Шафи сімейства Байден ломляться від скелетів

Алкоголь, бурхливе життя і безгрошів’я непутящого сина колишнього віце-президента США

Популярне американське видання The New Yorker 8 липня опублікує в журнальної версії (у рубриці «Батько і син») справді сенсаційний матеріал «Не пустить чи Хантер Байден під укіс передвиборчу кампанію свого батька?». Об’ємне журналістське розслідування (понад 25 сторінок друкованого тексту) в подробицях розкриває дивовижні перипетії особистого життя одного з фаворитів американських президентських виборів-2020 в США — демократа і колишнього віце-президента США Джо Байдена.

Автор статті в пошуку відповіді на ухвалений у заголовок питання детально препарирует особистість самого кандидата і його синів покійного Бо і нині є здоровим фігуранта міжнародних скандалів Хантера. Схоже, Хантер Байден (чоловік, однозначно не здатний позбутися алкогольної та наркотичної залежностей) дійсно може позбавити батька шансів на перемогу — нехай і не навмисне.

Історія Джо Байдена одночасно і трагічна (загибель дружини; залишилися на руках малолітні діти, які не отримували належної уваги; передчасна смерть від фатальної хвороби надзвичайно перспективного сина Бо — надії батька), і повчальна (як мінімум, у зв’язку з кількістю персональних і сімейних «скелетів», рік за роком накопичуються в особистій шафі» політика). А ще ця історія пізнавальна, оскільки знайомство з нею дає можливість оцінити, що за особи дозволяють собі в буквальному сенсі слова керувати Україною, попутно отримуючи солідну вигоду з економіки держави, який перебуває у стані війни.

І це зовсім не домисли «жовтої преси», не «фейкові новини», а реальні одкровення сина людини, займав другий за ступенем впливовості пост в структурі американської влади. Ось чому ми пропонуємо вашій увазі докладні витяги з матеріалу New Yorker, що дозволяють скласти портрет Хантера Байдена — фігуранта цілої низки гучних скандалів.

Випивка, загули і дефіцит фінансів

«49-річного Хантера називають сином, завжди готовим протягнути батькові руку допомоги. Сам Джо Байден у своїх виступах рідко згадує Хантера, зате ЗМІ, які представляють політичні сили самого широкого спектра, дружно акцентують увагу на сина політика, на старих скандали, що супроводжували його роботу в банку, в лобістської компанії, інвестиційному фонді. Детально аналізуються і операції в Китаї і на Україні, проведені з участю Хантера Байдена. Розділи світської хроніки рясніють подробицями бурхливого особистого життя Хантера. Протягом кількох десятиліть він веде боротьбу із алкогольною та наркотичною залежністю. Йому довелося пережити важкий розлучення з першою дружиною — Кетлін Бюль Байден, а потім період відносин з Холлі — вдовою свого брата Бо. Нещодавно на нього подала в суд мешканка Арканзасу Landen Алексіс Робертс, називає Хантера батьком своєї дитини і вимагає від нього аліменти (сам Хантер Байден все заперечує)».

«У листопаді 1972 року Джо Байдена обирають до Сенату. У грудні 1972 року (Байден перебував у Вашингтоні, де підбирав співробітників для свого нового офісу) його дружина Нелія, взявши дітей, вирушила купувати різдвяні подарунки. На одному з перехресть сімейне авто Байден зіткнулося з вантажівкою: Нелія і Наомі загинули миттєво, Бо відбувся множинними переломами, а Хантер — важкою травмою голови. 5 січня 1973 року Джо Байдена привели до присяги сенатора прямо в лікарняній палаті його синів. Вихованням дітей займалися всі — від сестри і брата Джо до його друзів. „Двері не закривалися ніколи, наш басейн був загальним, а ми з Бо — комунальною власністю. Кожен доклав руку до нашого виховання“, — згадує Хантер. У 1977 році Джо Байден одружується на викладачці Джилл Джекобс (Хантер називає Джилл „мамою“, а Нелию — „матусею“)».

«В 1987 році Хантер і Бо вмовляють батька взяти участь в президентській гонці. Сини сильно переживають, коли Джо змушене сходить з дистанції через звинувачення в плагіаті. Його звинуватили в копіюванні цілих абзаців з статті на юридичну тематику, і у використанні фрагментів з виступу лідера британської Лейбористської партії Ніла Кіннока. Байден повів синів на бейсбольний матч, що проходив на стадіоні університету Пенсільванії, і група глядачів при вигляді Джо почала скандувати куплет про скандал з плагіатом. Хантер скочив на ноги і кинувся в бійку, а батькові та Бо довелося відтягати його від кривдників».

