Політичний пасьянс Коломойського чи зможе Трамп перехопити управління Україною

У політиці не буває вічних друзів. В політиці можуть бути тільки вічні інтереси.

Сьогоднішній політичний дует Коломойський – Зеленський також ситуаційний, як і багато ранні «непорушні» спілки політиків. Питання тільки, хто і коли зможе перехопити у одного з кращих політичних шахістів України кнопку управління.

Чи розуміє це сам Коломойський? Звичайно розуміє, а тому і готує свої ходи…

Дональд Трамп & Ігор Коломойський

Сьогодні особистий адвокат Ігоря Коломойського, а за сумісництвом смотрящий від нього за президентом України Андрій Богдан не відходить Володимира Зеленського ні на крок. Вони завжди і скрізь разом. Навіть купатися ходять в один час і на один пляж, не кажучи вже про відвідування всіх дорожніх забігайлівок і офіційних візитах.

Такої щільної опіки (плюс особиста охорона Зеленського сформована з людей особистої охорони Ігоря Коломойського) з боку «партнера» не було ні в одного президента України. І це може говорити тільки про те, що ніякого довіри між ними немає.

Та й яке «довіра» може бути коли Україна сьогодні знаходиться на вістрі міжнародної політики, а тому отримати свій вплив на першу особу в державі намагаються політичні важковаговики першої величини, такі як президент США Дональда Трампа. Держдеп США вже давно і недвозначно натякає офіційному Києву, що стосунки двох президентів, а також ступінь допомоги, яку буде надаватися Україні, залежать від того, як швидко Зеленський вийде з-під опіки одіозного олігарха, проти злочинної діяльності якого, до речі, ФБР веде спеціальне розслідування.

У першу чергу, інтерес Трампа до України обумовлений вже почалася в США президентською гонкою. Якщо прибрати дипломатію, то позиція Трампа буде залежати від того, чи буде президент Зеленський допомагати його політичним опонентам «демократам» (на сьогодні союзникам Коломойського), чи все ж прийме його пропозицію і дасть зелене світло Украинагейту. Тобто все буде залежати від того, чи знайде новий президент у бездонних «архівах» СБУ дані, про «російський слід» або навпаки дасть підтвердження озвученими словами поки ще Генерального прокурора України Юрія Луценка про те, як активно з подачі нинішнього «головного противника Трампа» Джо Байдена Київ втручався в американську передвиборну гонку в 2016 році.

У цьому зв’язку згадується візит особистого друга Дональда Трмапа екс-мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані в Київ, якого до тіла майбутнього президента не допустили саме люди Коломойського. І на цьому спроби впливу адміністрації США на Володимира Зеленського не припинилися. Навпаки, чим ближче будуть американські президентські вибори, тим сильніше вони будуть ставати.

А звідси, позиції Коломойського, здаються такими непорушними сьогодні, під вагою тиску іноземних політичних важковаговиків, можуть дуже швидко ослабнути.

Клаптева ковдра «слуг народу»

Коломойського на Україні не люблять багато. Особливо в тому середовищі, з якої вийшло значна кількість новообраних «слуг народу». Саме з ім’ям Коломойського багато в чому асоціюється у країні поняття корупція і олігархат, і саме його вплив на нового президента побоюються найбільше ті, хто поки ще (навіть після прокачування в Трускавці) не зневірився у своїх планах «реформувати країну по-новому».

Партія «Слуга народу» сьогодні нагадує саме «клаптева ковдра». І справа тут навіть не в тому, що багато депутатів з її складу «повні нулі і ніхто», а в тому, що ще на етапі формування списків у майбутній склад фракції були закладені кілька бомб уповільненої дії.

Зараз серед її 254 представників можна виділити кілька груп впливу, головними з яких є «фракції» Ігоря Коломойського (до 40 осіб) і міністра МВС Арсена Авакова (до 30 осіб), який дуже не хоче йти разом зі своєю політичною силою («Народний фронт») з великої політики. І це далеко не останні потенційні лінії розколу головної політичної сили Верховної Ради IX скликання. Але навіть демарш будь-якої з вищеназваних фракцій» може перетворити абсолютна більшість «Слуги народу» в більшість відносне, а значить «доля реформ Зеленського» (і його майбутнє) будуть залежати від позиції «незалежних» депутатів, за голоси яких вже розгорнулася неабияка боротьба.

Хто скупить голоси «незалежних»

У кого найбільше шансів отримати голоси «незалежних» народних обранців. Причому, треба пам’ятати, що в переважній своїй більшості це досвідчені політики, які мають значний фінансовий і людський ресурс. Настільки достатній, що він зміг забезпечити їм перемогу в окремо взятому виборчому окрузі в умовах тотального домінування однієї з політичних сил, здатної за словами її представників у Трускавці на минулих виборах провести в нову Раду навіть «діряве відро»:

“Якби на діряве, м’яте відро почепили стікер “Слуга народу”, у нього були б всі шанси набрати більшість голосів”, – говорив політтехнолог Микита Потураєв.

І всі ці люди йшли в парламент не для того, щоб бути частиною «навіжених реформ». З такими людьми найпростіше домовитися не клоунам з «95 кварталу», а тим людям, які діють з ними на одній ментальної хвилі, і які до того ж здатні продавлювати сьогодні в країні свої рішення. І в першу чергу, це саме Ігор Коломойський, який зможе до своїх вже наявних 40 штыкам додати значну частину з 70 «безгоспних» депутатів майбутньої Ради. І на першому етапі для нього буде достатньо просто сформувати окрему фракцію. Звичайно, офіційно для посилення позицій в ній нового глави держави. (хто ж сперечається).

За законом України, вона повинна включати в себе не менше депутатів, ніж мінімальна початкова фракція нової Ради (сьогодні у «Голоси» 17+3=20).

А маючи в своєму активі 60-80 депутатів, можна вже більш впевнено дивитися у своє політичне майбутнє.

Майстер політичної гри

Особливо якщо ти майстер політичної гри, а проти тебе грає такий «зелений політик», шостий президент України, всю таємницю якого ти знаєш краще його самого.

А ще варто пам’ятати, що Ігор Коломойський зумів розкласти «яйця» в різні кошики і його люди є абсолютно у всіх політичних партіях, які пройшли і не пройшли в Раду. І не варто забувати, що саме його інтереси допомагає сьогодні захищати один з найбільш одіозних і впливових адвокатів України Андрій Портнов (той самий, який сьогодні посилено зливає інформацію, наприклад, через блог Анатолія Шарія). І саме він курирує питання «посадки» Петра Порошенка і його оточення, а значить, вже дуже скоро той, хто реально «замовляє» екс-президента (а не хто на цьому піариться) зможе отримати контроль і над його «Європейської Солідарністю» (будемо вважати це ще й особистою помстою Коломойського).

Так і з Юлією Тимошенко у Коломойського вже давно склалися цілком нормальні робочі стосунки. І з мерами таких міст, як Харків і Одеса і не тільки з ними. Думаю, в разі необхідності він легко «помириться» і зі своїм колишнім соратником мером Дніпропетровська Борисом Філатовим.

А якщо для дотримання власних інтересів і цього буде мало, то такий політик, як Ігор Коломойський здатний на неймовірні кульбіти, такі як початок переговорів з Москвою. І про це його американським «партнерам», провідним сьогодні з ним свою «безкомпромісну боротьбу, ніколи не варто забувати.