Хто і що стоїть за перекиданням ПВК в Білорусі? Кому вигідна така ситуація? Чим завершиться історія? Всі версії від експертів сайту «Сьогодні»
Російсько-білоруські відносини, і до того не перебували на піку розквіту, буквально тріщать на тлі скандалу з затриманням в Білорусі бійців приватної військової компанії Вагнера. Після доби після “ЧП всесоюзного масштабу” ситуація як і раніше вражає своїм алогизмом і викликає безліч питань.
Реклама
Коротко нагадаємо перебіг подій. У середу, 29 липня, по білоруському телебаченню оголосили про затримання в одному з санаторіїв групи іноземних найманців, які прибули в країну, як передбачається, для дестабілізації обстановки. Невдовзі стали відомі подробиці: затриманими виявилися члени російської ПВК Вагнера. Білоруські влади оприлюднили повний список затриманих, у результаті чого ЗМІ зрозуміли, що мова йде в тому числі і про росіян, що воювали проти України на Донбасі. Були серед них і представники ОРДЛО, а також колишні українські “беркутівці”. В одного з них виявлено українське громадянство.
Далі події закрутилися з калейдоскопічною швидкістю. Олександр Лукашенко зібрав Радбез Білорусі для того, щоб обговорити ситуацію, що склалася. У підсумку держорган прийняв рішення посилити прикордонний контроль на кордоні з Україною і прикордонний – на “прозорою” кордоні з РФ. Як розповів журналістам секретар Радбезу Андрій Равков, проти 33 затриманих порушено кримінальну справу за підозрою у підготовці теракту. Крім того, білоруські власті оголосили в розшук ще понад півтори сотні осіб, які представляють ПВК і орієнтовно що перебувають на території Білорусі.
Посли Росії та України були викликані в МЗС Білорусі і повідомлені про те, що трапилося.
Реакція Росії і України виявилася, зрозуміло, різною. СБУ заявила, що має намір добиватися екстрадиції в Україну бойовиків, що воювали проти ЗСУ на Донбасі. У Москві ж в перший час домінували настрої, які можна назвати “розгубленістю”. Офіційні особи реагували на те, що трапилося досить скупо, чекаючи, мабуть, результатів термінових переговорів Кремля з Мінськом. Неофіційно ж російські ЗМІ і телеграм-канали оперативно спорудили версію, що Білорусь була перевалочною базою для бійців ПВК, йшли вони кудись в теплі країни, а їх затримання – непорозуміння. У відповідь на що Лукашенко в своєму стилі порекомендував їм “не гнати пургу”.
Реклама
Насправді ситуація нелогічна до абсурдності. На перший погляд те, як вона розвивається і до яких наслідків може призвести, не вигідно нікому. Лукашенко, публічно звинувативши російські сили в спробі дестабілізувати ситуацію в країні, спалив за собою безліч мостів. Навряд чи Володимир Путін простить йому це виставлене на загальний огляд бичування. Важко повірити і в версію, що Кремль дійсно так незграбно і показово готував зміщення Лукашенко. Навряд чи в такому випадку в Білорусь відправили б збройних “вагнеровцев”, про яких спецслужби Лукашенко знають всі. Досвід Криму і “зелених чоловічків” показує, що Москва воліє і вміє добиватися свого за допомогою більш тонких механізмів. Не виграє від того, що сталося і білоруська опозиція: Лукашенко вже розпорядився підтягнути до Мінська армію, тому ймовірні поствиборні акції протесту проводити буде набагато складніше.
Так кому вигідна така ситуація? Хто стоїть за засиланням в Білорусь “вагнеровцев”? Як загрожує взаємин між союзними державами, взаємовідносинам між Путіним і Лукашенком ця історія? Чи можлива в Білорусі “поствиборна” дестабілізація і “Майдан”? Нарешті, зможе президент Білорусі утримати ситуацію під контролем? З цими питаннями, відповіді на які можуть хоч трохи прояснити ситуацію, сайт “Сегодня” звернувся до наших експертів.
