Провал «токсичного миротворця»

Ігор Валерійович Коломойський, неформальний лідер України, зазнав нищівного фіаско в ролі «євро-миротворця» (ми розуміємо, що євро – це зовсім навіть не напрям інтеграції нашої нації).

Як він тільки не намагався подати «сигнал Кремлю»: інтерв’ю пачками роздавав в ЗМІ, і «ініціативи» висував, і «емісарів» засилали в Москву для «неформального спілкування». Фукс хитався по столиці «країни-агресора», намагаючись привернути до себе увагу. Нуль реакції. У відчаї Ігор Валерійович договорився до того, що і Євросоюз Україні не потрібен, і СОТ послав в орган, яким екс-президент нації відчуває наближення важких часів. Але не вдалося йому «віджати» у Віктора Медведчука «канал спілкування» з Володимиром Путіним.

На Східному економічному форумі, який відбувся 5 вересня, президент РФ повідомив Віктору Медведчуку (один з лідерів Опозиційної платформи»), а не умовного «емісарові Коломойського», про «фіналізації рішення про обмін полоненими». Це важливий сигнал. Путін також застеріг Зеленського від переслідування партії «Опозиційна платформа» і Віктора Медведчука: «було б великою помилкою так діяти».

Невелика передісторія питання. Звільнення українських моряків і так званих «в’язнів Кремля» (Балух, Сенцов, Гриб, Карп’юк) для Зеленського має критичне значення. Йому необхідно продемонструвати прорив у питанні встановлення миру на Донбасі. Поки все, що він робить – це відволікання уваги від базової проблеми, яка формулюється дуже просто: ми воюємо або рухаємося до світу? Вона хвилює абсолютну більшість українців. Саме обіцянка «закінчити війну» сприяло сенсаційній перемозі шоумена на президентських виборах.

Обмін полоненими і є той самий «прорив». Сигнал про готовність до світу. Коломойський і Зеленський намагалися повністю «нейтралізувати» Медведчука, виключивши його з «теми обміну». У своєму постановочному «інтерв’ю», присвяченій ста дням перебування на посаді президента України, шоумен відкрито погрожував Медведчуку і партії «Опозиційна платформа». Обіцяв розкрити «і фінансування», натякав на зв’язку з «агресором» і хіба що «п’ятою колоною не називав». У тому ж дусі діяв і Ігор Коломойський, публічно звинуватив Медведчука у «кришуванні ” контрабанди». Зеленський і Коломойський діяли абсолютно синхронно. Де-факто йдеться про погрози щодо єдиної опозиційної політичної сили в Україні. А хто у нас ще перебуває в опозиції? «Песець» Петра Порошенка («Європейська солідарність»). Так собі «опозиція». Хоча Петра Олексійовича і тягають на допити в Державне бюро розслідувань, але всі розуміють справжню підґрунтя цього «політичного переслідування». «Клієнта» послідовно підводять до думки про те, що треба набратися сил і розлучитися з двома мільярдами доларів. Ось і весь бекграунд «репресій» щодо Петра Олексійовича. Або «Батьківщина» Тимошенко, яка ще вчора набивалися в «няньки» для «молодого президента»? А з «Голосом» у Зеленського так навіть і спонсори одні і ті ж.

Що ж стосується Медведчука та «Опозиційної платформи», то тут зовсім інший розклад. Перед масовим продажем землі, реалізацією цікавих проектів з легалізації грального бізнесу та видобутку бурштину, треба зупинити війну. Інтереси Ігоря Валерійовича і приблизно дев’яносто відсотків українців у цьому питанні ситуативно збіглися. Крім того, необхідно «надувати» рейтинг Зеленського перед запланованими місцевими виборами. Коломойський налаштований проводити повне перезавантаження влади у великих містах, в першу чергу в Києві, Дніпропетровську та Львові. Процес вже пішов, оскільки Віталія Кличка звільнили з посади голови столичної міської адміністрації. Але це Київ. Тут специфічні особливості у «будову» місцевої влади. В регіонах треба проводити вибори. Знову розрахунок робиться на передачу рейтингу Зеленського кандидатам від «Слуги народу». Коротше, «накачувати» треба. «Зе зупинив війну», «особисто поставив на місце Путіна», «перезавантажив «нормандський формат». Це перша частина кампанії. Друга – все та ж «зачистка» інформаційного поля. Телевізійні канали, які контролюються опозицією, дуже сильно просаджують рейтинг президента. Вони ж спочатку думали, що самі круті. Повне домінування у «Фейсбуці», «Інсте», «Возі» і «Ю-тюбе». Тому Андрій Богдан (глава офісу Зе) так зневажливо відгукувався про журналістів. Типу застарілий спосіб передачі інформації. Ага. Всього за пару днів ці «застарілі журналісти» сформували виключно негативний імідж фракції влади. Починаючи від «перехоплення» эсемесок з «пучтистом Порошенко» і нецензурною лайкою і закінчуючи тиражування хэштегов «шалений принтер» (фракція «Слуги народу») і «безграмотний міністр освіти». Ще є «ос в шубі» (прем’єр Гончарук).

Коротше, потенціалу «плюсів» явно не вистачає для перелому ситуації. А далі буде ще гірше. Восени на арену вийдуть Саакашвілі і Ляшка, які замутять тему про розпродаж національного надбання. Розпочнеться екшен і соціальними мережами тут ситуацію не вирішити.

Фракція «Опозиційної платформи» не тільки друга за чисельністю в Раді, але ще володіє потужним інформаційним медіа-«хабом» (вживаю це слово в пам’ять про Віталіка, який ліпив його куди завгодно) і є володарем прямого каналу комунікації з Росією.

І в цій ситуації рейдерські звички Коломойського ризикують підвести Зеленського «під монастир». Тому що відібрати ліцензію у опозиційних телеканалів – це, м’яко кажучи, невдала ідея. А політичні репресії проти Медведчука – це «хрест» на будь-які домовленості з Росією. І, як ми бачимо, вибудувавши логічний ланцюжок, штовхати Зеленського на цей шлях можуть тільки люди, які не бажають йому добра.

Як приклад – Нацрада з телерадіомовлення звернувся до суду з вимогою позбавити телеканал «NewsOne» ліцензії, оскільки він «розпалює національну, расову та релігійну ворожнечу». І зверніть увагу, як в той же день Путін прямим текстом попередив Зеленського. Дуже, на мій погляд, дохідливо. «Сигнал» призначався також і Ігорю Коломойському. Чи зрозуміють вони? Відповідь може бути отриманий уже на днях (швидше за все, 7 вересня, в суботу).

Якщо відбудеться анонсований обмін зрозуміли. Якщо знову виникне дивна пауза, то все залишиться як і раніше.