Здавалося б, хто не знає історії Лоліти і Гумберта? Але багато ніби пропустили повз очей ряд моментів, які радикально змінюють сприйняття цієї книги. А адже Набоков не написав ні рядка зайвого — все, кожна деталь у романі, грає на його задум.
Це не роман про маленьку спокусниці
Набоков дуже сильно наполягав на тому, щоб на обкладинку не виносили дівчаток, тим більше з сексуальним підтекстом. Він вважав, що фокус має бути не на привабливості дівчаток-підлітків для багатьох чоловіків, а на те, що в нинішньому суспільстві у них всі можливості реалізувати свої небезпечні для дівчаток фантазії.
В основі історії, як вважається — викрадення і насильницьке утримання дівчинки-підлітка, яка реально сталося в США в середині століття. Ґвалтівник скрізь представлявся батьком дівчинки. Він залякував і маніпулював нею, так що вона не могла покликати на допомогу. Набоков додав деталь: навіть якщо дівчина фліртувала з дорослим чоловіком, навіть якщо вона вже не незаймана, це не означає, що нормально затягувати її до себе в ліжко.
Набоков планував написати книгу про трагедію дорослого чоловіка — якого красуня розцвітає, звичайно, ніколи не полюбить. Але в підсумку написав навіть для нього самого важкий роман про трагедію дівчат, чиє життя зламав дорослий чоловік.
Кадр з фільму *Лоліта*.
Все дуже ясно
Щоб уникнути двозначності, в книзі Набоков постійно протиставляє опису від Гумберта (порочна дівчинка, сама лізе, така спокуслива) і реакції Лоліти на тілесну зв’язок з дорослим чоловіком і його насильницьке утримання її у «відносинах». Вона відчуває фізичний біль, нервує, стає похмурою, погано поводиться в школі, нарешті, починає вимагати гроші за кожен епізод злягання — це не розвиток любові, вона не сприймає те, що відбувається між ними, як відносини, а «турботу» Гумберта — як турботу, а не полон.
В кінці історії Лоліти навіть виведена мораль для самих ненаблюдательных: найстрашніше, що Гумберт позбавив Лоліту безпечного, безхмарного дитинства. Багато хто пам’ятає цю мораль, або книга досі подається як історія справжньої, просто складною кохання всупереч заборонам суспільства?
Лоліта — тільки скорочення
Повне ім’я дівчинки — Долорес. Це іспанське ім’я було дуже популярним на початку століття на півдні США. Долорес скорочується до Лоли або Лоліти. Після виходу книги матері стали думати про це ім’я як про провокативній чоловічий інтерес і перестали так звати дочок. Вже існуючі Долорес часто представлялися як Доллі замість Лоли або Лоліти.
З одного боку, використовувати таке популярне ім’я було все одно, що в російському романі назвати дівчинку Настею. З іншого — повне ім’я Лоліти перекладається як “Страждання”. Швидше за все, Набоков відмінно знав це.
Кадр з фільму *Лоліта*.
Набоков дуже по-різному відгукувався про роман
Розповідав, що хотів його знищити, злякавшись того, що вийшло (рукопис буквально витягла з вогню дружина), то називав його «романом нестримного веселощів». «Ця найскладніше, що мені доводилося писати у своєму житті», говорив він в інтерв’ю Бібісі. У той же час ставлення його до тексту було трепетним — він сам переклав свій роман російською на випадок публікації в Радянському Союзі, тому що боявся, що його ідеї, образи, стиль спотворять.
Точно так само по-різному роман сприймають і читачі. Одні досі пишуть на стінах Будинку-музею письменника «Педофіл», інші рекомендують книгу тим, хто хоче зрозуміти, чому «роман» дорослого і дитини — це про владу, маніпуляції, а не про почуття.
Кадр з фільму *Лоліта*.
За романом дійсно можна вивчати реальні техніки педофілів
Дуже часто чоловіки, совращающие дітей, спочатку прагнуть зачарувати їх матір, і навіть одружитися на ній. Потім вони роблять спроби до того, щоб усунути її. Гумберт подумував про вбивство, але частіше педофіли зачинають ще однієї дитини, оскільки дитина забирає багато часу, сил і уваги — і другій дитині уваги починає гостро не вистачати… А тут і педофіл з ласкавими словами, міркуваннями про чуттєвості та подарунками.
Діти, з якими педофіли дійшли до проникаючого контакту, розчаровуються в піснях про чуттєвості та особливому значенні таких контактів між дорослими і підлітками — і тоді педофіл переходить до складного коктейлю із залякування, умасливания і показною турботи. Він також робить все, щоб навколо дитини залишалося якомога менше людей, яким дівчинка або хлопчик може довіритися. Поведінка дитини, що піддається насильству, теж помітно змінюється, і це детально описано Набоковим в книзі.
Не тільки про книги Набокова багато знають замало: Що бентежило цензорів у романі «Дубровський» і за що його не любила Ахматова.
Текст: Ліліт Мазикина
Thanks!
Our editors are notified.