Перші великі гроші, кокаїн і «анонімні алкоголіки»

«Хантер в 1996 році в Єльському університеті отримує диплом юриста. Джо Байден веде боротьбу за переобрання в Сенат і призначає Хантера заступником начальника свого передвиборного штабу. При цьому Хантер і отримує другу роботу — юристом в MBNA America — банківської холдингової компанії, що входить в число основних спонсорів політичної кар’єри його батька. У 26 років Хантер отримує понад $ 100 000 в рік (без урахування премій) і заробляє практично на рівні батька. В січні 1998 року видання The American Spectator констатує: „Звичайно ж, маса дітей впливових батьків в результаті отримують хлібні місця. Але випадок Байденов викликає особливу тривогу. Зрештою, мова йде про сенатора, який протягом багатьох років виступав з проповідями проти коррумпирующего впливу грошей у політиці“».

«У 1998 році Хантер виходить на зв’язок з вашингтонським юристом Вільямом Олдакером (1987 році цей чоловік працював у штабі Байдена на президентських виборах) і просить поради про те, як можна влаштуватися на роботу в адміністрацію Клінтона. Олдакер звертається до міністра торгівлі Вільяма Дейлі — той теж працював у штабі Байдена. Дейлі — син п’ятикратного мера Чикаго, за його словами, відчував симпатію до Хантеру, а тому попросив своїх підлеглих розглянути кандидатуру Байдана на посаду директора департаменту інтернет-економіки. Мисливець отримав роботу, потім продав будинок у Делавері (практично в два рази дорожче початкової ціни) і перевіз сім’ю в передмістя Вашингтона».

«Джо Байден ріс в сім’ї, не з чуток знайомі з проблемою алкоголізму, і тому ще в юному віці обрав шлях непитущого. Хантер — відверто розповідає автору статті про боротьбу із залежністю — почав випивати в компаніях ще в підлітковому віці. У студентські роки В Джорджтауні (на початку 90-х) він пристрастився до Marlboro, і іноді вживав кокаїн. Одного разу, намагаючись придбати кокаїн, він купив крек, не маючи поняття про те, як приймати цей наркотик. „У мене не було ні мундштука, ні трубки“, — згадує він. Імпровізуючи, він забив тріщина в сигарету і викурив її. „Особливого ефекту я не відчув“, — зізнається Хантер».

«У 2001 році Хантер с Кетлін і дітьми перебираються в Вілмінгтон — ближче до сім’ї Байден. І Хантер починає їздити в Вашингтон на поїзді пір прикладом батька. Іноді він не встигав на останній поїзд, і проводив ніч у готелі. „Коли я зрозумів, що переді мною стоїть вибір — або сісти на поїзд, або випити ще чарку — я усвідомив, що в мене справді проблема“, — говорить він. У 2003 році Кетлін з дітьми переїжджає в Вашингтон. За словами Хантера, дружина наполегливо порадила йому протверезіти і не пити хоча б 30 днів. „І я не пив 30 днів поспіль, але на тридцять перший день я знову повертався до випивки“, — визнає він. У вересні 2003 року, перебуваючи в діловій поїздці, Хантер вперше звертається в реабілітаційний центр — майже місяць він проводить в клініці Crossroads Center Antigua. На наступний день після повернення додому брат Бо відводить його на зустріч в суспільство „Анонімних алкоголіків“».

Лобізму — до китайської та української авантюрі

«Ще на праймеріз Мисливець почув, що деякі з радників Обами критикують його лобістську діяльність. За словами Хантера, ніхто з членів штабу Обами не просив його відмовитися від цієї роботи, але він розумів, що це станеться неминуче“. Своїм клієнтам Хантер повідомив, що їх інтереси представляти більше не зможе, а також подав у відставку з неоплачувану посаду члена ради директорів компанії Amtrak.

