Серцеві таємниці Нонни Терентьєвої: Чому «радянська Мерилін Монро» залишилася на самоті

*Радянська Мерилін Монро* Нонна Терентьєва | Фото: kino-teatr.ru
15 лютого могло б виповнитися 78 років радянської актрисі театру і кіно, однією з перших красунь 1960-х рр. Нонні Терентьєвої, але вже 24 роки її немає серед живих. Після її появи на Каннському кінофестивалі її назвали за кордоном радянської Мерилін Монро. У неї було багато прихильників, але її краса не принесла їй щастя. Одна з найбажаніших жінок в СРСР втратила всіх, ким дорожила, а її останні роки життя були схожі на страшний сон…

Нонна Терентьєва в 20 років, 1962 | Фото: litobozrenie.com
Нонна Новосядлова народилася в 1942 р. в Баку, в сім’ї військового і актриси. Після війни її батька перевели в Румунію, потім сім’я переїхала в Україну. У Києві Нонна закінчила школу і вирішила піти по стопах матері, вступивши в театральний інститут. У 20 років вона познайомилася з аспірантом Борисом Терентьєва, в майбутньому – інженером, який став її першим коханням. Але після сварки з ним вона виїхала з Києва і відправилася в Москву. У ВДІК її не прийняли, а от на приймальну комісію Щукінського училища дівчині вдалося справити враження. Її однокурсниками виявилися Маріанна Вертинська, Наталія Селезньова і Євген Стеблов.

Нонна Терентьєва у фільмі *Жартик*, 1966 | Фото: litobozrenie.com
Ще під час навчання відбувся її дебют у фільмах «Бухта Олени» і «Самий повільний поїзд». А через 3 роки їй запропонували головні ролі відразу в двох фільмах – екранізації оповідання А. Чехова «Іонич» У місті С.». В. Хейфіца і фільмі «Женя, Женечка і «Катюша» Ст. Мотиля. Вибираючи між початківцям режисером Мотилем і вже визнаним Хейфицем, Нонна вибрала останнього. До того ж вона дуже любила Чехова і вже зняла в короткометражному фільмі за його оповіданням «Жарт». Невідомо, як повернулася б її творча доля, якби актриса вибрала фільм Мотиля, що став згодом легендарним, але і картина Хейфіца зіграла в її житті знакову роль.

Кадр з фільму *Жартик*, 1966 | Фото: litobozrenie.com

Нонна Терентьєва у фільмі *В місті С.*, 1966 | Фото: kino-teatr.ru
Після прем’єри на 24-річну актрису обрушилася така популярність, що після занять у Щукінському училищі дівчині доводилося тікати через чорний вхід, тому що юрмилися біля центрального докучливі шанувальники. Фільм «В місті С.» брав участь у позаконкурсній програмі Каннського кінофестивалю, і Нонна представляла його за кордоном у складі радянської делегації. Там її краса викликала такий фурор, що її тут же охрестили в пресі «радянської Мерилін Монро». Після цього їй надходили пропозиції від зарубіжних режисерів, але з СРСР актрису більше не випускали.

*Радянська Мерилін Монро* Нонна Терентьєва | Фото: litobozrenie.com
Одного разу в театрі Нонну побачив фотограф Василь Малишев і запропонував зробити її фотопортрет. У 1967 р. на виставці ЮНЕСКО в Парижі ця робота була удостоєна першої премії. Після цього фотографія була надрукована в газеті американських збройних сил «Stars and Stripes», і солдати проголосили радянську актрису найкрасивішою жінкою в світі.

*Радянська Мерилін Монро* Нонна Терентьєва | Фото: litobozrenie.com
Нонна була яскравою красунею, і у неї завжди було багато шанувальників. Одним з них був поет Ігор Волгін, згодом – відомий історик, літературознавець, доктор філологічних наук. Він красиво залицявся, присвячував їй вірші. Пізніше Волгін називав їх роман найяскравішим почуттям своєї молодості. Проте це тривало недовго. Волгін згадував: «Роман був переважно платонічний. Вже взимку 1965-го між нами настало деяке охолодження. Відносини були драматичними, пам’ятаю, як втік до Нонні з лікарні, куди загримів з відкрилася виразкою, в халаті і тапочках. В якийсь момент я вирішив випасти з її життя, зник місяці на два. Думав, розлука піде на користь, але вийшло інакше. До Нонні приїхав з Києва давній її кавалер, вона погодилася вийти за нього заміж і виїхала з Москви».

