Танкерна диверсія для імпічменту Трампа

Глибинне держава ще здатне огризатися: як можна підірвати неіснуючі танкери?

На даний момент в інтернеті з’явилися хороші комплексні огляди всіх на даний момент відомих фактів навколо нібито «страшної іранської атаки на світовий ринок торгівлі нафтою». Якісь «диверсанти» атакували найбільший нафтовий термінал – Фужейру. Зловити за руку нікого не вийшло, але преса і ряд американських чиновників, одразу вказали на Іран. А от далі почалися дива.

Скажу більше. Історія настільки шита білими нитками, що можна сказати з упевненістю – швидше за все мала місце спецоперація, але спрямована не проти Ірану безпосередньо. Прямих доказів немає, але якщо взяти за основу теорію змов, то як складаються пазли, ви можете побачити самі.

Офіційно, що мало місце бути? Раптово преса заявила про масову диверсійної атаки на танкери і нафтову інфраструктуру в ключовій точці світової торгівлі нею. Горять півтора десятка суден у порту. Горять нафтосховища на суші. Ай-ай, іранці обіцяли перекрити Ормузьку протоку, ось, дивіться, вони його закрили! Це атака на західний світ і на США. Америка, що, просто утрется? Америка не відповість? Трамп злякався? Ааааааа!

Враховуючи істеричність нинішньої західної геополітики, як повинен був реагувати Білий Дім? Перебуваючи під постійним тиском демократів, Трамп виявляється перед непростим вибором. Або негайно підтверджувати крутість своїх фаберже і віддавати наказ на удар по Ірану, чи піддатися масштабної прочуханки американської преси за боягузтво і зрада американських інтересів.

Тим більше що сам Трамп загострював протистояння з ІРІ, багато наобещавший. У Затоці вже бовтається авіаносна ударна група. Та й під ударом мався на увазі саме рейд, наліт, разова бомбардування ключових цілей, а не морська десантна операція зі стратегічними цілями.

Все це на тлі дикої істерики. Ааааа, Іран напав, нафта горить, ринок валиться, ціни зараз злетять, барель по 300, це гаплик американській економіці, ми всі помремо! Треба ТЕРМІНОВО щось робити!

І ось тут дивимося за руками особливо уважно. Уявіть на місці Трампа в Овальним кабінеті себе. Де Америка і де той Іран? По ньому вдарить треба було давно. А тут такий шикарний привід. Перемога практично гарантована, так як захоплювати землю не потрібно. Тоді чого тягнути? Знову ж таки перемога над осередком світового зла в арабському світі стане гарним плюсом в майбутній передвиборній боротьбі за другий термін.

Скажіть чесно, поклавши руку на серце, багато хто б з вас втрималися? Ось те-то і воно. На те й був розрахунок.

Трамп піддається істеричному негайного тиску і дає наказ атакувати. Флот бере під козирок і по Ірану відпрацьовує. Швидше за все, досить успішно. Саме тому, що раптово, відразу масштабно і… разово.

Ціною за це, напевно, стає удар іранців по Ізраїлю. Причому не тільки перший разовий, але і у вигляді рішення стратегічно посилити військово-технічну допомогу Хезболлі та іншим палестинським руху. Ізраїль починає отримувати по щам, на що інстинктивно реагує наказом ЦАХАЛ – фас! І в Газі, на Західному березі і на Голанах. У тому числі з розширенням ударів по іранської інфраструктури в Сирії.

Загалом, за якісь лічені дні весь Близький Схід яскраво гуркотом вибухає, стріляниною і морем кривавих репортажів того, як страждають прості мирні люди! А хто в цьому винен? Трамп!

Тут негайно спливають всі зазначені в ролику явні нескладушки “іранського нападу”. Пожеж не було взагалі. З п’ятнадцяти раніше згаданих, хоч якісь пошкодження мають лише чотири судна. Та й ті дуже сумнівні. Фотографії в інеті є лише по одному судну і за ним.. корму вони пом’яли явно при швартових операціях. Саме пом’яли. Це не зовнішній вибух і тим більше не дрон. Адміністрація порту які-небудь інциденти у себе взагалі заперечує повністю.

