Найколоритніші інопланетяни радянського кіно: Кого обирали на ролі прибульців

Культура

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев

Сучасні фантастичні фільми навряд чи можна порівнювати з тими, які створювалися в ХХ ст., коли ще не було технічних можливостей для створення вражаючих спецефектів за допомогою комп’ютерної техніки. Все, що було в арсеналі режисерів, створюють на екранах образи інопланетян – незвичайні декорації і костюми і, що було найголовнішим, нестандартна зовнішність акторів. Радянські «інопланетяни» дійсно вибивалися із загальної маси – навіть побачивши їх один раз, глядачі запам’ятовували цих незвичайних героїв. Навіть сьогодні вони здаються якимись «нездешними»…

«Аеліта», 1924

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Кадр з фільму *Аеліта*, 1924 | Фото: kino-teatr.ru

Перший радянський фантастичний фільм, який став і першим повнометражним фільмом про космічному польоті, з’явився ще в епоху німого кіно, в 1924 р. Це була «Аеліта» Якова Протазанова за однойменним романом Олексія Толстого. Марсіанські декорації були виконані в дусі конструктивізму, а дизайн костюмів марсіан розроблявся театральними художниками по костюмах Ісааком Рабиновичем і Олександрою Екстер за участю знаменитого радянського модельєра Надії Ламанової. Роль королеви Марса дісталася Юлії Солнцевої. Вона була відома не тільки як актриса, але і як перша жінка-режисер, удостоєна призу за кращу режисуру на Каннському кінофестивалі у 1961 р., а також як дружина письменника і кінорежисера Олександра Довженка. Роль Аеліти стала для неї дебютної і принесла актрисі першу популярність – глядачі були зачаровані її грацій і красою, мужністю і владністю.

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Юлія Солнцева у ролі королеви Марса Аеліти | Фото: kino-teatr.ru

Фільм отримав безліч недоброзичливих відгуків критики, дісталося і марсіанським декорацій та костюмів, які називали «безглуздими і неудобоносимыми»: «Чоловічі бездоганні, але дамські… дуже нагадують «Ательє мод» з Петрівки… Екстер населила Марс не те римськими легіонерами, не те сучасними водолазами», «сама Аеліта зблякла під тягарем костюма». Недооцінений у свій час, цей фільм пізніше називали попередником всій кінофантастики ХХ ст.

Читайте также:
10 майстерних підробок, які музеї взяли за оригінали

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Юрій Завадський (ліворуч) у ролі Гора – зберігача енергії Марса | Фото: kino-teatr.ru

«Ця весела планета», 1973

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Кадр з фільму *Ця весела планета*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru

Фільм «Ця весела планета», знятий в жанрі музичної фантастичної комедії, – це історія про те, як інопланетяни прибули на Землю з метою знищення людства, але змінили свої наміри, побувавши на новорічному балу, влаштованому співробітниками звичайного радянського установи. Ролі інопланетян дісталися Катерині Васильєвої, Леоніду Куравльову і Віктору Сергачеву. Прибульці позбавлені емоцій, але, перейнявшись духом «незрозумілого земного свята», вчаться відчувати, як люди.

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Катерина Васильєва у фільмі *Ця весела планета*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru

На роль інопланетянки Зет шукали актрису «з вогником». Проби проходили багато претенденток, але Ірину Мірошниченко забракували як надто холодну і не комедійну актрису, з тієї ж причини не підійшли Ольга Яковлєва, Ельза Леждей і Клара Лучко. А ось Катерина Васильєва з першої ж появи на знімальному майданчику зачарувала всіх. Сценарист Дмитро Іванов розповідав: «Як тільки Васильєва прийшла на проби, з порога, з льоту щось показала, якось пожартувала, всіх розсмішила, та з таким запалом, що ми всі просто в неї закохалися. Зовні Катя не така красуня, як Мірошниченко, Яковлєва, до того ж тільки народила і була не в формі, але взяла своєю ексцентричністю, темпераментом. До того, як вона вдарилася в релігію, була дуже вдалою, розбитний, а фільму така людина і потрібний. У фільмі вона і станцювала, і подурачилась».

Читайте также:
Злети і падіння самого експресивного російського художника Срібного століття

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Катерина Васильєва у фільмі *Ця весела планета*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru

«Інопланетянка», 1984

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Ліліана Алешникова у фільмі *Інопланетянка*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru

Холодної та байдужої була і головна героїня фантастичної комедії «Інопланетянка», роль якої виконала маловідома актриса з яскравою зовнішністю Ліліана Алешникова. За сюжетом, навчитися любити і відчувати справжні емоції інопланетянка навчилася тільки після того, як потрапила на Землю. Ця роль стала останньою в недовгою кінокар’єрі Алешніковой – вона почала зніматися ще в кінці 1950-х рр., але зіграла всього близько 20 ролей в кіно. В кінці 1980-х рр. їй перестали пропонувати нові ролі, а в наступному десятилітті актриса пішла з кіностудії і повністю присвятила себе турботам про хворої матері і вихованню сина.