“Для Лукашенка навіть повторення ситуації 2010 року – кошмарний сон”
Ігар Тишкевич, експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього”:
Реклама
– Найбільше в тому, щоб “підливати масла у вогонь”, штучно розхитувати ситуацію в Білорусі, причому незалежно від того, хто буде вигравати вибори, зацікавлена Росія. Москві це вигідно. Тому що, якщо за підсумками виборів відбудуться серйозні протести, можливий один із двох варіантів. Або ослаблення білоруських інститутів влади – це в тому випадку, якщо Лукашенко “через коліно” зламає опір і виступи опозиції. Або, якщо відбудеться зміна влади, то це буде зміна на більш слабку і компромісну фігуру. Але ще більш вигідний Росії варіант силового протистояння в стилі 2010 року або навіть більш жорсткий, бажано з кров’ю, щоб Білорусь все-таки потрапила під санкції США. Тому що це автоматично зменшує вплив Китаю в Білорусі, і тоді Росія залишається єдиним центром сили в цій країні.
Лукашенко, природно, боїться такого розвитку подій. Для нього навіть повторення ситуації формату 2010 року – це кошмарний сон, тому що це руйнує всю зовнішньополітичну конфігурацію, яку йому вдалося збудувати за останні вісім років.
Питання не тільки в тому, що затримали “вагнеровцев”. Я б звернув увагу, що білоруська влада прямо заявили, що це “вагнеровцы”, і більш того – опублікували прізвища. Білорусь, що називається, “засвітила” ситуацію, що, звичайно, було дуже неприємним сюрпризом для Москви.
Чи вдасться завдяки цьому попередити можливі акції протесту після виборів? Думаю, немає. Інше питання, наскільки ці акції будуть масовими і радикализированными. Якраз Російська Федерація буде працювати над тим, щоб їх радикалізувати. Я все ж сподіваюся, що Москві це не вдасться зробити.
“Росіяни, скоріше, пішли б на “палацовий переворот”, ніж на організацію Майдану”
Реклама
Володимир Фесенко, політолог, керівник центру “Пента”:
– Звичайно, подія позначиться на взаєминах між Путіним і Лукашенком. У Росії вже починається істерика з цього приводу в стилі “наших б’ють”. І вже лунають заклики до Путіна жорстко відреагувати на ситуацію.
Насправді ситуація справді дивна. І можливі різні версії. Перша: не виключено, що хтось із російських радикалів, православних фундаменталістів, активних прихильників “русского мира” міг проявити власну ініціативу. Це я цілком допускаю. Треба насолити “Батькові” і влаштувати якусь заварушку. Тобто ситуація, схожа з тією, що була на Донбасі в 2014-м. Озвучені прізвища членів ПВК, і ми бачимо, що там є люди Пригожина і товариші по службі Прілепіна. Тобто це цілком може бути ініціатива цих людей, які, втім, пов’язані зі спецслужбами Росії.
Не знаю, чи була там санкція самого Путіна. Але мені здається, це не його стиль. По відношенню до Білорусі Путін працює методом “додавливания”, методом “удава”: він поступово стискає кільце навколо шиї Лукашенко, примушуючи його до поступок. А тут все дуже незграбно виглядає.
Друга версія: навіть якщо Кремль був у курсі операції з відправкою вагнеровцев, я не думаю, що мова йде про організації будь-якого проросійського Майдану проти Лукашенка. Росіяни бояться Майданів. Ось влаштувати захоплення території, дестабілізувати обстановку – це так. Тому як варіант – їх могли послати “на всякий випадок”. Щоб, якщо після виборів у країні будуть серйозні протести і Лукашенко позбудеться влади, поставити когось свого. Не допустити – мало що – щоб там до влади прийшов прозахідний кандидат. Тобто їх могли надіслати підтримати в разі необхідності проросійський “антимайдан”.
Я більше схиляюся до версії, що росіяни, якщо вже серйозно почнуть грати проти Лукашенка, скоріше, спробують організувати через своїх людей в спецслужбах Білорусі якийсь “палацовий переворот”. Теоретично це можливо. Але Лукашенко теж такий варіант враховує. Ось буквально нещодавно в Білорусі був засуджений колишній начальник охорони Лукашенка, який у свій час був дуже впливовим і вважався проросійським спецслужбістом.
