Влада намагається приватизувати «Безсмертний полк»

«Єдина Росія» впроваджує свою символіку в загальнонародну акцію

Напередодні 9 травня битва за інтерпретацію вітчизняної історії розгорілася з новою силою. Ліберальне меншість ставить під сумнів перемогу СРСР у 1945 році. У відповідь влада намагається «приватизувати» її і поставити на службу своїм політичним цілям.

Так, популярна громадська акція «Безсмертний полк» отримала додатковий вимір, назване «Безсмертний цех». Жителі Нижнього Тагілу пронесуть портрети ветеранів праці, які в роки Великої Вітчизняної війни самовіддано працювали на виробництві в тилу.

«Мій батько працював калильщиком — гартував металеві вироби. Стояв біля печі по 16 годин на добу. Зрозуміло, недоїдав, оскільки майже весь пайок відносив нам, дітям. У 1945 році він помер, не доживши до Дня Перемоги», — цитує «Російська газета» тагильчанку Ольгу Іванову.

На Уралі знають, про що говорять. Так, в Нижній Тагіл в роки війни були евакуйовані 13 заводів, що виробляли, в тому числі легендарні танки Т-34. «Робочі перевиконували план на 200, 300, а іноді тисячу відсотків» — ось як діставалася армії військова техніка.

Ніхто не заперечує трудовий подвиг працівників тилу. І тих, хто цілодобово працював в гарячих цехах, і тих, хто в буквальному сенсі слова орав на колгоспних полях. Ми в неоплатному боргу перед цими людьми.

Однак той факт, що з ініціативою «Безсмертного цеху» виступив «Уралвагонзавод», який сприймається багатьма як частина державної машини, викликав негативну реакцію росіян в соціальних мережах. Анонс акції в федеральних «Вістях» лише підсилила таке сприйняття теми.

«В пам’ять героїв тилу по Нижньому Тагилу 9 травня піде «Безсмертний цех». Боюся подумати, що буде далі — «Безсмертний загородзагони?.. Победобесы — інакше не скажеш», — злобно написала в соцмережі викладач харківського вузу.

Термін «победобесие» давно використовується як вербального тарана тими, кому історія тріумфу нашої країни поперек горла. Свою атаку на країну вони камуфлюють під неприйняття чинного президента. «Путінські пропагандисти спритно приватизували Перемогу», — пише ліберальний публіцист Гольц. Але ж влада самі дають для цього привід!

За інформацією «Ехо Москви», в цьому році ходи «Безсмертного полку» пройшли в деяких районах Москви і Підмосков’я, не чекаючи 9 травня. При цьому над колонами майоріли прапори провладної партії «Єдина Росія». «Такої безсоромної політичної експлуатації „Безсмертного полку“… я раніше не бачив жодного разу», — пише автор матеріалу.

При цьому трохи залишилися в живих ветеранів війни потрапити на парад 9 травня на Червоній площі практично неможливо. Так, 94-річна Марія Каштанова, у відповідь на своє прохання отримала відмову. Цю історію негайно розтиражував телеканал «Дощ».

А адже ветеранів Великої Вітчизняної війни в Росії залишилося менше 76 тисяч. Це випливає з даних ПФР. Але у міру того, як героїв стає все менше, експлуатація героїчного минулого владою лише зростає.

Один із засновників руху «Безсмертний полк» томич Ігор Дмитрієв підкреслює важливість ініціативи знизу.

— Тут все просто. Якщо вшанування ветеранів праці, ветеранів тилу йде з низів, якщо це робиться добровільно, а не примусово, то заради бога. Якщо хтось назвав цю акцію «Безсмертний цех»… Нехай так.

Якщо ще будуть вшановувати, наприклад, жінок, матерів, але без указки, за велінням душі, ну і чудово. Це нормально.

Але якщо це все відбувається за «указивке», від бажання якимось чином виділитися, створити безсмертний цех, бригаду, лікарні… Хлопців, ну навіщо?

Назвати легко, але може, тоді вже треба не лише вшановувати ветеранів, але і допомагати, підтримувати їх протягом усього року?