«У вересні 2008 року Хантер відкриває вузькопрофільну консалтингову компанію Seneca Global Advisors — назвою компанія зобов’язана найбільшому з озер штату Нью-Йорк, біля якого провела дитинство мати Хантера. На презентації компанії перед потенційними клієнтами Хантер пояснює — у нього є можливість надавати допомогу малим і середнім підприємствам у питанні виходу на ринки США та інших країн. У червні 2009 року (через п’ять місяців після обрання Джо Байдена віце-президентом) Хантер засновує ще одну компанію — Rosemont Seneca Partners спільно з Крістофером Хайнцом (прийомним сином сенатора Джона Керрі і спадкоємцем „імперії кетчупу“) і Девоном Арчером (розпочинали фінансову кар’єру в азіатському представництві Citibank і дружившим з Хайнцем). На той момент Хайнц і Арчер вже володіли інвестиційним фондом Rosemont Capital. Крістофер Хайнц перебував у впевненості, що Хантер поділяє його думку про необхідність відмовлятися від будь-яких угод, здатних привернути суспільну увагу. Тим не менш, Хантер і Арчер хапалися за будь-які можливості — на відміну від явно не бажав ризикувати даремно Хайнца».

«У 2012 році Арчер і Хантер Байден вступають в переговори з Джонатаном Чи, власником китайського приватного інвестиційного фонду Bohai Capital — про можливості створення нової компанії, яка спеціалізується на інвестуванні коштів китайців (і, потенційно, громадян інших країн) в компанії, розташовані за межами КНР. В червні 2013 року, Хантер, Арчер та інші партнери підписують меморандум взаєморозуміння про створення фонду під назвою BHR Partners. В листопаді 2013 року полягають перші інвестиційні контракти, а Хантер стає членом ради директорів BHR Partners (без одержання зарплати). При цьому свій пакет акцій BHR він отримує лише після відходу батька з Білого Дому».

«У грудні 2013 року віце-президент Байден летить в Пекін на зустріч з Сі Цзіньпіном. У міжнародні поїздки Джо Байден регулярно брав з собою когось із онуків, і в цей раз запросив Фіннегана. Хантер сказав батькові, що теж хоче скласти йому компанію. За словами пекінського співробітника BHR, 4 грудня Хантер — відразу після прильоту в Пекін організував Чи зустріч з батьком у холі готелю, де зупинилася американська делегація. Після цього Хантер і Чи були помічені на вечірці. Автору цієї статті Хантер сказав, що не розуміє, чому ця ситуація викликає у когось питання. «Як я міг, пролетівши через півсвіту, опинитися в Пекіні і не запросити цих людей на чашечку кави?» — дивується він.

Тоді зустріч з Лі і зв’язку з BHR особливого резонансу не викликали, але деякі з консультантів Джо Байдена з тривогою заговорили про те, що Хантер — спілкуванням з партнерами по бізнесу під час офіційних візитів батька — створює передумови для критики на адресу віце-президента. Колишній старший радник Білого дому сказав автору цієї статті, що поведінка Хантера викликало питання про те, «а чи не намагається він маніпулювати впливом заради власної вигоди — так у Білому домі не надходили: картина виглядала змащеній, але діяв він на грані фолу, навіть якщо в його діях не було злого умислу».

«Коли автор статті поцікавився у працівників Байдена — чи обговорювали вони ці тривожні моменти з віце-президентом, кілька людей заявили, що занадто боялися робити це. „На всіх працювали з ним кричали постійно“, — зізнався один з колишніх радників. Інші люди говорили, що не хотіли образити почуття віце-президента. Ще один чоловік розповів, що Джо Байден під час непростих розмов про його родину „впадав у стан глибокої меланхолії, і для мене це було куди болючіше, ніж якщо б на мене кричали. Здавалося, що ти дуже сильно зачіпаєш його“».

«Відкриваючи ще одне підприємство, Арчер вилетів в Київ, де провів перед інвесторами презентацію свого інвестиційного фонду Rosemont Realty, що спеціалізується на роботі з нерухомістю. Там він познайомився з Миколою Злочевським, співзасновником „Burisma“ і одним з найбільших видобувачів газу в Україні. В уряді Віктора Януковича Злочевський обіймав посаду міністра екології. При новому українському уряді київські влади (з подачі адміністрації Обами) ініціювали розслідування щодо Злочевського з метою зрозуміти, чи не зловживав він службовим становищем при видачі компанії „Burisma“ ліцензій на розробку надр. Статус цього розслідування з’ясувати не вдалося, але ніяких доказів кримінально караної діяльності не було надано. Коментар Злочевського отримати не вдалося, а в компанії „Burisma“ на запити не відповідають. В ході паралельного розслідування (вона була закрита в зв’язку з відсутністю доказів) британські власті тимчасово заморожували пов’язані зі Злочевським банківські рахунки».