Тобто як ще один варіант – росіяни розглядають можливість у разі серйозних протестів, реально загрожують влади президента Білорусі, запустити своїх кротів в спецслужбах, щоб вони скинули Лукашенко. Ось тут як раз “вагнеровцы” могли знадобитися. От чогось такого я не виключаю. Думаю, чогось подібного не виключає і Лукашенко. Тому вирішив на всяк випадок цих “вагнеровцев” нейтралізувати.
Ну, і є ще одна версія, суто “білоруська”. Весь цей галас потрібна Лукашенко для створення надзвичайної ситуації напередодні виборів. Оскільки Білорусь дійсно могла використовуватися як якась перевалочна база для вагнеровцев, він просто вирішив скористатися ситуацій, створити шум. Лукашенко тут діє за своєю ініціативою. Він взагалі досить ризиковий і авантюрна людина, який звик грати на межі фолу. І тут, можливо, щось подібне.
Навіщо це йому потрібно? По-перше, якщо він відчує, що втрачає контроль над виборами (у втраті контролю я особисто дуже сумніваюся), то він взагалі може скасувати голосування. Але, швидше за все, йдеться просто про нагнітанні пристрастей. Цією операцією Лукашенко мотивує виборців голосувати за стабільного кандидата, тобто за нього. Другий момент – це може бути використано для того, щоб залучити на свою сторону прихильників західного курсу, тих, хто не сприймає інтеграцію з Росією. Нарешті, Лукашенко може використовувати ситуацію, щоб впливати на Захід. Щоб Захід його не надто критикував за якісь дії на фінішному етапі кампанії.
Лукашенко цією операцією, крім того, спробував усунути майбутні виступи, налаштувати проти них громадську думку. Це не означає, що виступів не буде. Питання в тому, в яких масштабах вони будуть. Для того, щоб це було серйозно, масштаб повинен бути великим – кілька десятків тисяч чоловік. І ось тоді вже питання, утримає Лукашенко ситуацію під контролем чи ні. Питання поки що відкрите.
У чому специфіка нинішньої ситуації – так це в тому, що є невдоволення Лукашенко різними верствами і з різних приводів. Наприклад, є нове покоління, яке, швидше, орієнтована на Європу, яке незадоволене режимом Лукашенка і хоче змін. Це давній тренд. Але ця опозиція розрізнена, у них немає свого кандидата. Хоча, можливо, вони об’єднаються навколо Тихановской. Але є і проросійський табір. Який також незадоволений тією політикою, яку проводить останнім часом Лукашенко. Тим, що він не пішов на інтеграцію з Росією в рамках Союзної держави, і так далі. У них був свій кандидат – Бабарико, але його зняли. Та й в цілому є невдоволення соціально-економічною ситуацією. Є значна маса незадоволених – набагато більша, ніж це було на попередніх виборах. Але вона розрізнена.
Підсумовуючи, можна сказати, що взагалі-то стиль Лукашенко – багато шуму, екстрим. Новинка тільки те, що в цей раз все спрямовано проти Росії. Причому при такому варіанті я виключаю, що це може бути “договорняком” між Путіним і Лукашенком, і що “вагнеровцев” тут просто використовували як матеріал, навмання. Просто тому, що Росія тут нічого не виграє. Навпаки, вона терпить дуже серйозні репутаційні ризики. Тому те, що сталося, звичайно, зіпсує відносини між Лукашенком і Путіним. Поки там немає явного прямого конфлікту. Але те, що в Росії Лукашенко не довіряють і дуже ним задоволені, – факт. І нинішня ситуація додасть невдоволення.
