У той час як у США розкручується “Украинагейт” про змову Петра Порошенка з політичними суперниками президента Дональда Трампа, глава Білого дому налагоджує відносини з Росією.
Під час годинної телефонної розмови з Володимиром Путіним 3 травня, який відбувся за ініціативою Вашингтона, обговорювали серед іншого Україну і нового президента Володимира Зеленського. Подробиці ні в Кремлі, ні в Білому домі не повідомили.
Говорили також про ситуації у Венесуелі та Північної Кореї, про порожньому доповіді спецпрокурора Мюллера, який після двох років розслідування так і не довів таємних зв’язків Трампа з Кремлем і російське втручання в президентські вибори-2016, про який говорили демократи (зате у республіканців з’явилися докази про змову Києва проти Трампа з Хілларі Клінтон).
За словами самого Трампа, президент Росії лише посміявся на тему проваленого “Рашагейта”, зауваживши, що “гора народила мишу”, тому що ніякої змови не було. В цілому про телефонній розмові з Путіним американський президент висловився дуже позитивно.
“Провів довгу і дуже гарну розмову з президентом Росії Путіним. Як я завжди говорив, задовго до початку полювання на відьом, налагодження відносин з Росією, Китаєм і всіма – це хороша річ, а не погана”, – написав Трамп у своєму Twitter.
Спілкування з Путіним, мабуть, настільки надихнуло Трампа, що одним твітом він не обмежився, і на наступний день видав ще один компліментарний пост, в якому в черговий раз розкритикував ЗМІ, які розкручували “Рашагейт”.
“Величезний потенціал для хороших або відмінних відносин з Росією, незважаючи на те, що ви чуєте від фейкових ЗМІ. Подивіться, як вони ввели вас в оману “змовою з Росією”. Світ може бути краще і безпечніше”, – написав Трамп.
Трамп також заявив, що Вашингтон має намір “багато торгувати” з Москвою. “Ми збираємося багато торгувати з Росією. Деяка торгівля вже є зараз, вона трохи зросла. Але Путін хотів би торгувати, і ми хотіли б торгувати”, – сказав він на брифінгу.
Тепер, коли підозри у змові з Кремлем з нього зняті, він може відчувати себе більш вільно в політиці російському напрямку і не боятися імпічменту через нібито зради інтересів Америки.
Розмова з Путіним відбувся через два тижні після публікації доповіді Мюллера і перемоги Зеленського, а також на піку великої кризи у Венесуелі, в якому толкнулись інтереси США і Росії, і переговорів з ядерної угоду з Північною Кореєю.
В експертному середовищі готують якусь угоду по Україні між США і Росією, яка після зміни влади в Києві дасть можливість покласти край війні на Донбасі. “Зрадофилы” вже побачили ознаки того, що Трамп готовий “злити” Київ в обмін на поступки з боку Росії за більш важливим для Штатів геополітичних позицій у тій самій Венесуелі і Північної Кореї.
“Країна” з’ясовувала, що залишилося за лаштунками розмови Трампа з Путіним і чого чекати Україні після їх обміну люб’язностями.
“Трамп підіграє Путіну”
Сам факт настільки тривалої розмови між президентами Америки і Росії вже сам по собі сенсація. Трамп подзвонив Путіну вперше після грудневого саміту “двадцятки” в Аргентині, коли американський президент в останній момент скасував заплановану окрему зустріч з главою Кремля, і лідери лише коротко поспілкувалися в кулуарах форуму.
В американській пресі вже критикують Трампа за те, що він, мовляв, підіграє Путіну. Washington Post пише, що президент США нібито вторить чолі РФ у питанні Венесуели і суперечить власним держсекретареві Майку Помпео, який відкрито говорив про можливу інтервенцію, а сам Трамп заявляв, що не хотів би військового вторгнення до Венесуели. Радники Трампа звинувачують Росію в підтримці президента Венесуели Ніколаса Мадуро, в той час як американці намагаються його скинути.
Оглядач телеканалу CNN Андерсон Купер також дорікнув Трампа за нібито мляву позицію у відносинах з Росією, мовляв, він не здатний протистояти Путіну.