«На початку 2014 року Злочевський спробував залучити до складу наглядової ради міжнародного Burisma ряд відомих людей. Серед запрошених ним в раду спостерігачів опинився екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, людина з репутацією реформатора. На початку 2014 року Кваснєвський — на прохання Злочевського — зустрівся з Арчером у Варшаві і запропонував йому ввійти до складу наглядової ради Burisma, заявивши, що ця компанія відіграє величезну роль у справі забезпечення незалежності України від Росії. Арчер відповів згодою».

«Коли Арчер розповів Хантеру, що наглядова рада має потребу в рекомендаціях з удосконалення системи корпоративного управління компанією, Хантер порадив йому юридичну компанію Boies Schiller Flexner, яку сам „консультував“. Згадана компанія залучила до оцінки ступеня корупційності „Burisma“ слідче агентство Nardello & Co. У квітні 2014 року Хантер увійшов до складу ради директорів „Burisma“. Через 3 місяці агентство Nardello & Co підготувало проект звіту для Boies Schiller, проінформувавши замовника про неможливість виявити яку-небудь інформацію про хід слідства щодо Злочевського або Burisma“. Тим не менш, з посиланням на анонімні агентство Nardello повідомило, що Злочевський може опинитися в числі фігурантів розслідування фінансових злочинів“ і „імовірно зловживання владою“».

«Віце-президент Байден грав ключову роль у реалізації політики США на Україні, і першим закликав Київ до боротьби з розгулом корупції. 13 травня 2014 року (після того, як ЗМІ повідомили про роль Хантера в раді директорів „Burisma“) прес-секретар держдепартаменту США Джен Псакі заявила, що держдепартамент не бачить підстав для занепокоєння з приводу конфлікту інтересів, оскільки Хантер є „приватною особою“. Хантер повідомив керівникам „Burisma“ та іншим членам наглядової ради про те, що не може брати участь в якихось діях, пов’язаних з урядом США або його батьком. Кваснєвський розповів автору цієї статті: „Ми ніколи не обговорювали питання про те, як і чим може допомогти нам віце-президент. Відверто кажучи, в подібній допомозі ми просто не потребували“»

«Кілька колишніх співробітників адміністрації Обами і держдепартаменту наполягають — дії Хантера в раді директорів «Burisma» не чинили ніякого впливу на політику батька щодо України. Тим не менше, ці люди визнають, що Хантеру не слід було займати згаданий пост. Один із старших радників Білого дому пояснив — складалося враження, що Хантер «просто зірвався, і потенційно зводить нанівець все, про що говорить його батько». За словами радника, Хантеру слід розуміти — як мінімум, частина його іноземних ділових партнерів прагнула до співробітництва з ним, оскільки хотіла «мати можливість говорити — ми пов’язані з Байденом».

«У грудні 2015 року Джо Байден готувався до візиту на Україну, а його помічники — до ще більш підвищеній увазі до зв’язків Хантера с „Burisma“. Спеціальний посланник президента Обами з питань енергетичної політики Амос Хохштейн піднімав це питання в розмові з Джо Байденом, але обмежився лише радою, порекомендувавши Хантеру вийти зі складу ради директорів. За словами Хантера, батько обговорював з ним компанію „Burisma“ лише одного разу. „Папа сказав — „сподіваюся, ти розумієш, що робиш“, і я відповів — „так, звичайно““. Хантер вважав себе годувальником сім’ї Байден: він навіть допомагав закривати борги Бо по студентському кредиту».

«Перший рецидив стався після 7 років тверезості — в листопаді 2010 року на борту літака, що прямував з Мадрида в США, Хантер випив три коктейлю «Кривава Мері». Протягом декількох місяців він пив потай, а потім зізнався в цьому Бо, і повернувся в реабілітаційний центр Crossroads Centre. Другий рецидив датований початком 2013 року, коли йому прописали болезаспокійливі препарати — як тільки закінчився термін дії рецепта, він почав випивати.