“Лукашенко бореться за своє виживання”
Олексій Голобуцький, політолог:
– Розглядаючи ситуацію, що склалася, важливо розуміти, вирішила Росія списати Лукашенко повністю, або ж Москва хоче просто отримати більший контроль над ним. Але проблема в тому, що ми до кінця не розуміємо цю гру в Союзну державу. З одного боку, Лукашенко для Москви зрозумілий, вивчений і де-то прогнозований. Хто прийде йому на зміну, будуть у Москви важелі впливу на нового президента – невідомо. З іншого боку, зміна Лукашенко має для Москви свої плюси. Новий лідер апріорі буде більш слабким. Він однозначно буде гірше контролювати державні інститути, принаймні на перших порах, гірше контролювати ситуацію. І тоді у Москви виникне можливість зробити те, що вона зробила в Україні в 2014-му році. Тому не виключений варіант, що Москва може в цьому випадку грати в таку гру.
Думаю, подальший розвиток ситуації буде залежати від фактичних результатів виборів. Якщо населення буде розуміти, що Лукашенко програв начисто, а йому намалюють перемогу в першому турі, то протести будуть масштабними. Погасити їх можна буде тільки кров’ю. І тут результати можуть бути непрогнозованими. Може, він і утримає ситуацію під контролем. А може, й ні – еліта не захоче зв’язуватися зовсім вже з кривавим режимом і просто здасть його. В історії безліч таких прикладів. Чаушеску, Каддафі збирали мільйонні мітинги на свою підтримку, а через кілька днів в країні не було людини, який захистив би їх.
Історія з “вагнеровцами” насправді не така проста. І, не виключено, ми так і не дізнаємося, що це було насправді. Є версії, що вони насправді приїхали в Білорусь як на перевалочну базу. А Лукашенко просто використав це у своїх цілях. Справа в тому, що нинішню кампанію він значною мірою побудував на тому, що існують якісь іноземні сили, зацікавлені в дестабілізації, у війні в Білорусі і так далі. Загалом, зробити Білорусь другий Україною. Але слова словами, а потрібні наочні приклади. І ось, будь ласка, приклад.
Зрозуміло, виникає питання, чи міг Лукашенка піти на такий крок без домовленостей з Путіним, ризикуючи дуже серйозно зіпсувати з ним відносини. Я вважаю, що так. Коли мова йде про власне життя і життя близьких, ніякі страхи погіршити відносини не грають ніякої ролі. А це як раз той випадок. Лукашенко розуміє, що, як тільки він втратить владу, він нікому не буде потрібен. І точно так само Росія від нього відвернеться в одну секунду. Лукашенко бореться за своє виживання, за виживання своїх дітей. Він розуміє, що плата за програш буде для нього жорстокою.
Причому я не маю на увазі програш на виборах. Тут як раз, думаю, де-юре він виграє, звичайно. Але він може програти ситуацію в цілому. Якщо люди відчують, що колосальні фальсифікації, вони можуть вийти на вулицю. І в Білорусії, і в Росії є свої межі тотального контролю. І, якщо людина буде знати, що ні він, ні його рідні, ні його знайомі, сусіди за Лукашенка не голосували, а між тим йому приписують перемогу з величезним відривом, люди можуть обуритися.
І тут можливі варіанти. Мені здається, Лукашенко просто може не втримати руку на пульсі. Він просто “морально застарів”. Лукашенко контролює телебачення, але упустив момент, коли велику роль у формуванні громадської думки почали грати інтернет, соціальні мережі, сучасні засоби комунікацій. Значною мірою цим пояснюється зростання протестних настроїв в країні. І тут, мені здається, якщо для влади Лукашенка виникне серйозна загроза, Росія, скоріше, в критичній ситуації підставить йому підніжку, а не плече. Навіщо Путіну контроль над ослабленим Лукашенко, якщо він зможе забрати всі? Крім того, Путін дуже мстивий, він не пробачить Лукашенко того, що той зробив за останній час.
“Білоруська опозиція або “вежа Кремля”
Петро Бурковський, аналітик Фонду “Демініціативи” імені Ілька Кучеріва:
– Потрібно розуміти, що, з одного боку, ПВК “Вагнер” – компанія, яка тісно пов’язана з Кремлем, з російськими спецслужбами. З іншого – це все-таки приватна військова компанія. І вони можуть виконувати замовлення, які надходять від різних сторін. Тому завжди залишається відкритим питання: чиє замовлення вони виконують в конкретному випадку.
