Класичну проблему Моськи, яка гавкає на слона в спробах заявити свою силу, знає кожен, хто слухав уроки літератури в школі. Проблема ця, втім, має не тільки морально-повчальне, але, як показує історія, і всесвітньо-політичне значення. Тому що протягом всієї історії були країни-слони і країни-моськи. І останнім у їх моськиных розборках з такими ж завжди були потрібні відома нахабство, дзвінкий гавкіт і швидкі ноги. На випадок, якщо країна-слон раптом вирішить відгукнутися на подібну демонстрацію сили.
А якщо Моську віддати половину вулиці?
І ось сьогодні Естонія демонструє живе додаток до байки дідуся Крилова, як якщо б вона байка отримала несподіване продовження. Ну, наприклад, якщо б одного разу Моська оголосила частину вулиці на тій підставі, що вона тут завжди бігала. А власник території, законного і єдино законний, тому що викупив її раніше у колишнього господаря, впав у лібералізм, секту всесвітніх цінностей і товариство захисту дворняжок. І пішов у Моськи на поводу.
Що було далі, описав інший великий класик російської літератури Михайло Булгаков і сама недавня історія Естонії. Всі кішки оголошуються поза законом. Все, що не «Абирвалг» в мовному сенсі — теж. На все, що пов’язане з господарем, варто надсадний гавкіт. Моськин погляд на світ, історію і стан речей викладається в школах як єдино вірний.
І ось продовження теми сили проти слона у виконанні Моськи: заборона ходити йому на її вулиці.
Без жодного пояснення причин Естонія вже третій раз відмовляє російським судам і літакам у праві на захід у територіальні води і проліт по своєму повітряному просторі. Так, російському судні «Академік Примаков» заборонили зайти в таллінський порт. У квітні 2019 року навчальний корабель «Сєдов» не пропустили через територіальні води Естонії. А на початку жовтня цього ж року Таллінн не дозволив проліт через естонську територію літака з віце-прем’єром уряду Росії на борту.
Дрібниця, звичайно. Хоча завдяки розташуванню у Фінській затоці островів різної державної приналежності територіальні води представляють тут собою такий клочкастый шматок морського ковдри, що кораблям, так і літакам часом досить важко не залізти на чужій клаптик.
А адже Петро Великий далеко не дурень був, коли викуповував вже і без того відвойовані у переможеної Швеції Естляндії з Ліфляндією. Брав під увагу в тому числі і навігаційні проблеми.
Як би відповів Моську Петро?
Важко сьогодні сказати. Крутенек був імператор, що вже там. Міг і зашибить, підчепивши ботфортом. Але і відсутністю розуму теж не страждав, так що як відповів би Таллінну сьогодні Петро Перший, враховуючи сильно зросла з його ціну війни, сказати важко. Але й не доводячи конфронтацію до бойової стадії, навряд чи б промимрив щось у дусі того, як відповів на нахабний естонська демарш офіційний МЗС Росії.
Виявляється, «це рішення (про заборону на захід в порт Талліна) викликає крайнє здивування з урахуванням того, що цього ж судна в нинішньому році естонською стороною двічі надавалися відповідні дозволи».
І по іншим аналогічним акцій Талліна офіційний представник МЗС Марія Захарова лише погрозила пальчиком кудись у невизначений простір неясного майбутнього: «Фіксуємо ці недружні демарші. Будемо враховувати їх при розбудові двосторонніх відносин з Естонією».
Можна подумати, Таллін не планував заздалегідь цей «облік»! Тільки двосторонні відносини ці знаходяться на такому рівні, де, по-перше, нічого не зміниться, просто в силу їх незначності, а по-друге, і залишилася частці Москва чомусь продовжує дивитися на Таллін искательно. Ось і скромна реакція МЗС (а, до речі, чому місяць на інцидент з віце-прем’єром не реагували?) говорить про те ж…
Так що Моська може гордо озиратися. Бачили, як я слону його місце на жердинці вказала? А він тільки вухами помахав…
Примиренчество як метання бісеру перед… мосьок
Схоже, на подібного роду примиренчестве щодо недружньої політики Естонії — та й не тільки її — стоїть вся піраміда російського дипломатичного відомства.
Характерна в цьому сенсі позиція дипломатичної місії Росії в Естонії. У самих интернационалистических, отливающихся «миролюбною політикою СРСР» і «Пролетаріями всіх країн, єднайтеся!» барвах витриманий коментар російського посольства в цій країні від 31 жовтня.
Виявляється, на думку диппредставництва, народи Естонії та Росії зазнають невгамовну тягу до нормальних відносин. Ось тільки вибудовування нормальних відносин між країнами перешкоджають «деякі політики».
Які ж підстави для доброзичливих посмішок наших дипломатів?
Як виявилося, вся справа в театральному фестивалі «Золота маска в Естонії», кінофестивалі «Тиждень російського кіно» і якихось «Петербурзьких зустрічах в Таллінні». Вони, на думку посольства, «пройшли з величезним успіхом» і «переконливо підтверджують збережену тягу населення обох країн до культури та мистецтва один одного».
Далі посольство робить граціозний жест на адресу Моськи: «А в більш широкому контексті — інтерес до відновлення взаємовигідних і взаимоуважительных відносин».
Яка великої Росії вигода від дрібною у всіх відносинах країни? Сланці у неї купувати? Молоко? Газ продавати? Скільки вона того газу споживає з усім її населенням врівень з кількістю жителів Північного округу Москви? Підкажіть хто-небудь МЗС і Газпрому, що куди вигідніше газифікувати до кінця підмосковні села і дачні селища!
А вже «взаимоуважительные» — просто чудово вірне визначення! Тільки причому тут театральні виступи? Значно ефективніше було б почати Естонії з поваги до свого російському населенню, вивівши його з категорії «негромадян» і визнавши його права, в тому числі на власну мову, школи та об’єднання.
Але в тому-то й біда нині, що посольські звіти — а цей коментар і є агітаційний зліпок з нього складаються так, щоб не реальні результати реального дипломатичного процесу показати. А їх, як ми бачимо з політики офіційного Таллінна, немає, або вони негативні. Ось і замінюються ці неуспіхи розповідями про небаченої тязі театральних діячів один до одного і брудних підступах «деяких інших представників естонських властей».
Не вистачить вже метати бісер перед мосьок? Може, пора вже на хвіст наступити всій слонової ногою?
Thanks!
Our editors are notified.