— Останнім часом з’явилося багато ініціатив, пов’язаних з Днем Перемоги…

— Мене, наприклад, дратує історія під назвою «Волохатий полк». Є у нас і такі ініціативи. Мова йде про вшанування службових собак, які допомагали під час бойових дій.

Або, наприклад, те, що сталося нещодавно в П’ятигорську, де 500 дітей вирядився у військову форму і змусили марширувати. Це просто жахливо.

— Здається, чиновники зрозуміли, що на цьому ґрунті легко відзначитися…

— «Безсмертний полк» з самого початку задумувався не як хода, а як збереження особистої сімейної пам’яті. От і все.

— Дивно, який буквально глобальний розмах прийняло це явище. За даними «Російської газети» акції намічені в 110 країнах світу…

— Ну так. Ми працюємо з координаторами з різних міст і країн. Це добре. Хоча я розумію, що за кордоном «Безсмертний полк» це в якійсь мірі спосіб збереження своєї самоідентифікації, визначеної російськості, згідно з корінням. Сподіваюся, це робиться без участі будь-яких централізованих структур.

Правда, буває, що за кордоном це часом набуває неприємний характер. Наприклад, люди починають створювати два полки. Вони підуть там, а ми тут. Там він начальник, а тут я начальник. З’ясовують, хто з них більше «бессмертнополковый». Ми говоримо, що це дивно — ділити своїх дідів. Ділити нема чого.

Приклади недолугої роботи влади з символами навів голова петербурзького відділення незареєстрованої партії «Інша Росія» Андрій Дмитрієв.

— Спроби влади і чиновників різного рівня підім’яти під себе акцію «Безсмертного полку» спостерігаються вже не перший рік. Але в цьому році ще крутіше придумали: ФСВП організовує «Безсмертний полк» в колоніях.

— ФСВП рівняється на старших товаришів з правлячої партії. Ті вже підняли свої прапори над ходами «полків»…

— Винос прапорів «Єдиної Росії» на ходу прямо суперечить регламенту, так і суті акції, де не повинно бути політичної символіки. Зате періодично такої оголошують портрети Верховного головнокомандувача і радянських маршалів. Це абсурдно, але цілком зрозуміло: ми бачимо явище того ж порядку, як сором’язливу драпіровку мавзолею Леніна на 9 травня.

Адже Перемога, здобута радянським народом під керівництвом товариша Сталіна, була ще й перемогою існував в СРСР ідейно-політичного ладу, який якраз знаходяться при владі люди і зруйнували, досхочу повеселившись на його рештках. І сьогодні перед ними стоїть завдання не допустити реваншу червоної ідеї.

— Справді, дивно. Виглядає, як спроба згуртувати народ пам’яттю про війну, а на ділі провокується ще більш глибокий розкол у суспільстві…

— Що ж стосується реальної пам’яті про війну, то функціонерам режиму на найвищому рівні на неї наплювати. Прикладів — маса: то дошку Маннергейму в Пітері повісять, то посол Росії в Литві квіточки на могилу «лісових братів» покладе, то ось зараз на прийомі у Кабулі георгіївські стрічки ісламістам з Талібану*, по-звірячому які страчували колишнього прорадянського президента Наджибуллу і убивавшим його прихильників, почепили.

Інакше як знущанням над стрічкою це назвати складно. Згадується Висоцький: «Відберіть орден у Насера, не підходить до ордену Насер».

— «Єдина Росія» веде себе просто огидно, — каже депутат Держради Татарстану від КПРФ Артем Прокоф’єв. — Перемога в 1945-му має загальнодержавне значення. Ніякої «Єдиної Росії» тоді не було. Це політизація громадської акції, з якою не можна погодитися.

— Може, це те, що раніше називали «перегини на місцях»?

— У «Єдиної Росії» все так. Що не візьми — одні суцільні перегини. Згадайте всі ці образливі висловлювання на адресу народу: «держава не просило вас народжувати» та ін. Це говорить в першу чергу про якість самої партії.