7 травня 2013 року Хантера приписали до підрозділу резервістів на військово-морській базі «Норфолк». Він мріяв про службу у морській розвідці, а отримав роботу у відділі по зв’язках з громадськістю. Присягу у Хантера в ході урочистої приватній церемонії, що проходила прямо в Білому домі, взяв батько. У тому ж місяці, за добу до першого офіційного вихідного на базі, Хантер заїхав в бар, розташований в декількох кварталах від Білого дому. За його словами, там він стрельнув цигарку у двох хлопців, розповіли Хантеру про те, що вони приїхали з ПАР. Під час поїздки назад в Норфолк він спочатку відчув різкий прилив сил», а потім «немислиме виснаження». Автору цієї статті він розповів, що зателефонував братові і повідомив: «Я не знаю, що зі мною відбувається». Бо приїхав за ним з Делавера і забрав Хантера з розташованого неподалік від бази готелю. «Він привів мене до тями і відвіз на базу», — говорить Мисливець. У той же день він здав аналіз сечі.

Кількома місяцями пізніше Хантер отримав лист — в ньому повідомлялося, що в його сечі виявлений кокаїн. За регламентом ВМФ США, позитивний тест на наркотики передбачав звільнення. Хантер письмово звернувся в Резерв ВМС США, заявивши, що не знає, як наркотик міг опинитися в його організмі. Він припустив, що кокаїн міг перебувати в сигареті, якій його пригостили біля бару у Вашингтоні. Хантер подзвонив братові, той зв’язався з Томом Гэллахером, колишнім юрисконсультом ВМС США. Той погодився захищати інтереси Хантера. Втім, тоді ж стало ясно: враховуючи попередній досвід спілкування Хантера з наркотиками, апеляційна комісія навряд чи повірить в історію про ненавмисному споживання кокаїну. Крім того, подача апеляції передбачала проведення слухань (нехай і в закритому режимі) і ймовірність витоків у пресу різко підвищувалася. Хантер відмовився від можливості подати апеляцію. Судячи з архівів ВМС США, його звільнили зі служби 18 лютого 2014 року”.

Про безуспішної боротьби з залежністю

«Про причини звільнення Хантер нікому (за винятком батька і брата) не розповідав, намагаючись приборкати тягу до спиртного. У липні 2014 року він відправився в клініку в Тіхуані, де залежність лікували ибогаином — психотропною алкалоїдом (витягом з кореня західноафриканській чагарнику), заборонених до застосування в США. Потім Хантер побував в Арізоні у фахівця з ведичної медицини Тома Ноулз. Ноулз каже, що Хантер здався йому «просто відмінним хлопцем» і «практично тверезим». «Але, якщо говорити відверто, бувають ситуації, коли твереза людина веде себе подібно випівшему, і я бачив, що йому дуже непросто», — зізнається Ноулз.

«Тієї осені Хантер поїхав до Каліфорнії для проходження спеціального курсу йоги в комуні поселенні „Інститут Есален“. Він пробув там всього тиждень, коли журналіст Wall Street Journal подзвонив в офіс віце-президента і попросив прокоментувати звільнення Хантера з ВМС. Хантер очікував вильоту рейсу в аеропорту Сан-Франциско: читаючи Wall Street Journal він побачив матеріал про себе на першій шпальті видання — „він просто мене вбив“, — каже Мисливець».

«На прийомі у сімейного психолога Хантер і Кетлін дійшли згоди: якщо Хантер знову почне прикладатися до пляшки, йому доведеться виїхати з дому. На наступний день після святкування 21-ї річниці спільного життя Хантер вийшов з кабінету психолога, потім випив пляшку горілки і виїхав з дому. Трохи пізніше співвласник «Burisma» Микола Злочевський запросив його на рибалку в Норвегію. Мисливець узяв з собою доньку Мейсі і Роберта, 9-річного сина Бо. За словами Хантера, кожен вечір він з колегами по рибалці випивав всього по одній порції спиртного перед сном. Кетлін дізналася про це і розгнівалася. Мисливець почав більш відверто спілкуватися з дружиною покійного брата — Хейлі — і вони дуже зблизилися.

За словами Хантера, «в липні 2015 року я намагався продемонструвати Кетлін — я хочу повернутися». Він записався на амбулаторну реабілітацію в Центр лікування залежності Чарльза о’браєна при університеті Пенсільванії. Потім під псевдонімом «Хантер Сміт» він пройшов курс реабілітації для керівників у Центрі Caron Treatments. Після повернення в Вашингтон Хантер записався на ще одну програму, що передбачала постійне носіння натільного відеокамери і алкотестера.

