В середині минулого століття почався стрімкий розвиток ядерної енергетики, що спричинило за собою величезну кількість проектів, пов’язаних з використанням енергії мирного атома. Серед них були воістину грандіозні наукові розробки. Проте вистачало і праць схоже відомим китайським компаніям за знищення горобців і виплавці чавуну кустарним способом в домнах, побудованих на кожному подвір’ї, або фантастичним прожектом великого комбінатора Остапа Бендера з перенесення столиці в заштатні Васюки і організації там міжгалактичного шахового турніру.
Як виникла ідея побудувати дамбу через Берингову протоку
Берингову протоку — фотографія з супутника./Фото: imag.one
Відомо, що на материку Євразія кліматичні умови місцевостей, які знаходяться на одній широті, істотно різняться. Температурний режим територій Росії набагато суворіші, ніж в Європі. Наприклад, тепла і майже безсніжна зима Лондона – і морози зі сніговими заметами знаходиться практично на тій же широті Комсомольська-на-Амурі. Причина цього криється в теплих водах течії Гольфстрім, яка зароджується в Атлантичному океані. Огинаючи західні береги Європи і Скандинавський півострів, Гольфстрім потрапляє в Північний Льодовитий океан і віддає йому частину тепла. Однак, як слід зігріти акваторію і прибережну зону не дають холодні води, що надходять з Тихого океану через Берингову протоку. Створювані ними циркуляції гальмують рух Гольфстріму і розгортають його в зворотному напрямку.
У 50-х роках ХХ століття з’явився проект зміни кліматичних умов Північного півкулі, розроблений радянським ученим і інженером Петром Михайловичем Борисовим. Суть новації полягала в перекритті Берингової протоки дамбою. По-перше, спорудження перегородить доступ циркулюючим в Арктиці тихоокеанським течіям, охолоджуючим Гольфстрім і гальмує його на шляху на схід. Крім того, на греблі планувалося встановити потужні насоси для перекачування вод північних морів в Тихий океан. Це повинно було створити додаткове протягом, сприяє «протягування» теплого Гольфстріму аж до берегів Аляски. За твердженням Борисова, тепло Атлантики зможе перетворити північне узбережжя країни в тропіки, сприятливі для вирощування цитрусових; розтопити арктичні льоди, полегшивши навігацію; поліпшити клімат Канади та американської Аляски.
За розрахунками Петра Михайловича, при тодішньому рівні розвитку будівельних технологій проект міг бути реалізований за 8-10 років – за умови підтримки США і Канади.
Ядерний феєрверк, або як Борисов планував забезпечити енергією величезні насоси
Підводна частина багаторічних пакових льодів не перевищує 13 м. Для того, щоб вони не знесли греблю, а переповзали через неї, її верхній частині необхідно було надати відповідну форму./Фото: tradernet.ru
Згідно з розрахунками, загальна потужність насосів для перекачування морської води склала 25 мільйонів кВт. Таку кількість енергії могла забезпечити тільки мережу атомних електростанцій, які планувалося встановити по обидві сторони протоки. Досягнення ядерної енергетики повинні були використовуватися і при виконанні найвідповідальнішої частини проекту – підготовку дна для укладання бетонних блоків 89-кілометрової дамби.
В пробурені свердловини належало закласти термоядерні заряди загальною потужністю в декілька десятків мегатонн і протягом декількох хвилин провести серію вибухів. Залишається тільки здогадуватися, чому, пропонуючи до впровадження головний проект свого життя, Борисов сказав про катастрофічні наслідки, які міг спричинити цей ядерний феєрверк.
Чому не вдалося реалізувати проект Борисова
Для постачання енергією величезних насосів на американському і радянському берегах Берингової протоки слід було поставити потужні атомні станції./Фото: topwar.ru
Перш за все доводилося враховувати той факт, що коли-то російська Аляска вже давно була американським штатом, тому для втілення задуму Петра Михайловича було потрібно, як мінімум, згода США. До того ж, масштабність програми, природно, передбачала її величезну вартість.
Важливою була також технічна оснащеність будівництва. Якісне та своєчасне виконання такого грандіозного проекту однією країною було неможливим. Потрібна підтримка інших країн, в першу чергу Сполучених Штатів. Однак загострення холодної війни між двома наддержавами, викликане зведенню Берлінської стіни, посиленням Карибської кризи, розвідувальним польотом американського пілота Френсіса Пауерса не дозволили мріям Борисова здійснитися.
Льодовиковий період, або які катастрофічні наслідки для Землі мав би проект Борисова
Сьогодні російські та американські вчені прийшли до висновку, що проект Борисова привів би до катастрофічних змін клімату на величезних територіях планети./Фото: liteamay.nyc3.digitaloceanspaces.com
Сьогоднішня наука заперечує позитивні результати впровадження дітища Петра Борисова. Більше того, вчені стверджують, що реалізація проекту неминуче призвела б до екологічних катастроф. Прокачування через Берингову протоку величезних мас води з басейну північного Льодовитого океану істотно знизила б температуру на Камчатці та в Приморському краї, на західному узбережжі Сполучених Штатів, Японії та Полінезії. Непередбачувані і наслідки порушення циркуляції Гольфстріму. Не виключено, що він міг «завмерти» в Атлантиці, після чого з водних глибин стали б підніматися холодні маси. У Європі суттєво похолодало б, а на Євразію почали наступати арктичні вічні льоди. Таким чином, створилися б передумови для нового льодовикового періоду, а про апельсинах довелося б забути надовго. До таких висновків прийшли вчені Інституту біофізики клітини Російської АН. Освіта льодів в гирлах великих північних річок загрожувало зміною їх русел, внаслідок чого могли виявитися затопленими величезні території Сибіру. Не виключено, що це нове море настільки збільшило б повноводність річки Дон, що під воду пішла б значна частина Краснодарського краю.
В прогнозування наслідків перекриття Берингової протоки внесли свою лепту і американські кліматологи з Колорадського університету. На їхню думку, навіть збереження нормального функціонування Гольфстріму не призвело б ні до чого хорошого. А саме: при потеплінні в тундрових регіонах СРСР і Канади процес танення пакових льодів і вічної мерзлоти привів би до утворення величезних заболочених площ. Крім того, в атмосферу потрапили б колосальні обсяги вуглекислого газу і метану, що містяться під льодами. А це – прямий шлях до парникового ефекту з усіма витікаючими наслідками: змінами рельєфу і контурів материків, загибеллю лісів, обваленням ґрунтів, повенями в одних регіонах і засухами в інших.
Нині людство набагато обачніше ставиться до ідей втручання в природні процеси, а проект Петра Борисова має цінність лише в якості своєрідного пам’ятника вітчизняній науці.
А адже США скупили далеко не тільки одну Аляску.
Thanks!
Our editors are notified.