Тютюнова мечеть в Дрездені — будівля, яка є не тим, чим здається

Тютюнова мечеть Йенице в Дрездені є однією з визначних пам’яток міста, хоча далеко не кожному туристу доводиться побачити її своїми очима. Вся справа в тому, що це будівля трохи за межами центру міста. Однак історія, що стоїть за цією мечеттю, не менш примітна, чим історія Фрауенкірхе або Цвінгера.

Тютюнова мечеть.

У 1886 році німець з єврейськими коренями Хуго Цитц заснував тютюнову компанію в Дрездені і назвали її Йенице — так називалася місцевість в Греції, звідки Хуго транспортував свій тютюн. Його бізнес добре розвивався, так що через 20 років Цитц був вже готовий на наступний крок — побудувати власну тютюнову фабрику.

Оформлення фасаду заводу плиткою.

Незважаючи на наявність достатніх коштів для заснування фабрики, відкрити її в Дрездені було в той час непросто. За місцевими законами будувати завод у межах міста було не можна. Було два варіанти: або винести будівлю заводу за межі міста, або замаскувати його так, щоб воно не виглядало заводом. Зрештою, поруч знаходився Старе місто і резиденція саксонських королів, тому псувати вигляд Дрездена індустріальними будівлями було категорично заборонено.

Несправжня мечеть.

Так з’явився самий незвичайний завод свого часу. Хуго Цитц звернувся до архітектора Германа-Мартіну Хаммицшу (пізніше він одружився на зведеній сестрі Адольфа Гітлера), щоб побудувати такий завод, який би не виглядав заводом. Хамицш вирішив використати образ мечеті, щоб замаскувати вихлопні труби під мінарети. Сам він ніколи не бачив мечеть своїми очима, тому орієнтувався на зображення мечетей з Андалусії і Каїра.

Оформлення фасаду.

В результаті цієї співпраці вийшов досить скандальний проект. Саме рішення маскування індустріального будівлі під релігійне не викликало підтримки серед архітектурного співтовариства. До того ж і в оформленні Хамицш дозволив собі «вольності» — вперше в Німеччині він використовував несучі залізо-бетонні конструкції, а в оформленні об’єднав мавританський стиль і модерн. Після кількох скандалів, Хамицша виключили з гільдії архітекторів Німеччини.

Ресторан на даху заводу.

Тютюнова мечеть і правда вийшла дуже незвичайним будівлею. Зовні стіни будівлі були щедро прикрашені плиткою і мозаїкою, поєднуючись з кольоровим бетоном і гранітом. В будівлі заводу було величезна кількість вікон, а сам купол і зовсім був скляним. Біля основи купола був прикріплений перша і єдина на той час неонова вивіска — «Salem Aleikum». Саме так називалася марка сигарет, що випускається компанією Хуго Цетца.

Купол мечеті.

За два роки будівництво фабрики було закінчено. В найуспішніші часи на фабриці працювало 1500 робітник, умови праці у них були на заздрість. Всі приміщення були просторими і світлими, кожен поверх щодня прибирають, а на верхньому поверсі була величезна їдальня з кріслами і терасою на даху, де кожен працівник фабрики міг спосойно поїсти і відпочити під час обідньої перерви. Працювати на цій фабриці вважалося престижно.

Йенице – колишня тютюнова фабрика.

Під час Другої світової війни Дрезден, як відомо, був майже повністю зруйнований. Постраждала також і будівля тютюнової мечеті. Третина будівлі обвалилося, а знаменита вивіска «Salem Aleikum» і зовсім була знищена. У 1953 році ця будівля використовувалась як сховище для сирого тютюну. І тільки в 1990 році після возз’єднання Німеччини завод відреставрували. Замість «Salem Aleikum» поставили нову напис — Yenidze, назва компанії Хуго Цитца. Зараз це будівля здається під офіси, а на даху під куполом, розмістився ресторан.

Тютюнова фабрика в Дрездені.

Тютюнова фабрика.

Скляний купол.

Колишня тютюнова фабрика.

Пам’ятка Дрездена.

У нашій статті “Флейті водостічних труб” ви можете побачити дивовижна будівля з музичним фасадом в Дрездені.

За матеріалами amusingplanet.com