Влітку того ж 2015 року служба знайомств для одружених людей Ashley Madison (вона працює під девізом «Життя коротке — заведи собі роман») повідомила про злом бази даних користувачів служби хакерами. У кінці серпня 2015 року агентство Breitbart повідомило — серед викрадених користувацьких профілів знайдений профіль «Роберта Байдена». Хантер заперечував, що профіль належить йому, але Кетлін чергового скандалу не витримала. Через два місяці вони прийшли до згоди про офіційне оформлення розлучення. А 21 жовтня 2015 року Джо Байден в Білому Домі (супроводжуваний дружиною і Бараком Обамою) виступив з публічною заявою про відмову від участі у президентській передвиборчій гонці — він сказав, що сім’ю потрібно час, щоб відійти після смерті Бо”.

«Аж до середини грудня 2015 року Хантер щодня займався йогою. Але незабаром Хантер перестав відвідувати заняття. Інструктор прийшов до нього додому і постукав у двері. Автору статті Хантер розповів, що робив вигляд, що його немає вдома.

За його словами, протягом декількох тижнів він покидав помешкання тільки для купівлі горілки Smirnoff в магазині Logan Circle Liquor. Батько дзвонив йому кілька разів в день, і Хантер всякий раз запевняв, що у нього все в повному порядку. У підсумку Джо Байден одного разу зайшов у квартиру Хантера без попереднього повідомлення. За словами Хантера, батько сказав йому: «Ти мені потрібен. Що робити будемо?».

У лютому 2016 року Хантер повернувся в програму «Інституту Есален», а по приїзду до Вашингтона записався на ще один курс позбавлення від залежності в клініці амбулаторної Kolmac Outpatient Recovery Center”.

В пошуках забуття

«У 2016 році Хантер консультував п’ять або шість великих клієнтів. Пару раз він відвідував засідання ради директорів компанії „Burisma“ і проходили в Європі форуми по енергетиці. За його словами, у червні 2016 року, перебуваючи на діловій зустрічі в Монте-Карло, він відправився у нічний клуб при готелі і прийняв кокаїн, нібито запропонований йому незнайомцем в туалеті клубу. Про рецидив він повідомив психологам з Kolmac, але тест на наявність наркотиків у крові пройти відмовився, побоюючись, що результати будуть опубліковані в ЗМІ і використані проти нього. Оскільки співробітники Kolmac продовжували наполягати на здачу аналізу, він вирішив вийти з їх програми реабілітації».

«Восени 2016 року під час пересадки в міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса Хантер відправився в бар найближчого готелю, де усвідомив, що гаманець залишився на борту лайнера. Забуте портмоне належало покійному братові Бо, і в ньому досі зберігався його прокурорський ідентифікаційний жетон, а також водійське посвідчення Хантера. Без цього документа Хантер не міг сісти на рейс.

Скориставшись була у нього кредитною карткою, він зняв номер у готелі Marina del Ray. У Лос-Анджелесі він провів приблизно тиждень. За його словами, він «потребував в забутті», і незабаром на площі імені Першинга познайомився з бездомним, який розповів, де можна купити тріщина. Хантер каже, що цей чоловік відвів його в табір бездомних, де у вузькому проході між наметами хтось приставив до його голови ствол пістолета, не усвідомивши, що він — всього лише покупець. На тижні він кілька разів повертався до бездомним, щоб в черговий раз придбати тріщина.

Одного разу ввечері біля одного з розташованих на Голлівудському бульварі нічних клубів Хантер вступив у перепалку з чоловіком: їх розняла група місцевих шибайголів. Один з них (житель Самоа за прізвиськом «Бебі Даун») пошкодував Хантера, відвів його у місцеве кафе і купив йому їжі, а потім відвіз в готель і допоміг зібрати речі. Рано вранці 26 жовтня вибивала привіз Хантера до стійки прокату автомобілів Hertz в аеропорту Лос-Анджелеса.

За словами Хантера, на той момент він не спав уже кілька діб. Виїхавши на шосе Interstate 10, він втратив контроль над автомобілем: машина різко перетнув розділову лінію і зупинилася тільки на самому краю протилежного узбіччя шосе. Хантер подзвонив в прокат Hertz — співробітника компанії прибули на місце, забрали пошкоджене авто і надали йому інший автомобіль.