“Трамп ще під час передвиборної кампанії пообіцяв поліпшити відносини США з Росією. Але з-за звинувачень у змові з Кремлем він не ризикував робити ніяких кроків у російському напрямку, які могли б його скомпрометувати, і відносини з РФ залишалися холодними. У той же час Трамп майже ніколи не критикував Путіна. Хоча перед виборами його оточення встановило контакти з РФ на високому рівні, створило секретні канали зворотного зв’язку і прагнув пом’якшити позицію Республіканської партії щодо Росії напередодні з’їзду партії 2016 року – і це випливає з доповіді Мюллера. Але нічого кримінального спецпрокурор все одно не знайшов, і тепер, особливо після виборів в Україні, обом президентам є про що поговорити – мається на увазі, звичайно, ситуація на Донбасі”, – говорить “Країні” Емі Макіннон, оглядач Foreign policy.
Подвійна політика Вашингтона
Тим не менш політика США по відношенню до Росії залишається двоякою. Поки Трамп намагається навести мости з Путіним, його адміністрація, за словами Макіннон, зайняла жорстку позицію стосовно Кремля, спираючись на політику свого попередника Обами, накладаючи додаткові санкції, виганяючи десятки російських дипломатів і надаючи збройну підтримку Україні.
В експертному середовищі є дві версії. За однією з них, розбіжності між Трампом і його радниками по Москві – це показуха, мовляв, ми продовжуємо стримувати Росію, а насправді антиросійські санкції не такі страшні, і налагодження відносин йде. За іншою, оточення Трампа боїться нового витка звинувачень у змові з Кремлем, тому про зняття санкцій і перезавантаження відносин мови не йде. Навпаки, залишається концепція, в якій Росію і Китай розглядають в якості основних конкурентів Америки на світовій арені.
У теж час New York Times після телефонної розмови Трампа і Путіна прогнозує “нову еру співпраці з питань від Північної Кореї до Венесуели”.
“Це ще раз продемонструвало глибоку невідповідність між особистим ставленням р-на Трампа до Путіна і більш жорсткими відносинами його адміністрації з російським урядом”, – пише видання.
“В цілому подвійну політику щодо Росії пов’язують з хаосом перехідного періоду після перемоги Трампа, розслідуванням Мюллера і позицією Конгресу проти зближення з Москвою”, – говорить Макіннон.
При цьому у коридорах Білого дому ходять чутки про можливі таємні домовленості Трампа з Путіним.
“Як сказав мені колишній високопоставлений чиновник адміністрації, який працював з європейських питань, ще одразу після інавгурації Трампа були побоювання, що Україні буде досягнута угода з Москвою без будь-яких консультацій”, – говорить Макіннон.
І хоч жодної подібної угоди не відбулося, в лютому 2017 року New York Times повідомила, що оточення Трампа працювало над мирною угодою, яке призведе до скасування санкцій і що Крим визнають російським у відповідності з довгостроковою угодою про оренду.
“Пропозиція доставили Майкла Флінна, колишньому раднику Трампа з національної безпеки, незадовго до того, як він подав у відставку. У Флінна були великі російські зв’язки, і він виступав за те, щоб Вашингтон розглядав Москву як партнера, а не як супротивника”, – каже оглядач.
Зіллють нас в обмін на Венесуелу і Північну Корею
Частина експертів не виключає, що задля вирішення питань з Росією по Венесуелі та Північної Кореї у Трампа можуть піти на поступки Україні.
“У Москви є вплив як на Каракас, так і на Пхеньян. Трамп сподівається на сприяння Москви у врегулюванні венесуельського кризи і роззброєння Північної Кореї. Після зустрічі з Кім Чен Ином у Владивостоці 25 квітня Путін позиціонує себе в якості гравця на ядерних переговорах”, – говорить “Країні” Пітер Стоун, експерт вашингтонського центру громадської цілісності..
В українських соцмережах вже заговорили про “зраді”.
Вікторія Сюмар, нардеп від Народного фронту, не сумнівається, що Трамп здасть Україну – і ні в яке НАТО ми не ввійдемо.
