих виборів. Хоча багато в чому ці події, власне, і були пов’язані з виборами.
СЕРПОМ ПО КРОПУ. Темою номер один, безумовно, став арешт найближчого помічника Ігоря Коломойського і лідера партії КРІП Геннадія Корбана. Як і будь-яка подія такого рівня, він викликав суперечливі оцінки в країні.

Українське фото
З одного боку, кримінальні провадження щодо дій Корбана коли був заступником дніпропетровського губернатора тривали не один місяць. З іншого — арешт Корбана відразу після того, як “Укроп” на виборах виявився чи не найуспішнішою новою партією, не міг не виглядати як політичні репресії. Під влади парирують: арешт відбувся після виборів саме тому, щоб ніхто не звинуватив ГПУ у втручанні в передвиборну кампанію. Та й звинувачення Крбана носять саме кримінальний характер з “мокрухою” та іншими серйозними злочинами. Але підозр уникнути все одно не вдалося — тим паче, що соратник Корбана Борис Філатов продовжує боротьбу за крісло дніпропетровського мера, і ще питання, завадить йому арешт однопартійця чи допоможе.
Через два дні правоохоронці “вирівняли” ситуацію, спробувавши вручити повістки трьох представників “Опозиційного блоку”, включаючи другого претендента на мерію Дніпропетровська Олександра Вілкула та затримавши за “злочини проти Майдану” екс-міністра юстиції часів Януковича Олену Лукаш. Але в результаті ця історія стала виглядати ще більш неприємним, залишивши враження, що переслідуванням опозиціонерів влада просто згладжувала у радикалів емоції від арешту лідера Кропу.
Події цього тижня будуть мати довгострокові наслідки для політичного життя країни. Після арешту Корбана компроміс між Петром Порошенком і Ігорем Коломойським виглядає неможливим: якщо президент випустить Корбана, то буде виглядати переможеним, якщо дніпропетровський олігарх здасть соратника — переможеним буде він. Так що всіх нас чекає захоплююча спостереження за спробами “батьків української демократії” знайти альтернативу війні.
ПІАР-ТЕРОР. Арешти і порядку на цьому тижні супроводжувалися замахами на українських політиків, які мало хто повірив. Спочатку черговий теракт відбувся біля будинку Андрія Садового і закінчився показовою турботою львівського мера про терориста, що в комплексі залишило враження досить сокирного піару. Потім загадковий терорист вирішив обстріляти вікна кабінету генпрокурора. Це повинно було виглядати як кримінальна помста Віктора Шокіну за арешт Геннадія Корбана, але з-за того, що терорист навіть не пробив скло, багато також засумнівалися.
В принципі, на ці історії не варто було б звертати особливої уваги, якби не стало вже сумною тенденцією, коли інструментами політичного піару стають гранатомети і снайперські гвинтівки. Політики грають з вогнем, загострюючи обстановку в суспільстві, а тому обидва факту замахів (в лапках чи без) повинні бути серйозно розслідувані. Інакше зброя стане головним інструментом у політичній боротьбі.
ЧАС ВИПУСКАТИ ПАР. А тим часом у кабінетах на Банковій і Грушевського розгортається боротьба навколо майбутнього реформування Кабміну. На щастя, боротьба мирна, а тому виглядає безневинними пустощами на тлі всього вищесказаного. Хоча ставки в цій боротьбі навіть більш високі.
У владі прекрасно розуміють, що уряд треба міняти (і парламент теж, але до нього черга ще не дійшла). Градус кипіння в обнищавшем суспільстві досягла вже тієї позначки, коли кришку треба підняти і випустити пар, інакше рвоне. Але бачення цієї реформи на Банковій і на Грушевського різне: в оточенні президента переважають настрої змінити весь Кабмін разом із прем’єром. В оточенні прем’єра, природно, настрої інші.
В останні тижні інформаційно явно виграє прем’єр. Він і їздить по закордонах, переконуючи західних партнерів, що як і раніше є кращим із можливих варіантів, і всередині країни задає тон, розповідаючи, якою має бути реформа Кабміну.
Пасивність Банковій у цьому питанні зрозуміла. Там, з одного боку, усвідомлюють необхідність повного оновлення уряду з точки зору суспільних настроїв, з іншого — розуміють, що “Народний фронт” все ще знаходиться під контролем прем’єра, і його відставка залишить БПП в повній самоті (“Самопоміч” і “Батьківщина” вже давно присутні в коаліції лише тому, що влада штовхати простіше, коли вона поруч). А тому практично із 100-відсотковою ймовірністю можна стверджувати, що прем’єр залишиться на своєму місці. Хто з членів його уряду піде, в принципі, не так важливо, оскільки будь-які призначення зараз будуть дуже тимчасовими. Адже якщо не вдається випустити пар зміною уряду, то неминуче встає питання про зміну парламенту. А відповідно — і коаліції.
Источник: segodnya.ua
Thanks!
Our editors are notified.