Дещо пізніше, згадує Хантер, на крутому повороті гірської дороги над капотом авто зависла величезна сова. Йому здавалося, що птах переслідувала його, мелькаючи в світлі фар. За його словами, він не розуміє, існувала сова в реальності, чи була плодом галюцинацій. Увечері 28 жовтня він залишив авто біля офісу Hertz в Прескотте (штат Арізона). Співробітник офісу в Прескотте Захарій Ромфо розповів автору статті, що виявив в машині Хантера трубку для вживання крека, а на одній з консолей приладового щитка — сліди білого порошку. Там же лежав і жетон брата Хантера — генерального прокурора штату Делавер.

Компанія звернулася в поліцію, і правоохоронці склали рапорт про «правопорушення, пов’язані з вживанням наркотиків», перерахувавши виявлені в автомобілі речі, в тому числі, невелику пластикову сумочку зі «слідами білої порошкоподібної субстанції». Трохи пізніше, згідно зі звітом, агенти Секретної служби поінформували поліцію Прескотта про те, що Хантер Байден перебуває «у безпеці (в порядку)».

Проведені аналізи виявили в скляній трубці вміст залишків кокаїну, але слідчі не виявили на трубці ніяких відбитків. Правоохоронці округу та міста відмовилися від порушення справи проти Хантера, пославшись на відсутність доказів того, що трубкою користувався саме він”.

Роман з вдовою брата

«Незабаром Хантер приїхав на курорт Mii Amo, звідти зателефонував Хейлі (вдові Бо) і вона прилетіла до нього. Під час перебування на курорті, згадує Хантер, вони прийняли рішення стати парою. Після повернення в Делавер закохані намагалися тримати роман в таємниці — правда, безуспішно. 9 грудня 2016 року Кетлін подала на розлучення, а 23 лютого 2017 року направила позов у Вищий суд Округу Колумбія з вимогою про заморожування активів Хантера Байдена. Кетлін в позові стверджувала, що чоловік «створив для сім’ї фінансові проблеми екстравагантними витратами на власні потреби та подарунки жінкам, з якими перебував в інтимних відносинах». Текст її позовної заяви (а також інформацію про роман Хантера і Хейлі) хтось злив редакції видання New York Post.

Кетлін розповідала друзям, що відчувала себе знедоленою в сімействі Байден. Хантер заперечував зв’язки з повіями і стверджував, що стрип-клуби не відвідував кілька років. Тим не менш, він, за його словами, в день виходу публікації New York Post «відправився прямо в стрип-клуб — я сказав собі — „трахни їх!“».

Автору статті Хантер розповів, що просив батька теж виступити з відповідною заявою. «Я сказав — «тато, Тато, ти повинен», а він відповів — «Хантер, я не знаю, чи варто це робити, але я зроблю все, що ти хочеш». Я пояснив йому — «Тато, якщо люди дізнаються про це, то будуть думати, що ти не схвалюєш наші відносини, вони вважатимуть їх помилкою. Тато, наші діти повинні знати, що з нами в порядку, і сказати про це їм можеш тільки ти».

Колишній помічник віце-президента підтвердив, що Джо Байден опублікував заяву, оскільки переживав за майбутнє Хантера. Його коментар вийшов у New York Post під заголовком «У вдови Бо Байдена роман з його одруженим братом».

«Хантер запевняє, що під час розлучення запропонував Кетлін „все, що міг“ — в тому числі, щомісячні виплати в розмірі $ 37 000 (аліменти, оплата витрат на навчання та утримання дітей) терміном на 10 років. Автору статті Хантер повідомив, що живе в місяць приблизно на $ 4 000: його складно назвати бідняком, але до нового життя йому довелося звикати. Періодично банк блокує транзакції з його кредитною карткою».

Коли діамант — не хабар!

«В одному з додатків до позову Кетлін згадується «великий діамант», що належав Хантеру. Коли автор статті поцікавився у Хантера ом походження цього каменю, той пояснив, що він отримав його в подарунок від магната з КНР Е Цзяньмина, який намагався обзавестися зв’язками у Вашингтоні з відомими республіканцями і демократами. За словами Хантера, на зустріч з Цзяньмином в Майамі його супроводжували двоє колег по бізнесу: вони сильно здивували його, оскільки подарували китайцеві рідкісний вінтажний віскі вартістю в кілька тисяч доларів.

Хантер входив до складу ради директорів Всесвітньої продовольчої програми США (некомерційної організації, яка збирає кошти на підтримку Всесвітньої продовольчої програми ООН), і сподівався на щедру пожертву від Е Цзяньмина. За вечерею обговорення потенційного донорського внеску плавно перейшло до дискусії про можливості в бізнесі. Хантер пообіцяв скористатися наявними связами, щоб вивчити інвестиційні перспективи компанії Цзьянмина — CEFC China Energy: мова йшла про проекти СПГ-терміналів в США.

