В питанні санкцій проти РФ ми повинні дивитися на приклад Ірану – глава МЗС Латвії

В питанні санкцій проти РФ ми повинні дивитися на приклад Ірану – глава МЗС Латвії

Ринкевичс назвав “повною нісенітницею” твердження про те, що в ЄС відсутня єдність політичних думок

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Ринкевичс зазначив, що метою санкцій щодо Росії і сепаратистів є досягнення політичного врегулювання на Донбасі. Про це глава МЗС Латвії заявив в інтерв’ю Delfi.

“Мета (санкцій – ред.) – досягти політичного врегулювання на Донбасі. Без санкцій ми б не змогли прийти до підписання мінських угод. Санкції не дають миттєвого результату. Приклад Ірану чітко показав, що застосовуючи таку політику послідовно, можна досягти і початку переговорного процесу і результатів. А тим, хто зараз каже “давайте все забудемо і почнемо торгувати”, я хочу нагадати, що це питання стосується безпосередньо і безпеки Латвії. Якщо ми так легко погоджуємося з порушенням одного територіального угоди, то де гарантії, що Росія не намагатиметься використовувати цю тактику і балтійським країнам?”, – зазначив Ринкевичс.

При цьому він назвав “повною нісенітницею” твердження про те, що в ЄС відсутня єдність політичних думок.

“Твердження, що в Європі немає єдності, – це повна нісенітниця. Якщо ми подивимося на рішення, прийняті Євросоюзом з березня 2014 р., то побачимо, що всі вони прийняті одноголосно. Дискусії в політичному просторі – це абсолютно нормально. Це Євросоюз. У нас немає тоталітаризму, де всі повинні думати однаково. Звичайно, є ті, хто думає, що треба реагувати жорстко і гостріше, є ті, хто вважає, що треба почекати. Але при цьому, дивіться, Франція все ж прийняла рішення не продавати “Містралю”. Ухвалення цього рішення було дуже складним для Парижа, але воно ще раз підтверджує, що політика ЄС послідовна і солідарна, а принцип безпеки превалює над економічними інтересами окремих країн-учасниць”, – додав глава МЗС Латвії.

Як повідомлялося, Європейський Союз 22 червня прийняв рішення, яким продовжив економічні санкції проти Росії до 31 січня 2016 року. Зокрема, санкції стосуються доступу до європейського фінансового ринку для окремих російських банків і компаній, торгівлі зброєю і товарами подвійного призначення, а також експорту певних технологій, пов’язаних з енергетичним сектором.

Пізніше, президент Росії Володимир Путін заявив, що підписав указ про продовження на контрзаходів у відповідь на санкції Заходу.