Таємниці «Набату»: Як самий загадковий радянський фільм став посібником для викрадачів літака з СРСР

Кадр з фільму *Сполох*, 1983 | Фото: dubikvit.livejournal.com
У 1983 р. на Кіностудії ім. Горького був знятий фільм «Набат» з Наталею Варлей у головній ролі, однак глядачі його тоді не побачили – фільм так і не вийшов у прокат. За однією з версій, його показ спочатку не планувався: він був знятий в якості навчального фільму для персоналу «Аерофлоту». Однак насправді «Набат» став навчальним посібником для самих терористів, які в тому ж році зробили спробу викрадення літака з Грузії в Туреччину, використовуючи алгоритм дій, показаний у фільмі…

Кадр з фільму *Сполох*, 1983 | Фото: dubikvit.livejournal.com
За сюжетом фільму, довірлива стюардеса допомагає пронести молодятам на борт літака валізку нібито з колекційними коньяками, де насправді виявляється зброя терористів, які захопили літак. Роль головної лиходійки виконала Наталя Варлей, а начальника облуправління КДБ зіграв Петро Вельямінов. У фільмі показується, до чого може привести втрата пильності співробітниками «Аерофлоту», і які дії повинен робити екіпаж під час спроби викрадення літака. На самому початку демонструвався документальний фільм про заходи безпеки, що вживаються «Аерофлотом» проти терористів.

Наталія Варлей у фільмі *Сполох*, 1983 | Фото: dubikvit.livejournal.com

Кадр з фільму *Сполох*, 1983 | Фото: kino-teatr.ru
Якийсь час існувала й ще одна версія створення фільму: нібито він був знятий у відповідь на перший радянський кинобоевик «Пірати ХХ століття», але був заборонений до показу після скоєного за його сценарієм теракту і перемонтовано в категорію «Для службового користування». Однак на користь першої версії служить той факт, що фільм спочатку був знятий за замовленням Міністерства цивільної авіації СРСР і на його ж кошти.

Наталія Варлей у фільмі *Сполох*, 1983 | Фото: dubikvit.livejournal.com
17 листопада 1983 року в Тбілісі гучно відзначали весілля. Нареченою була Тінатін Патвиашвили, студентка 3 курсу архітектурного факультету Академії мистецтв, дочка вченого, родичка секретаря ЦК компартії Грузії. Наречений – 21-річний актор Гега Кобахідзе, син кінорежисера Михайла Кобахідзе. У кіно він знімався ще з дитинства, а його останньою роботою незадовго до весілля стала роль у фільмі Тенгіза Абуладзе «Покаяння», який незабаром став культовим. Правда, замість Кобахідзе глядачі побачили іншого актора – цю роль пізніше довелося перезняти.

Гега Кобахідзе у фільмі *Дюма на Кавказі*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru
Серед гостей на весіллі була і нова знайома молодят – співробітниця тбіліського аеропорту. Після свята подружжя збиралися у весільну подорож в Батумі і попросили гостю провести їх на борт літака без огляду – нібито для того, щоб у них була можливість взяти з собою кілька пляшок колекційного коньяку, з якими на борт б не пустили.

Тінатін Петвиашвили і Гега Кобахідзе | Фото: life.ru
За кілька місяців до весілля наречений Гега Кобахідзе, користуючись своїми зв’язками на кіностудії, привів своїх друзів на закритий показ фільму «Набат». Серед присутніх були вихідці з багатих інтелігентних сімей Тбілісі: два брата-лікаря, що закінчили Московський університет дружби народів, син керуючого будівельним трестом, який навчався в Тбіліської академії мистецтв, син професора Тбіліського університету, працював художником на студії «Грузія-фільм», і безробітний син директора проектного бюро. Всіх друзів, самому старшому з яких було 32 роки, об’єднувало одне бажання – втекти з СРСР на Захід. Фільм «Набат» підказав зловмисникам план захоплення літака – з допомогою нічого не підозрюючи співробітниці аеропорту. У тому самому валізці був не коньяк, а навчальні гранати, перероблені в бойові, і пістолети.

Зліва – лідер групи терористів, художник кіностудії *Грузія-фільм* Йосип Церетелі. Праворуч – Гега Кобахідзе | Фото: pikabu.ru
Коли літак заходив на посадку в Батумі, звідки до Туреччини було рукою подати, терористи приступили до здійснення свого плану. Правда, вони не знали про те, що з-за поганих погодних умов – сильного бічного вітру – літака відмовили в посадці і дали команду повернутися на запасний аеродром Тбілісі.

Тінатін Петвиашвили | Фото: pikabu.ru
У цей момент терористи схопили бортпровідницю, приставили до його голови пістолет і наказали провести їх в кабіну пілотів. Там вони зажадали направити літак до Туреччини і застрелили бортінженера і заступник начальника льотно-штурманського відділу. Штурману вдалося вистрілити у відповідь, одного з нападників він убив, а другого важко поранив. Після цього кабіну вдалося закрити, а літак направити в Тбілісі. Залишилися терористи в цей час застрелили стюардесу і двох пасажирів, які здалися їм схожими на співробітників служби безпеки польотів.

Один з викрадачів, Давид Мікаберідзе, який застрелився, зрозумівши, що викрадення не вдався | Фото: life.ru
Коли літак посадили в тбіліському аеропорту і терористи зрозуміли, що їхній план провалився, один з них пустив собі кулю в лоб. Всю ніч пасажири залишалися в заручниках. Їх били, не давали води, не дозволяли вставати зі своїх місць. А вранці з Москви прибула група «Альфа» і провела операцію по звільненню заручників. Штурм тривав всього 8 хвилин, терористів вдалося знешкодити, ніхто з пасажирів більше не постраждав.

Екіпаж Ту-134: командир Ахматгер Гардапхадзе (ліворуч), другий пілот Станіслав Габараев (в центрі) і штурман Володимир Гасоян | Фото: life.ru
В результаті невдалого викрадення загинуло 7 осіб: бортпровідниця, 2 члени екіпажу, 2 пасажири і 2 терориста. Ще 12 осіб отримали поранення. Що залишилися в живих злочинців судили і засудили до розстрілу – всіх, крім дівчини, яка отримала 15 років. Командиру екіпажу і штурману було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Кадр з фільму *Заручники*, 2017 | Фото: kino-teatr.ru
У 2017 р. вийшов фільм Резо Гігінеішвілі «Заручники», присвячений цим подіям. Він викликав багато суперечок, адже терористи в ньому були зображені як жертви радянського режиму, заручники системи. Сам режисер так пояснював свою позицію: «Для мене не було самоціллю показати жорстокість загарбників в літаку. Злочин скоєно, ніхто цього не заперечує і не шукає виправдання вчинку цих людей. Але ми аналізуємо, що приводить людину в точку неповернення, до трагедії для всіх, в тому числі – для викрадачів. Картина – спроба зрозуміти і осмислити той час і ту ситуацію».

Кадр з фільму *Заручники*, 2017 | Фото: kino-teatr.ru

Герої фільму *Заручники*, 2017 | Фото: refnews.ru
Через 5 років після цієї спроби втечі з СРСР трапилася ще одна: Як сім’я музикантів викрала літак.