Актриса з чоловіком, Борисом Терентьєва, і дочкою Ксенією | Фото: litobozrenie.com
У 1967 р. Нонна вийшла заміж за Бориса Терентьєва – того самого хлопця, з яким зустрічалася в Києві, взяла його прізвище, пішла з театру Станіславського, де встигла пропрацювати один сезон, і поїхала на батьківщину чоловіка. Там вона влаштувалася в Київський драмтеатр. У пари народилася дочка Ксенія, але цей шлюб протримався недовго. Для Нонни на першому місці завжди залишалося творчість, а чоловік мріяв про домашній затишок і міцної сім’ї. Через 4 року подружжя розлучилося, але їм вдалося зберегти хороші відносини на довгі роки. Пізніше Борис Терентьєв розповідав: «Гріхів було більше на мені. Я був тоді ще хлопчиком, багато чого не розумів. І сам користувався якимось увагою. А краса жіноча, коли вона поруч, стає звичною. У чомусь вона була права: їй здавалося, що ось, мовляв, приїхала зірка з Канн, а я її ставлю до «вічного вогню» газового пальника».

Нонна Терентьєва, її дочка Ксенія і Володимир Скомаровський | Фото: litobozrenie.com
У 1971 р. у Нонни Терентьєвої почався роман з колегою по театру Володимиром Скомаровським. Разом з ним вона повернулася до Москви. У тому ж році вони вдвох знялися у фільмі «Осяяння». Проте цей союз теж не був довговічним. Через 7 років Скомаровський емігрував в США, пообіцявши пізніше забрати з собою Нонну, вони тривалий час листувалися, але ці обіцянки так і не здійснилися.

Актриса з донькою | Фото: litobozrenie.com

*Радянська Мерилін Монро* Нонна Терентьєва | Фото: litobozrenie.com
Нонна продовжувала виступати на театральній сцені, а ось в кіно її кар’єру не можна було назвати успішною. Чуттєва краса актриси зіграла з нею злий жарт: режисери бачили її тільки в амплуа фатальної жінки-вамп, в той час як у 1970-ті рр. в радянському кіно більш затребуваним став типаж «комсомолки і спортсменки». На екранах Терентьєва з’являлася в образах відчайдушних авантюристок, искательниц пригод і легковажних красунь. Це нерідко призводило до того, що її ототожнювали з її героїнями, хоча сама вона була за кадром зовсім інший.

Актриса Нонна Терентьєва | Фото: kino-teatr.ru

Нонна Терентьєва у фільмі *Крах інженера Гаріна*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru
Колишній чоловік актриси Борис Терентьєв говорив: «Нонна була дуже розбірливим, педантичною людиною. Навіть за тих часів вона мені здавалася трохи старомодною. І дуже строгого виховання». А поет Ігор Волгін розповідав: «Нонна була дуже красива, ефектна. І так чиста по натурі, так цільна, що бруд до неї не липла… Вона завжди відкрита до людей і завжди готова до самопожертви, причому абсолютно безкорисливо. Зізнатися, таких акторів я просто не зустрічав».

Нонна Терентьєва у фільмі *Крах інженера Гаріна*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru
Їй діставалися в кіно лише другорядні ролі, а в 1980-х рр. нові пропозиції і зовсім перестали надходити. Актриса їздила по країні з концертами, виконуючи англійською мовою пісні з репертуару Елли Фіцджеральд і Дюка Еллінгтона. З роками у неї не стало менше шанувальників, але заміж Терентьєва більше не виходила. Коли один із знайомих запитав її про те, чому вона не відповідає взаємністю ні одному із заможних претендентів, які могли б посприяти просуванню її кінокар’єри, вона відповіла: «Не можу ж я тільки з-за цього привести в дім чужу людину, у мене ж дочка росте».

Кадр з фільму *Транссибірський експрес*, 1977 | Фото: litobozrenie.com
В останні роки актриса дізналася про те, що невиліковно хвора – у неї був неоперабельний рак грудей. Про це вона не розповідала навіть близьким. Коли Нонна зрозуміла, що їй залишилися лічені дні, вона відправила доньку в Німеччину, щоб вона не бачила її страждань. 8 березня 1996 р. Нонни Терентьєвої не стало. Їй було всього 54 роки.

Нонна Терентьєва у фільмі *Талант*, 1977 | Фото: litobozrenie.com
Поет Ігор Волгін присвятив їй такі рядки:
Одна була створенням небес,
найчистішим сном, сияньем очей невинних.
Її портрети аси ВПС,
злітаючи до зірок, вішали в кабінах.
Вона, сумуючи, сідала за клавір.
Вона простих дотримувалася правил.
І, може бути, залишила цей світ
лише тому, що він її залишив.

Кадр з фільму *Залізна завіса*, 1994-1996 | Фото: litobozrenie.com
Роль, від якої відмовилася Нонна Терентьєва, принесла славу іншій актрисі: За кадром фільму «Женя, Женечка і «Катюша».