Найдосвідченіша голова виборчкому: “Раніше не підкуповували виборців з такою фантазією”

Найдосвідченіша голова виборчкому: “Раніше не підкуповували виборців з такою фантазією”

Світлана Нестерчук, минулий досвід роботи у виборчкомах на дев’яти виборах, розповіла про тих підставах на ділянках, підтасовування бюлетенів, відкритих списках, заковырках в новому законі і про те, чому виборці тепер рідше ходять голосувати

— Світлана Гаврилівна, ви вже дев’ять разів були членом або головою окружної виборчої комісії. Можете назвати себе профі?

— Цілком! Можу навіть похвалитися: моя команда завжди першою звітувала про завершення підрахунку голосів — ми першими здавали протоколи з мокрими печатками. А в цьому році я консультую виборчком — все-таки чималий досвід.

— Ви пам’ятаєте свої перші вибори? З якими труднощами тоді зіткнулися?

— Перший раз було надзвичайно складно, тим більше що я була головою комісії. І це без найменшого досвіду! Мені не пощастило: біля мене не було наставника, який би підказав, порадив. Вчилася на власних помилках. Тому перша порада, яку хотілося б дати всім виборчкомам — запрошуйте людей, які раніше брали участь у виборчому процесі. Як і в будь-якій сфері, у виборчій “кухні” трапляються одні і ті ж помилки. Ідеально, коли в команді половина досвідчених людей і половина новачків. Потрібно, щоб з 17 осіб (приблизно стільки людей зазвичай входить до складу виборчої комісії. — Авт.) хоча б троє-четверо мали досвід. Якщо немає можливості залучити досвідчених людей до роботи, попросіть їх допомогти хоча б в консультуванні. Новачки, особливо молоді, зазвичай швидко все схоплюють, але їм все одно потрібна попередня практика хоча б для того, щоб правильно скласти протокол.

На жаль, ЦВК не може рекомендувати кого-то до роботи у виборчкомі — право формувати списки територіальних комісій надано партіям, що беруть участь у передвиборчій гонці. Часто представники партій сваряться за квоти або з-за того, кого призначити головою. Те ж відбувається і з дільничними комісіями по всій країні.

— Члени комісії зазвичай дружні між собою або кожен сам по собі?

— Багато залежить від голови. Плюс часу на спілкування мало — кожен раз строки виборів скорочуються. Раніше виборча кампанія тривала два місяці, за цей час ми встигали здружитися. А тепер на підготовку — всього два тижні. Так було в минулі вибори, так стоїть справа і в цей раз.

— А які ще відбулися зміни, крім скорочення термінів?

— Змінилися формування списків виборців, їх електронна обробка та внесення в електронну базу. Раніше все це робилося вручну, а зараз ЦВК дає готові електронні форми, наприклад, для парламентських виборів. Місцеві, втім, як і раніше потрібно готувати самостійно. Крім того, в ЦВК є закріплені люди по кожній з теркомиссий, до яких можна звернутися за порадою. Не було такого, щоб нам не відповіли або відмовили в допомозі. Загалом, сьогодні набагато легше працювати. Крім того, для працівників проводять навчальні семінари. У новому законі про місцеві вибори, ухвалений у липні, багато незвичних для нас речей і заковырок. Наприклад, якщо друкарня неправильно надрукувала бюлетені, створюють комісію по їх знищенню — такого раніше не було. Крім того, раніше бюлетені розбирали декілька членів комісії, а зараз це має робити одна людина. Відкриті списки — теж нововведення. Але і плюсів у новому законі багато — він дає можливість принципово реформувати виборчу систему.

— До речі, що ви можете сказати з приводу відкритих списків?

— Я б не назвала ці відкриті списки відкритими. Адже ми бачимо тільки першого кандидата від партії і балотується від конкретного округу, а інших-то немає! Якщо раніше в бюлетені вказувався один кандидат, то тепер — партія, перший номер її списку (лідер партії. — Авт.) і особа, яка балотується за цим округом. Тобто по кожній партії прописується по дві людини. Технічно для виборчкомів нічого не змінилося, просто з’явилася зайва писанина в бюлетені.

Звичайно, відкриті списки, при правильному їх формуванні, набагато краще для виборців: вони можуть познайомитися з усіма кандидатами, перевірити інформацію про них через різні джерела. В результаті виборець краще усвідомлює, за кого віддає свій голос.

— А що можете сказати з приводу явки на вибори? Вона змінилася?

— Вибори для людей завжди були дуже важливою подією. Кожен раз всі сподіваються, що обираються гідні люди, прийде нормальна влада, яка буде думати про простих громадян, про підприємців. Але майже завжди їх чекає розчарування. Можливо, тому явка кардинально змінилася. 18 років я працювала в міськкомі партії завідуючим оргвідділу і другим секретарем. У ті часи тільки кинеш клич — і всі повинні прийти як один. І якщо раніше явка була 99,9%, то сьогодні ледве доходить до 60%. Можливо, люди просто зневірилися у виборах.

— Що вам найбільше запам’яталося у вашій роботі?

— Був один випадок, коли у прізвищі кандидата допустили помилку всього в одній букві — переплутали “Ляшук” і “Лящук”. Вибори на тій ділянці через це скасували. Якщо буде хоч одна помилка в бюлетені, вибори вважаються недійсними. Всі витрати грошей, часу, нервів — нанівець. Ще потрібно бути уважним, тому що при підрахунку голосів бюлетені одного кандидата можуть спеціально кинути в купу іншого — у нас був і такий випадок на парламентських виборах! Тоді приїжджала прокуратура, співробітники СБУ, щоб з’ясувати, чи навмисно це зробили чи ні. Ще виборці намагалися сфотографувати бюлетень або винести його з залу, іноді ми недораховувалися декількох. Адже члени окружної чи міської виборчої комісії вкладають багато сил у виборчу кампанію, підрахунок голосів — це величезна паперова тяганина. І завжди прикро, якщо потім весь цей праця виявляється марним.

Найлегшими вважаються президентські вибори — там менше тяганини. А найбільш проблемні — як раз місцеві, тому що кандидатів багато, і часто вони готові на все заради позитивного результату. Ясна річ, кожен застосовує свої способи агітації: один ходить по квартирах, другий використовує адмінресурс. Зараз купують обіцянками, крупами, грошима… Раніше підкупу виборців не було, точніше, він, може, і існував, але точно не в таких масштабах і без такої фантазії.

Досьє: медалі та економіка

Ім’я: Світлана Нестерчук

Народилася: 02.09.1943 в Хмельницькій області (Україна)

У 1970 році закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка. Працювала економістом у фінансових установах, потім в партійних органах. Була директором Славутської суконної фабрики. Вісім разів обиралася депутатом Славутський міськрада. Нагороджена пам’ятною нагрудною медаллю “Лідер XXI століття”.

Починаючи з 2006 року, дев’ять разів була членом або головою окружної виборчої комісії від різних партій і різних кандидатів у президенти України.