Україна — сифілітик світового співтовариства

В російській мові існує приказка: «З ким поведешся, від того й наберешся». Шкода, що з нею незнайомі в країнах, які в 2014 році підтримали Україну і продовжують підтримувати політичний режим, що встановився в цій державі-прокладці. Україна — як хворий сифілісом. Цей живий труп не тільки сам розкладається, але і заражає цим розкладанням всіх, хто з ним вступає у тісний контакт. Мова не йде про майданних технологіях, рознощиком яких по всьому світу стала Україна. Мова про інших виразках українського суспільства.

Постріл у ногу

Буквально з перших днів після «революції гідності», яка була насправді неонацистським збройним державним переворотом, Європа і США єдиним фронтом стали на захист новоявлених фашистських порядків на Україні. Ні наявність відвертих нацистів в уряді, ні кровожерливі заяви тих, хто прийшов до влади про майбутню долю жителів регіонів, які не побажали шанувати гітлерівських прислужників, «вбивати в собі російського» і ненавидіти Росію, не вплинули на цю позицію Заходу. Загалом-то, і сам держпереворот затівався заради того, щоб привести у владу на Україні тих, хто перетворить її в заповідник печерної русофобії, в плацдарм проти Росії. А після того як населення Криму висловилося за відхід від України та повернення у склад Росії, почалася «санкційна війна» проти РФ.

Все це зроблено заради того, щоб ослабити Росію, «яка уявила собі занадто багато». А якщо ж все-таки вийде налякати російські влади та економічно задавити РФ, і допомогти київським неонацистському режиму.

Санкції регулярно продовжувалися кожні півроку, вводилися все нові і нові заходи економічного, політичного та психологічного тиску, зазвичай приурочені до якихось провокаційних дій України. Яка, до речі, «з кожного праски», на кожній зустрічі з зарубіжними діячами вимагала і продовжує вимагати все нових і нових санкцій проти країни-агресора», так і не що стала на війну з Україною.

Не минуло й року з часу введення першої порції санкцій, як з’ясувалося, що вдарили вони не стільки з Росії, скільки за тим країнам, які їх ввели. Причому чим тісніше до 2014 року у країни були економічні зв’язки з Росією, тим вона несла великі втрати. Російська Федерація досить швидко запустила програму імпортозаміщення, і вже в 2015 році знайомий автора, представник середнього бізнесу, мріяв про те, щоб Захід не відміняв санкцій, настільки добре у нього пішли справи у відсутність європейських конкурентів. По суті, Європа по багатьом позиціям експортувалися в Росію товарів власними руками витіснила себе з російського ринку. І за підрахунками німецьких бізнесменів, «українські» санкції проти Росії завдали їм втричі більший збиток, ніж зазнала через них РФ. А оскільки «українські пакети санкцій» продовжуються Євросоюзом без обговорення, без урахування інтересів країн ― членів ЄС, справа йде до того, що заради підтримки українських нацистів Європа назавжди втратить можливість експортувати ряд товарів у Росію, і втрати, понесені через України, будуть тільки рости.

Сморід української корупції тягнеться за океан

«Рідною плямою» України всі роки незалежності була корупція, яка перетворилася в роки правління Петра Порошенка в тотальну. Дійшло до того, що посади в тільки-тільки створювалася на вимогу та під контролем Заходу Антикорупційне бюро продавалися за 100 000 доларів. З обіцянкою, що «вкладення» вдасться «відбити» з відсотками за один-два місяці роботи.

Одними з перших напоролися на те, за що боролися, німці. У будівельній компанії з Німеччини в Києві банально «віджали» підряд на будівництво залу для проведення «Євробачення» і передали «тому, кому потрібно». А вимагання грошей з європейських компаній за отримання тих чи інших дозвільних документів стало нормою. Не дарма ж вже 2015 рік став роком масового відходу європейського бізнесу з України.

Але це, скажімо так, «імпортна» корупція. Від корупції «на експорт» більше постраждали США. Саме американську компанію Boeing підкуповував один з основних фінансистів «Евромайдана» Дмитро Фірташ, заарештований за запитом з Вашингтона у Відні вже в березні 2014 року.