“Я не сумніваюся, що умовою “прекрасних відносин” буде позаблокова Україна в ролі “сірої зони” і буфера… І це загроза для 25% і не для 73%. Це 100%-ва загроза в умовах слабкого ЄС і політичної турбулентності всередині України”, – написала нардеп на своїй сторінці у Facebook.
“Для того, щоб зрозуміти, чому Трамп не прийшов ні разу до Мюллеру, щоб відповісти на його питання “Рашагейт”, але обговорює доповідь Мюллера з Путіним, потрібно прочитати книгу “Доказ змови. Як Трамп зрадив Америку” Сета Абрамсона (адвокат і професор Нью-Гемпширского університету, – Прим.Ред.). Для того, щоб зрозуміти чому це не дуже хороші новини для України, вам також потрібно прочитати книгу, так як в книзі дуже великий шматок відведено політиці Трампа щодо України. Наші вибори мають безпосереднє відношення до всього цього. Я писав рік тому про вікно можливостей для РФ, яке відкрилося з приходом Трампа”, – написав пропорошенковский політичний блогер Олег Паламар на своїй сторінці в Facebook.
В анотації до книги зазначається, що, на думку автора, Трамп, в обмін на фінансову вигоду і приховану допомогу на виборах, компрометує зовнішню політику США.
Абрамсон пише про те, як “протягом тридцяти років Трамп розвивав свою імперію нерухомості в Росії” і “як завдяки путінським олігархам, агентів Кремля та російської мафії врятувався від банкрутства”, “як російська розвідка зібрала на нього компромат”, “як під час президентської гонки Трамп вербував російських союзників і партнерів”, “як він оточував себе радниками, які займалися таємними переговорами з Росією”.
Професор говорить про відносини “послуга за послугу” між Трампом і Кремлем.
Консенсус з Росією
Втім, частина експертів не вірить у “злив” України, але прогнозує якісь зрушення у вирішенні конфлікту на Донбасі і переформатування відносин.
“Політична система США не дозволить Трампу здати в повній мірі Україну, а політична система Росії не дозволить безболісно Путіну прямо відмовитися від Венесуели. Тим більше що венесуельська ситуація – це загальна політика Росії та Китаю, а українська – це загальна політика США і Євросоюзу. Але в той же час Трамп і Путін могли прийти до якихось домовленостей, або такого собі мовчазного консенсусу щодо необхідності розморожування Мінських угод, почала їх реалізації у частині розведення збройних сил, підготовки до виборів, введення миротворців”, – говорить “Країні” політолог Руслан Бортник.
Тему введення миротворців на Донбас відклали до закінчення виборів (Порошенко, говорить Бортник, був не здатний на компроміс з Донбасу). А наприкінці минулого року Євген Марчук, представник України у підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі, заявив про знайдений компроміс в цьому питанні “на 30%”.
Досі питання миротворців гальмувався тим, що були дві несоприкасающиеся точки зору – українсько-американська та російська. Перша полягала у введенні миротворців на всю неконтрольовану частина Донбасу, друга – у введенні їх тільки на лінію розмежування.
На думку експерта, як все вирішиться, покажуть подальші дії США в Україні.
“Один з останніх призовів Волкера щодо прямих переговорів з Донецьком і Луганськом був вже симптоматичний. Найімовірніше, що після оприлюднення результатів роботи комісії Мюллера, яка зняла з Трампа звинувачення у співпраці та роботі на Росію, руки в Трампа будуть розв’язані. Цілком можливо, що переговори з Росією інтенсифікуються, буде укладено домовленості про розморожування відносин, вирішення низки спільних проблем, які включають широкі аспекти питань, починаючи від “Північного потоку-2” і закінчуючи ядерним роззброєнням. Але в той же час не доводиться чекати кардинального перевороту американської політики щодо України. Однак цілком можливе знаходження консенсусу з Росією про поступове мирному врегулюванні на Донбасі і про ослаблення “партії війни” в межах України”, – прогнозує Бортник.
Thanks!
Our editors are notified.