Чи можна уявити неандертальця в чомусь на зразок плавок або купальника? Це навряд чи, але ось те, що стародавні прямоходящие мешканці нашої планети плавали в морі, та не просто плавали, а пірнали на велику глибину, вчені встановили виразно. Дослідники прийшли до висновку, що неандертальці, що жили колись на узбережжі Середземного моря в районі сучасної Італії, цілком могли збирати з дна раковини, немов справжні дайвери.
Дивовижні знахідки були зроблені в гроті Деї Москерини – мальовничій печері, яка знаходиться всього в 10 метрах над одним з пляжів регіону Лаций в центральній Італії.
Пляж в Сперлонге (Італія), неподалік від грота Деї Москерини. /Фото: Ursula iris via Wikipedia in italiano
Почнемо з того, що ще в 1949 році археологи, які працювали на цьому місці, відкопали незвичайні артефакти – десятки морських раковин, належали місцевим виду молюска Callista chione (гладкий молюск), які, як встановили вчені, 90 000 років тому були підібрані неандертальцями на узбережжі. Стародавні люди використовували їх в якості гострих інструментів.
Використовуючи кам’яні молотки, неандертальці розколювали раковини, щоб отримати ріжучі кромки, які, треба сказати, можуть не сточуються довгий час.
Розташування гротів. /Фото:plos.org
Тепер же команда, очолювана Паолою Віллою з Університету Колорадо (р. Боулдер), розкрила нові секрети цих відкриттів сімдесятирічної давності. У дослідженні, опублікованому в журналі Plos One, Паола і її колеги повідомили сенсаційні висновки: неандертальці не просто збирали черепашки, які лежали на березі. Судячи з усього, їм доводилося затримувати дихання і пірнати в море в пошуках ідеальних раковин.
Примітивні знаряддя з раковин, виявлені ще в 1949 році. /Фото:plos.org
Паола вважає, що життя неандертальців була дуже тісно пов’язана з морем (що раніше не розглядалася вченими) – іншими словами, вони вільно плавали під водою.
– Те, що неандертальці активно використовували у своїй життя дари моря, було відомо й раніше, але до недавнього часу ніхто на цю тему не заглиблювався – на цей факт просто не звертали уваги, – каже Вілла.
Приблизно так виглядали раковини, які неандертальці могли діставати з дна моря. /Фото:plos.org (Карло Смрильо, Барбара Уилкенс)
Коли археологи вперше виявили в гроті Деї Москерини знаряддя з раковин, вже саме це стало для них несподіванкою. Науці давно відомо, що неандертальці виготовляли наконечники списів з каменю, проте існує мало прикладів того, що вони перетворювали на знаряддя праці морські раковини.
Припустивши, що навряд чи неандертальці зібрали всі ці раковини, просто прогулюючись по узбережжю, дослідник Вілла та її колеги уважно вивчили ці знайдені багато років тому примітивні знаряддя праці. Виявилося, що майже три чверті предметів з шкаралупи молюска мали непрозору і злегка потерту поверхню, немов вони були відшліфовані з плином часу.
– Саме такий вигляд, як відомо, мають черепашки, викинуті на піщаний пляж хвилями. Значить, їх зібрали на березі, – зауважує Паола.
Фотографії раковин, зібраних з дна моря і викинутих на поверхню, зроблені міжвідомчої Лабораторії електронної мікроскопії університету ” Рома Тре. /Фото:plos.org
Решта раковини були більші за розміром і мали блискучу гладку поверхню. І ці молюски, як вважають дослідники, були зібрані безпосередньо з дна моря ще живими.
І хоча у неандертальців, звичайно ж, не було ніякого спорядження для підводного плавання, Вілла вважає, що вони збирали мушлі на глибині 2-4 метрів. І підстави для таких висновків у неї є.
Справа в тому, що в більш ранньому дослідженні група вчених, очолювана антропологом Еріком Тринкаусом, виявила на вухах декількох скелетів неандертальців кісткові нарости. У сучасних людей цю анатомічну особливість прийнято називати «вухо плавця», оскільки вона властива тим, хто займається водними видами спорту.
Знайдені у гроті шматки вулканічної пемзи, ймовірно, використовувалися для шліфування знарядь. /Фото:plos.org
– Схоже, коли йшлося про виживання, неандертальці виявляли гнучкість мислення і були здатні діяти креативно – як і ми, сучасні люди. І це сильно контрастує з нашим уявленням про неандертальцах як про грубі печерних істот, що жили полюванням – говорить дослідник.
Останнє дослідження вчених демонструє гнучкість мислення неандертальців.
– Поступово приходить розуміння того, що неандертальці не тільки полювали на великих ссавців, але також займалися прісноводної риболовлею і навіть підводним плаванням! – каже Паола.
Відзначимо, що в числі співавторів нового дослідження – співробітники французького Національного центру наукових досліджень, університет Женеви, а також трьох провідних італійських університетів.
Текст: Анна Бєлова
А ось ще 10 відкриттів, які піднімають завісу таємниці над неандертальцями.
Thanks!
Our editors are notified.