Весняне загострення: Трамп розчохлив гармати – тарифні і не тільки

10 травня президент США Дональд Трамп заявив про підвищення мит на китайські товари з 10% до 25% на суму 200 млрд. доларів. Відповідь КНР не змусив себе довго чекати: Пекін негайно оголосив відповідні заходи щодо американських товарів на 60 млрд. дол. І знову грянув грім торгової війни: тривала переговорна пауза, яка обіцяла деякі надії глобальній економіці, виявилася перервана.

Буквально місяць тому, наприкінці березня, преса рясніла повідомленнями про те, що Китай і США майже домовилися і незабаром буде підписана епохальна угода, яка покладе кінець жахливої торговій війні. Навіть типові твіттерние нападки Трампа раптово змінилися позитивної риторикою: «З Китаєм все добре. Переговори з Китаєм йдуть дуже добре», – заявляв у кінці березня американський лідер в ході зустрічі з президентом Бразилії Жаиром Болсонару. І світова економіка вітала зароджувався компроміс.

Однак 5 травня американський президент почав нервувати: «Торговельна угода з Китаєм триває, але занадто повільно, так як вони намагаються переглянути умови». Після чого і було оголошено про підвищення тарифів – мовляв, Китай ігнорує деякі умови угоди. Але каменем спотикання, звичайно ж, була не американська свинина, соя або СПГ. Закупівлі цих товарів Китай пропонував збільшити ще влітку минулого року. І Пекін підтвердив свої наміри в ході переговорів на грудневій зустрічі G20. Зрозуміло, питання, в який вперлися переговори – набагато серйозніше якийсь сої.

Мова йде про передачу технологій і захисту інтелектуальної власності. Китай відмовляється посилювати законодавство в сфері інтелектуальної власності та комерційних таємниць, а також від практики обов’язкової передачі технологій американських компаній, що працюють в КНР. Саме ці питання є альфою і омегою торговельних переговорів і предметом великих побоювань з боку Вашингтона. Адже за цими формулюваннями ховається куди більше, ніж здається на перший погляд. США стурбовані не стільки самим фактом крадіжки у їх корпорацій інтелектуальної власності, скільки тим, що Китай викачує західні технології, а потім благополучно їх освоює і вже дихає в потилицю світовим лідерам хай-тека. Китайські смартфони тіснять на світовому ринку Apple, електромобілі Піднебесної кидають серйозні виклик Tesla і, нарешті, китайська економіка є першою в світі за динамікою роботизації.

Ось з чим конкретно веде війну Дональд Трамп. Але поки що економічні яструби Білого дому зазнають поразки. Зокрема, збільшення американських мит на 10% в 2018 році не призвело до зниження поставок з КНР, а рівно до зворотного результату. Китайський імпорт в США істотно зріс – з 526 млрд. дол. до 562,8 млрд. дол. А ось експорт американських товарів у Китай скоротився за 2018 рік з 129,9 млрд. до 120,3 млрд. дол. В результаті чого дефіцит торгівлі з Китаєм збільшився на 11,6%, досягнувши рекордних 419,2 млрд. доларів. Варто додати, що восени минулого року відмова Китаю від імпорту американської аграрної продукції призвів до того, що фермери понесли чималі збитки через падіння цін на внутрішньому ринку, викликаного надлишком продукції. Для китайського ринку альтернатива американського продовольства знайшлася швидко – в Бразилії, Аргентині і Росії. Аналогічна доля спіткала і американський СПГ.

Але, мабуть, самим серйозним наслідком стали заворушення на фондовому ринку США. По ходу розвитку торговельної війни американські біржі в 2018 році падали чотири рази. У жовтні-грудні вони втратили близько 20% або понад 2 трлн. доларів. А 5 грудня 2018 року Дональд Трамп написав у своєму твіттері: «Ми або укладаємо реальну угоду з Китаєм, або угоди не буде в принципі – в цьому випадку ми будемо стягувати суттєві мита з товарів, що прибувають у США з Китаю». Після такого ультимативної заяви індекс Dow Jones Industrial Average зробив сильне одноденне падіння за рік – відразу на 799 пунктів. Очевидно, що загроза найсильнішого з 2008 року обвалу американських цінних паперів стала однією з головних причин подальшого пом’якшення риторики Трампа.

Але варто було президенту оголосити про підвищення тарифів, як ринки знову почало лихоманити. Так, 13 травня 2019 року значення індексів Dow Jones Industrial Average (DJIA), S&P 500 і NASDAQ Composite просіли більш ніж на 2%. Біржі знову завмерли в очікуванні ескалації торгового протистояння і готові до подальших розпродажів американських цінних паперів.

Таким чином, фондовий ринок, а разом з ним і вся американська економіка, – опинилися в заручниках торгової війни: чим сильніше Трамп тисне на протекціонізм, тим частіше і гостріше хитаються біржі, а вінцем всього цього хаосу незабаром стане інфляція, яка буде спровокована дефіцитом китайських товарів. Китай, у свою чергу, зайшов занадто далеко, щоб відмовитися від великої гри за світове лідерство. Але США поки чи планують ділити світове лідерство з Китаєм і тим більше поступатися його зовсім.

Словом, рішення питання в переговорній і дипломатичній площині навряд чи представляється можливим.

І щоб розуміти, як потенційно можуть діяти США, слід звернути увагу на ті події, які зараз відбуваються в Перській затоці. 11 травня поточного року в територіальних водах Об’єднаних Арабських Еміратів поблизу порту Фуджейра були атаковані чотири танкери, які належать Саудівській Аравії. Звичайно ж, головним і єдиним підозрюваним був призначений Іран. Ця провокація здається логічним продовженням погіршення відносин між Ісламською республікою і США. Раніше американці пригрозили заблокувати поставки іранської нафти, що Іран відповів погрозою перекрити Ормузьку протоку.

І треба розуміти, наскільки такий сценарій вигідний Білому дому. Ормузька протока – одна з головних артерій поставок близькосхідної нафти в Китай. Зрозуміло, що її перекриття створить відчутний дефіцит енергоносіїв для китайської промисловості. І для США це буде відмінна передумова до нових торгових переговорів, в рамках яких китайські партнери повинні стати поступливішими. Але, як вже зазначалося, проблема в тому, що в цій грі ставки занадто високі, і Китай може віддати перевагу зовсім не дипломатичні контраргументи.