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Ліліана Алешникова у фільмі *Інопланетянка*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Кадр з фільму *Інопланетянка*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru

«Через терни до зірок», 1980. «Гостя з майбутнього», 1984

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
*Головна інопланетянка радянського кіно* Олена Метьолкіна | Фото: kinozaltv.net, ispaceman.ru і kino-teatr.ru

Головною інопланетянкою радянського кіно по праву називали актрису Олену Метелкину, яка завдяки своїй нестандартній зовнішності і неймовірно виразним величезним очам двічі отримувала ролі представниць інопланетних цивілізацій. Вона ще з дитинства здавалася оточуючим трохи «не від світу цього» – в школі у неї не було друзів, однокласники жартували над її зовнішністю і манерою спілкування, тому їх громаді вона воліла книги. Однак після школи її доля круто змінилася – високий зріст, худорлява статура, викликали насмішки однокласників, виявилися ідеальними для професії манекенниці. Олена Метьолкіна стала однією з найбільш затребуваних манекенниць середини 1970-х рр.

Читайте также:
Непоправна втрата Агнії Барто: Від яких бід поетеса шукала порятунку у творчості

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Кадр з фільму *Через терни до зірок*, 1980 | Фото: elenametelkina.ru

Побачивши її фотографії в журналі мод, творці фільму «Через терни до зірок» відразу зрозуміли, що головна героїня Нийя повинна бути саме такою – так Метьолкіна опинилася на знімальному майданчику. Хоча у неї не було професійної акторської освіти, з роллю вона впоралася успішно, що пізніше пояснювала так: «Режисер просив бути абсолютно несексуальною. Бути слухняною і робити те, що він просить. Я не могла охопити відразу всю роль, тому що була маленькою і дурною, а він бачив далі. Я слухалась, і все вийшло».

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Олена Метьолкіна у фільмі * “Гостя з майбутнього”*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru

Через 4 роки їй знову дісталася роль інопланетянки – вона зіграла Поліну у фільмі «Гостя з майбутнього». Її героїня справді здавалась неземною істотою – прекрасним, досконалим і недосяжним. Заради зйомок у кіно Олена Метьолкіна на час залишила роботу манекенниці, але її акторська доля так і не склалася – вона зіграла всього 6 ролей, найяскравішими з яких так і залишилися Нийя і Поліна. До середини 1990-х рр. вона продовжувала виходити на подіум, але потім демонстраційний зал Гуму був закритий, і Метьолкіна залишилася без роботи. Пізніше вона була і секретарем, і продавцем-консультантом, і менеджером. А розраду колишня актриса знайшла в релігії – найбільше задоволення їй доставляло спів у церковному хорі і робота в іконній лавці.

Читайте также:
Вийшов перший трейлер українського мультфільму "Микита Кожум'яка"

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Євген Герасимов в ролі робота Вертера, 1984 | Фото: kino-teatr.ru

Дуже яскравим персонажем у фільмі «Гостя з майбутнього» став і робот Вертер, якого зіграв актор Євген Герасимов. Він грав у кіно міліціонерів, фронтовиків і розвідників, але глядачі його запам’ятали саме в цій ролі. Про зйомках він розповідав: «Я мріяв знятися в казці, і коли Павло Арсенов запропонував роль робота – погодився. Ми вирішили створити кибера доброго, олюднити його. Разом з режисером придумували ходу, фірмовий сміх, який потім став популярним. Намучився я з костюмом, він був з спецматеріалів, що використовуються в космічній галузі, без гудзиків і блискавок. Мене одягали кілька костюмерів, і 12 годин я не міг його знімати, це була мука, навіть в туалет не сходити». В середині 1990-х рр. Євген Герасимов прийшов на телебачення, ставши автором програм «Кінескоп», «Парад зірок» і «Парад фестивалів», а в 2001 р. став депутатом Московської міської думи і голова комісії з культури.

Самые колоритные инопланетяне советского кино: Кого выбирали на роли пришельцев
Кадр з фільму *Гостя з майбутнього* 1984 | Фото: ljplus.ru

Дуже колоритними вийшли образи і в ще одному фантастичному фільмі 1980-х. За кадром «Кін-дза-дза»: чому з фільму довелося прибрати Брондукова і… чачу.

Source
Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.