Після вечері Цзяньмін надіслав в готельний номер Хантера картку зі словами подяки, а до неї додавався діамант на 2.8 карата. «Я тоді подумав щось на кшталт «О, Боже!», — згадує Хантер. Кетлін в позовній заяві оцінює діамант у $ 80 000, а Хантер вважає, що камінь коштував не більше $ 10 000. На запитання автора статті — не вважає він діамант спробою дачі хабара, Хантер відповів негативно: «А заради чого їм підкуповувати мене? Мій батько тоді був не при владі». За словами Хантера, він віддав діамант колегами, і йому невідомо, як саме вони з ним вчинили: «Знаю, приймати такий подарунок було не найкращою ідеєю».

Хантер приступив до переговорів про інвестування CEFC $ 40 мільйонів проект СПГ-терміналу в Манки-Айленд (штат Луїзіана): за його словами, реалізація проекту обіцяла створення кількох тисяч робочих місць. Влітку 2017 року з’явилися новини про те, що американські правоохоронні органи розслідують угоди одного з його китайських компаньйонів — Патріка Хо. Хантер, періодично виступав у ролі адвоката, погодився представляти інтереси Хо. Він спробував з’ясувати, чи дійсно у Хо можуть виникнути проблеми в США. У листопаді 2017 року американські власті затримали Патріка Хо прямо в аеропорту. Пізніше його засудили до трьох років позбавлення волі за причетність до складної багаторівневої схеми підкупу урядовців Чада і Уганди в обмін на преференції для компанії CAFC.

У лютому 2018 року Е Цзяньмина затримують китайські правоохоронці — імовірно, в рамках антикорупційного розслідування. В результаті цих подій його угоди з Хантером анульовані. Хантер каже, що зовсім не вважає Цзяньмина «тіньовим персонажем», а результат партнерства називає банальним «невдачею».

Корупція через посередників

«Пітер Швейцер, автор бестселера «Таємні імперії: як американська політична еліта приховує корупцію і збагачує родичів і друзів», що описує діяльність Хантера в Китаї і на Україні, пише про «корупцію через посередників», називаючи її «новою і важко яка виникає різновидом корупції». Саме вона — часто абсолютно легальними методами — «забезпечує політиків, їхніх родичів і приятелів відмінним доходом». У підсумку, за словами Швейцера, «у американських політиків розвивається вразливість перед іноземним фінансовим тиском». Швейцер, зокрема, нагадує — під час чергового публічної появи» Хантера в Пекіні, син Байдена, «одягнений в чорне пальто», в компанії Джо Байдена відвідав магазин, де купив морозиво. «Навмисно або ненавмисно», — пише Швейцер, «але Хантер Байден продемонстрував китайцям наявність у нього guanxi — «зв’язків»».

Нагадуючи, що у Хантера Байдена є власний «скелет у шафі» — український скандал — Швейцер натякає: Джо Байдену заздалегідь все роз’яснили щодо співпраці Хантера і Арчера з компанією «Burisma». 16 квітня 2014 року, констатує він, відразу після входження Хантера і Арчера в раду директорів «Burisma», Арчер «з приватним візитом побував у Білому домі, де поспілкувався з Джо Байденом».

З точки зору багатьох виборців, скандальної ситуації з бізнес активністю Хантера цілком можна було б уникнути (або попередити її заздалегідь). Всьому виною — небажання Байдена вести непрості розмови, особливо, коли питання стосується його родини. За словами Хантера, у спілкуванні з батьком — «Я постійно прошу в нього вибачення, а він відповідає — „Просити прощення повинен я“, і ми завжди сперечаємося про те, хто винен більше. І обидва ми усвідомлюємо — єдиним антидотом для нас стане його перемога».

За словами Хантера, кілька днів тому він прочитав у Twitter, що Трамп вимагає від міністерства юстиції розслідування його діяльності. І в той момент Мисливець помітив вертоліт над головою. «У відповідь на це я сказав — «сподіваюся, вони знімають нас прямо зараз, сподіваюся, що все це транслюється в прямому ефірі особисто для президента, щоб він бачив, наскільки мені наплювати на його твіти. І я сказав: «Мені плювати. Та пішов ти, пане президент! Я тут живу своїм життям»».