Професор Яринка: Чому зірка фільму «Весілля в Малинівці» пропала з екранів, і в чому знайшла своє покликання

Профессор Яринка: Почему звезда фильма «Свадьба в Малиновке» пропала с экранов, и в чем нашла свое призвание

Актриса, режисер, педагог Валентина Ніколаєнко | Фото: boom.ms
Більшості глядачів навряд чи відомо ім’я цієї актриси, але фільм, в якому вона виконала головну роль, напевно, бачили всі. «Весілля в Малинівці» досі залишається однією з найулюбленіших в народі радянських комедій. Роль Яринки стала єдиною головною киноролью в акторській біографії Валентини Лисенко (Ніколаєнко). У 1980-х рр. вона зникла з екранів і після довгої паузи повернулася тільки в 2000-х. Правда, до того моменту вона встигла реалізуватися в іншій сфері і давно не вважає акторську професію основний.

Кінодебют Валентини Лисенко у фільмі *Не забудь… станція Лучна*, 1966 | Фото: kino-teatr.ru
У Валентини Лисенко в шкільному віці було чимало захоплень, і ніхто не міг припустити, що вона коли-небудь стане актрисою. Вона займалася в музичній школі, виступала на шкільних вечорах, але особливе задоволення їй доставляло ходити після занять на радіотехнічний завод у Серпухові, де вона народилася і виросла. Валентина навіть стала токарем першого розряду і планувала і далі працювати на заводі. Крім цього, вона займалася в аероклубі і стрибала з парашутом. Батьки мріяли про те, щоб їх дочка отримала «серйозну» професію, і після закінчення школи Валентина вирушила до Москви, де влаштувалася в суд секретарем судового засідання, а паралельно відвідувала підготовчі курси в університеті, щоб поступити на юридичний.

Кінодебют Валентини Лисенко у фільмі *Не забудь… станція Лучна*, 1966 | Фото: kino-teatr.ru
Але тут в її долю втрутився випадок: хтось з її подруг побачив на вулиці оголошення про набір в опереткову студію, Валентину туди відразу ж прийняли, і нове захоплення так її захопило, що ні про яке юрфаці вона більше не думала. Ні в один з театральних вузів дівчину не взяли, але вона не збиралася відступати – поїхала в Ленінград, і там змогла пройти по конкурсу в театральний інститут. Незабаром після надходження 20-річній студентці запропонували епізодичну роль у фільмі «Не забудь… станція Лугова». Звичайно, вона не змогла відмовитися від можливості дебютувати в кіно. Проте педагоги в інституті категорично не схвалювали участь студентів у зйомках, і Валентину відрахували.

Валентина Лисенко в ролі Яринки | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Весілля в Малинівці*, 1967 | Фото: boom.ms
Пізніше актриса згадувала: «Здавалося б – все, кінець кар’єрі! І тут мене обрали для «Весілля в Малинівці»! Буквально за три дні до початку зйомок затвердили і відвезли в Україну зніматися. Це було нервове потрясіння. Тому що все навколо – народні-пренародные, великі, великі артисти. А я – абсолютний нуль, нічого не розуміла. Мені здавалося, що я не повинна там бути, що нічого не вмію і тільки псування кіно… Я весь час плакала, говорила: «Давайте візьмемо іншу дівчинку», дивувалася, що мені за це платять гроші. Я готова була даром зніматися… Ну а потім, зрозумівши, що треба вчитися, я повернулася до Москви і вступила на другий курс в Щукінське училище».

Валентина Лисенко в ролі Яринки | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Весілля в Малинівці*, 1967 | Фото: kino-teatr.ru
Успіх «Весілля в Малинівці» був просто приголомшливим: після прем’єри фільму в листопаді 1967 р. за рік його подивилися більше 74 млн глядачів! В одну мить дебютантка, відрахування з театрального інституту, раптом стала зіркою всесоюзного масштабу. На зйомках їй доводилося непросто – на тлі Михайла Пуговкіна, Володимира Самойлова, Зої Федорової, Михайла Водяного складно було не загубитися. Один з місцевих жителів, який став очевидцем зйомок, розповідав: «Місцеве населення по кущах ховалося і готове було цілий день дивитися безкоштовний концерт, який влаштовували артисти. Їх гримерка перебувала в місцевій школі. І я як підглянув, як Яринці чіпляли довгу косу до її короткій стрижці. Ну і боягузкою ж вона була! Пам’ятайте, Яринка їде зі свого весілля з паном отаманом Грицианом Таврійським на тачанці? Так це був чоловік-каскадер в сукні нареченої. Артистка побоялася навіть віжки взяти в руки. І в річку не змогла стрибнути з дерева. Теж мужик у фаті замість неї стрибав».

Валентина Лисенко в ролі Яринки | Фото: boom.ms

Кадр з фільму *Весілля в Малинівці*, 1967 | Фото: boom.ms
Після закінчення зйомок Валентина вступила в Щукінське училище, де займалася разом з Наталею Гундарєвої, Володимиром Тихоновим, Наталею Варлей і Костянтином Райкіним. Пізніше вона отримала ще й режисерську освіту. Після закінчення навчання Валентина Лисенко прийняли в трупу Театру на Таганці. Однак художній керівник Юрій Любимов вважав, що молодій актрисі слід для початку набратися театрального досвіду, і не довіряв їй великих ролей. Так тривало кілька років, і одного разу Валентина не витримала і буквально притиснула худрука до стінки: «Навіщо ж ви мене взяли?» У відповідь він зізнався: «З жадібності!» Після цього Лисенко пішла з театру.