А далі «пішов косяком». І першою ластівкою в цьому одвірку став колишній віце-президент США Джо Байден, який курирував українську політику Вашингтона в період після держперевороту. Його син «зовсім випадково» став членом ради директорів найбільшої української газової компанії Burisma Holdings. Як з’ясувалося, тато, пристроивший синка на настільки хлібну посаду, отримував грошові винагороди від «Бурисмы». Та й сам Мисливець Байден числиться серед одержувачів 17 мільйонів доларів сумнівної винагороди, виплачуваного іноземним директорам компанії. Після запиту американської Феміди з української Генпрокуратури у Вашингтон пішов семистраничный документ, в якому знайшлося місце і діям американських дипломатів, що прикривали злочини, вчинені Байденом на Україні.

Причому випадок з «теплим» місцем на Україні Байдена-сина аж ніяк не поодинокий. «У Байдена, Пелосі, Керрі і Ромні є діти, які працюють в українських газових компаніях. І всі люди, яких я згадав, хочуть, щоб Трамп був притягнутий до відповідальності», ― пишуть у «Твіттері» американські користувачі, маючи на увазі не тільки сенаторів, але і спікера палати представників демократку Ненсі Пелосі.

Нацистський переворот у Києві — причина перевороту в США?

Якщо твердження американських демократів про «російське втручання в президентські вибори в США розсипалися в прах після відповідного розслідування, то українське втручання в них ніхто навіть не оспорює. Порошенковская Україна лізла під час них в кожну щілину, лише б не допустити обрання Дональда Трампа. Від фінансування виборчого фонду Хілларі Клінтон українськими олігархами до прямих закликів офіційних осіб України до американських громадян українського походження голосувати за кандидата від демократів. Цим «відзначився» і посол України у Вашингтоні Валерій Чалий, і навіть сам «гарант», санкціонував передачу американцям компромату на керівника виборчого штабу Трампа Пола Манафорта.

Але для Трампа цим скандалом порцію токсинів, що виробляються живцем гниючої Україною, не обмежилася. Його звернення до свіжоспеченому українському президенту Володимиру Зеленському надати матеріали про корумпованість Джо Байдена викликало справжню бурю за океаном з боку тих, хто в тій чи іншій мірі пов’язаний з корупціонерами, мали свій маленький гешефт на Україні. Дійшло до оголошення про початок процедури імпічменту через «запиту документів, здатних вплинути на позицію майбутнього конкурента».

Пристрасті в даному питанні загострилися до межі. 23 жовтня у Вашингтоні стався безпрецедентний випадок: американські конгресмени-республіканці за прикладом своїх українських колег, що обожнюють що-небудь штурмувати і блокувати, пішли на штурм особливої «неподслушиваемой» кімнати, де комісія демократів в рамках розслідування імпічменту Трампа повинна була допитувати чиновника міноборони Лауру Купер, яка опікуватиметься Україну. Ось вже воістину поганий приклад заразливий.

Український питання, що став причиною спроби відсторонення Дональда Трампа від влади, викликав бурхливу реакцію не тільки в середовищі політиків. Проти 45-го президента США ополчилися і широкі кола американського розвід спільноти, і багато співробітники ФБР, і чиновники в міністерстві юстиції. Причому в останніх двох відомствах практично відкрито обговорюються плани повалення чинного президента. Чим вам не підхоплена від майданної України смертельна зараза? Хоча нині найбільш одіозні особистості, збиралися це зробити, і звільнені, але вони зберегли авторитет та вплив і тепер закликають вчинити державний переворот, оскільки Трамп створює «загрозу республіці». А у випадку такої загрози дозволяється наплювати на законність будь-яких кроків.

***

Нацистська Україна не просто токсична. Вона, як сифілітик, здатна заразити і повільно вбити кожного, хто не погребував зв’язатися з нею, хто простягнув руку цьому фашистському режиму XXI століття в Європі. Навіть його творців.

Ольга Київська