Чи існували насправді дракони, василіски, єдинороги та інші тварини, про яких згадує Біблія

Єдинороги, василіски, дракони – ті, з ким дружив чи бився Гаррі Поттер, ті міфічні, казкові істоти, які згадуються в переказах різних народів, цілком заслуговують пильної уваги і вивчення, хоча б тому, що деякі з них фігурують ні багато ні мало в Священному Писанні. Чи означає це, що вони існували насправді, а потім з незрозумілих причин зникли? Чи є інше пояснення?

Василіски і дракони

Василіск на гербі будинку Вісконті

Все правильно: у біблійних текстах дійсно фігурує ця міфічна, здавалося б, змія, здатна вбивати поглядом (як варіант – ще отрутою і запахом). Про василиске йдеться у псалмі 90 («на гаспида і василіска наступиш; топтати будеш лева і дракона» – 1.13), у Книзі пророка Ісаї, у Повторенні. В біблійних текстах василіск – істота досить неприємне, пов’язане в першу чергу з небезпеками і бідами. Він згадується поряд з аспідом, тому якщо б василіск існував насправді, його б, мабуть, слід віднести до сімейства гаспида, отруйних змій, до яких належить і кобра.

Змія в багатьох культурах – особливий персонаж міфології, її справжнє ім’я табуировано, звідси, можливо, і поява низки персонажів змееподобных

Про василиске оповідає грецька міфологія: ця змія, невелика по довжині, передбачається виникла краплі крові убитої Горгони Медузи, яка теж мала чудодійними здібностями у розумінні погляду. Слідом за греками в існування василіска повірили і римляни, а єгиптяни вважали, що ця змія до того ж безсмертна. Міф благополучно пережив Середньовіччя, дополнившее історії про василиске: нібито він вилуплюється з яйця, знесеного півнем. У слов’ян, до речі, василіск сам схожий на півня – з крилами дракона, кігтями тигра, хвостом ящірки і дзьобом орла, покритий чорною лускою, з червоною короною на голові.
Корона тут не випадкова, сама назва «василіск» утворене від грецького «цар». Це, до речі, дало можливість запропонувати кандидатів з реального тваринного світу, які могли б стати прообразом для цієї біблійної змії. Одна з них – рогата гадюка, на голові якої є нарости, що віддалено нагадують корону.

Антихрист на левиафане

З близьких по духу «родичів» василіска, згаданих у Біблії, варто назвати дракона – майже три десятки раз його ім’я зустрічається у Святому Письмі. Дракон – теж змій, він уособлює зло, підступність, руйнування. Взагалі змій, василіск, дракон – все це досить близько до поняття, яке прямо не згадується в Біблії: це «той, кого не можна називати» в образі змії, плазуна – що і відтворила в сучасній літературі англійська письменниця.
З тієї ж породи» біблійних тварин – левіафан, про який йде мова в Книзі Іова, Книга Псалмів і Книзі пророка Ісаї, як морське чудовисько і «змій звивистий». До речі, левіафан, за старозавітним текстам – істота без пари, оскільки її наявність створило б ще більшу небезпеку для людства і для світу.

Єдинороги і бегемоти

Єдиноріг на мозаїці церкви в Равенні

Ще одна тварина, яка парадоксальним чином згадується на сторінках біблійних текстів – єдиноріг. У Священному писанні мова про нього йде як про реально існуючому звіра, правда, опис єдинорога там не наводиться. Для сучасної людини, як, втім, і для багатьох поколінь його предків, єдиноріг – це кінь, зазвичай білий, на чолі якого красується довгий ріг. Біблійні ж тексти повідомляють про єдинорога лише в контексті його дій, або дій людини по відношенню до нього. («Чи захоче служити тобі одноріг і переночує у ясел твоїх?» – Йов, 39). Єдиноріг вибрав покинути Едем разом з Адамом і Євою, хоча мав можливість залишитися в райському саду.
Щось схоже сталося з іншим тваринам, яке, щоправда, для російськомовного читача міфічним не є. Це бегемот, вперше згаданий саме в Біблії.

Левіафана зображували володаря водної стихії, бегемота – звіром суші, а в повітрі нібито господарювала міфічна птиця Зіз

Взагалі кажучи, невідомо, про кого саме йдеться в книзі Йова – знову ж таки, так названий просто «звір», тварина, без якої-небудь позитивної або негативної конотації. Той же, хто в усьому світі носить назву гіпопотама, «річковий кінь» з грецької, тільки по-російськи називається ще і бегемотом, на інших мовах це слово відсилає лише до біблійного тексту і не має звичного нам значення.

Існували чи ні?

Чому Біблія згадує міфічних тварин?

Як же так вийшло, що текст, який вважається головним в історії людства, вміщує в себе вказівки на тих же тварин, що фігурують в дитячих казках і романах жанру фентезі і про чиїм реального існування немає ніяких підтверджень? Або ж праві середньовічні автори – урахування всіх цих істот, які колись існували в дійсності?

Біблія згадує про безліч тварин – не дивно, що за кілька тисяч років, що минули після створення Старого і Нового Завітів фауна Землі зазнала зміни і деякі з видів звірів, плазунів, птахів вимерли, залишившись для сучасної людини невідомими. І все ж справжня причина того, що єдинороги, василіски та інші потрапили в священні тексти, в іншому. Більшість текстів Біблії відомі в перекладі, зробленому на грецьку в III – I ст. до н. е. («Септуагінта») і на латину в IV – V ст. («Вульгата»). Там, в перекладах, і можна зустріти ті початкові згадки міфічних тварин, що потім виявлялися і в наступних перекладах, вже з грецької та латинської мов.

Р. Доре. Знищення левіафана

Можливо, при читанні текстів на івриті автори перекладів пов’язували написане з тими тваринами, про яких знали з власного культурного досвіду, і якщо врахувати, що в античній Греції цілком впевнено розповідали історії про Медузи і василиске, вважали реально існуючим не лише коней з рогом посеред чола, але і літаючих, та ще й з людським торсом, вибір формулювання здається більш зрозумілим. До того ж, у випадках, коли з художніх міркувань було потрібно описати тварину не просто страшне, а жахливий, не просто небезпечне, а уособлює все зло світу, було недостатньо згадати, наприклад, крокодила – ні, потрібен був дракон або левіафан.

Ян Брейгель, П. П. Рубенс. Рай (фрагмент)

У пізніших перекладах тексти Біблії часто вже не містили згадок «міфічної» фауни. Єдиноріг зник, замість нього мова стала йти про «зубрі», так і «бегемота» замінили «звіром». Символи і алегорії не пропали – просто були приведені у відповідність новим загальновідомим уявленням про навколишній світ. Текст, колись зафіксований через призму античної міфології та Середньовіччя, зазнав зміни, що не дивно.

Детальніше про єдинорога: тут.