Можна розглядати це як підготовку до перевороту, инспирированному Росією як державою. Насправді ситуація сильно нагадує подію в Чорногорії кілька років тому. Коли там нейтралізували групу повстанців, у числі яких були російські найманці. Група готувала, по суті, державний переворот, і координувався все це російським ГРУ.
Але, з іншого боку, потрібно трохи розуміти російсько-білоруський контекст. Лукашенко, незважаючи на всі застереження, залишається одним з небагатьох реальних союзників Путіна на пострадянському просторі. У Білорусі він позиціонується як гарант стабільності і незалежності країни. Для того, щоб домогтися від Білорусі необхідного, Москві зовсім не потрібно влаштовувати державний переворот. Для цього є більш надійні та перевірені часом методи. Я маю на увазі постійний тиск і зближення. Ми бачимо, що за останні роки залежність Білорусі від Росії неухильно зростає, поступово Білорусь перетворюється в залежну державу.
Другий момент – внутрішньоросійська ситуація. Ще півроку тому Путіну, можливо, і варто було б поспішати з білоруським питанням. Розглядався варіант продовження його влади через Союзну державу – про це багато говорили. Але зовсім недавно Путін провів конституційну реформу, став, фактично, вічним правителем Росії. І йому немає необхідності квапити події в Білорусі. Він може почекати, поки Лукашенко остаточно не ослабне. Або поки остаточні острівці білоруського суверенітету на зникнуть.
Нарешті, третій момент: Лукашенко зараз переживе кризу, який в 2012 році пережив Путін. По суті, ми бачимо ознаки наближення “Болотної”для Лукашенка. Очевидно, що без підтримки Росії президенту Білорусі не вдасться нейтралізувати виступу. В Москві це розуміють, як розуміють те, що за цю підтримку вони зможуть зажадати свою ціну. І ця ціна може бути дуже великий. А тому направляти якісь диверсійні групи і намагатися скинути Лукашенка їм немає сенсу.
Тоді виникає питання, що це було. Тут можуть бути дві версії, на мій погляд. Перша, більш очевидна, – цих людей могли загітувати приїхати до Білорусі, щоб у разі необхідності підтримати протести. Думаю, ми почуємо від білоруської влади, що агітаторами були представники опозиції. Які хотіли, щоб у критичний момент у них була збройна сила. Тобто Лукашенко буде говорити, що це підготовка Майдану руками російських найманців, але що російська державна влада не має до цього ніякого відношення. Тобто тут тільки гроші, найманці і ініціатива білоруської опозиції.
Другий, менш імовірний варіант, який, втім, виключати на варто. Приїзд вагнеровцев в Білорусь – результат “протистояння” різних веж Кремля. Наприклад, одна з башт вирішила спробувати втілити ось такий варіант зміни влади в Білорусі і підпорядкування Білорусі Росії. Тобто вони спрогнозували, що можуть бути масові виступи, хаос, незрозуміло, як надійде Лукашенко, чи зможе він взагалі утримати ситуацію під контролем. А ми ось в цей час спробуємо або повністю взяти під контроль ситуацію, або, як мінімум, взяти під контроль конкретні об’єкти інфраструктури. Ті, які належать російському капіталу.
В принципі, показовою буде реакція Мінська, якщо Україна вимагатиме видачі осіб, які воювали проти нас на Донбасі. Якщо Лукашенко їх видасть, то це буде означати, що Кремль дійсно не має відношення до події. Якщо ні, якщо підуть якісь складні таємні переговори з Москвою, – то, значить, там є “кремлівський слід”.
Олександр Лукашенко вкрай серйозно поставився до інформації про затримання бійців ПВК Вагнера, скликав термінове засідання Ради безпеки Білорусі:
Всі подробиці у спецтемі Затримання найманців ПВК “Вагнер” у Мінську
Підпишись на наш telegram
Тільки найважливіше та цікаве
Підписатися
Thanks!
Our editors are notified.