А чи був хлопчик? Хто взагалі сказав про іранську диверсію? Американські ЗМІ? Ні! Вони всі дружно посилалися на деякі ліванські і! Ліванські, Карл! І ось спираючись на це, американський президент розв’язав війну на Близькому Сході? Він що, зовсім ідіот? Як можна дозволяти керувати великою країною такого неадеквату далі? Геть його! Геть! Їм-пі-ч-мент! Не-мо-д-льон-н-но!

Звучить, звичайно сильно інфантильно, однак не варто забувати, наскільки сильно ми сьогодні живемо у світі відвертих коміксів. Президент США стратегічні думки викладає в своєму твіттері і це вважається нормальним. На Україні деякі міністри штатно керують відомствами через фейсбук. Так що кліпове мислення зараз стало природною нормою. Чим все закінчиться на Близькому Сході далі – нікого не хвилює. Від слова зовсім. А ось отримати жирну зачіпку для звалювання Узурпатора – виправдовувало б абсолютно все.

Але Трамп не клюнув. Вже не знаю, чуття спрацювало або розумні радники знайшлися, але він в пастку не поліз. АУГ наказу на удар по Ірану не отримала. А коли хвиля спала і білі нитки істерики ЗМІ стали кричущими аудиторія з подивом запитала – і шо це було? Підготовлена схема дала збій, попрацювавши в позаштатному режимі. Заздалегідь заряджені ЗМІ почали на автоматі роздувати другий етап операції, тим самим виставляючи себе в безглуздому вигляді, звинувачуючи Трампа в розпалюванні війни, на яку він не з’явився.

Ще раз підкреслю. Все сказане прямого підтвердження не має, але суть аналітичної розвідки як раз і полягає в аналізі в першу чергу смислів, які укладаються наявні факти. А вони занадто вперто укладаються в картину якоїсь спецоперації.

Насправді, ніхто нічого ніде спеціально не підривав. Відверто кажучи, до вечора 14 травня 2019 року жодна зі згадуваних у панічних криках західних ЗМІ судів в міжнародній системі контролю за рухом суден взагалі не згадувалося. Не тільки в регіоні Близького Сходу, Червоного моря або Індійського океану, а взагалі.

У середньому порт Фуджейра приймає до 1,5 млн барелів нафти в добу. Це 3-4 танкера класу Aframax, плюс там на рейді кожен день коштує до трьох десятків найрізноманітніших наливняков. Якби хоча б на одному з них пожежа, самі розумієте, з якою швидкістю решта втекли подалі від охопленої бомби, спорядженої 200 тисячами тонн легкої близькосхідної нафти.

Це не кажучи вже про різко оживити рятувальників і кораблі гасіння пожеж. Інші дрібниці на зразок неминучих розливів нафти та інших корабельних технічних рідин можна навіть не починати. І де? Адміністрація порту з перших днів паніки з подивом просила показати, так де ж і що в їх акваторії горить, бо їм нічого такого в своєму господарстві не видно.

Пізніше, правда, вони змінили свою позицію. Якісь диверсії мали місце бути, але де і що саме – незрозуміло. Танкери атаковані були, але атакуючих ніхто не бачив. Не можуть сказати навіть вони по воді прийшли або по повітрю прилетіли. Втім, жертв немає, порт у порядку, екологія не постраждала, інше, типу, не їхня справа. Нехай інші розбираються. Інтерв’ю та коментарів не даємо.

Ще через добу кількість страшно постраждалих танкерів в Фужейре чудесним чином скоротилася з 14 до 7, а ще через ніч їх стало взагалі чотири. З яких хоч якесь пошкодження корпусу на фото змогло показати одне. Та й то явно не від вибуху або атаки, а від типової помилки при швартуванні.

Загалом, картину явно ліплять вже по ходу п’єси, підганяючи, а то й прямо придумуючи факти на ходу. Їх кострубатість і внутрішня невідповідність елементарною логікою повинні були зараз грати в мінус Трампу, який був змушений пояснювати всі їх дурості. Але він, повторюся, приманку не заковтнула.

Проте хоч диверсія і не вдалася, сам факт спроби реалізації операції такого масштабу переконливо свідчить, що глибинне держава в США ще далеко від поразки. І воно ще здатне огризатися.