У Росії складно знайти людину, який би не чув ім’я всесвітньо відомого художника, скульптора, графіка і дизайнера, володарі безлічі престижних нагород і звань, президент Російської академії мистецтв з 1997 року — Зураба Церетелі. Однак, незважаючи на такий утішний список заслуг, Зураб Костянтинович безліч разів потрапляв в епіцентри різних скандалів безпосередньо пов’язаних з його творчістю.
Зураб Церетелі-метр вітчизняного монументального мистецтва.
Метр вітчизняного монументального мистецтва проявив себе в чималому ступені практично у всіх сферах сучасного мистецтва – йому належать картини, фрески, мозаїки, барельєфи, скульптури, монументи та інші роботи. Всі спадщина в цілому складає близько 5000 творів образотворчого мистецтва, кожне з яких оригінально, самобутньо і неповторно.
Скандали навколо творчості Церетелі
Роботи Зураба Церетелі.
Але особливою пристрастю художника є монументальні пам’ятники, які він вкладав весь свій талант, переживання і душу. Однак в останні роки скульптор нерідко стикається з нерозумінням і неоднозначною реакцією широкої громадськості і критиків. Тому не раз опинявся в епіцентрі скандалів світового масштабу.
Гігантоманія Зураба Церетелі давно стала легендарною, а сам майстер часто з-за неї потрапляє в анекдотичні ситуації. Але, незважаючи на жорстку критику, метр, як і раніше, вважає, що «розмір має значення». Саме цим правилом художник часто керується при створенні не тільки скульптур, але і живописних картин. Так, за останні десятиліття цілий ряд найвідоміших монументів, створених Церетелі, викликали бурю обурення і у критиків, і у замовників, і у городян – при тому не тільки в Росії.
Пам’ятник Петру I
Пам’ятник Петру I. Москва
Цей монумент офіційно називається «Пам’ятник, присвячений 300-річчю Російського флоту». Гучний скандал розгорівся навколо пам’ятника Петру I – ще до його монтажу в 1996 році на Москві-річці. Жителі столиці влаштовували пікети і мітинги, зверталися з проханнями до Президента країни. Але домогтися свого так і не змогли – найграндіозніший монумент був встановлений в призначений термін і у встановленому місці.
Деякий час ще кипіли пристрасті, проводилися акції протесту, а сама історія створення цього пам’ятника обростала все новими чутками і кривотолками. Подейкували, що споконвічно проектом замість російського царя, на палубі повинен був стояти Колумб. А так як Церетелі не вдалося проштовхнути своє творіння ні в Іспанії, ні в країни Латинської Америки, то скульптор, змінивши образ головного героя, благополучно визначив своє дітище в Москві.
Пам’ятник Петру I. Фрагмент.
Через десятиліття багатостраждальне скандальне статую було внесено в рейтинг найбільш потворних будівель. Затяті супротивники з сарказмом прозвали монумент – «Петро у спідниці». Пізніше 98-метрову скульптуру вагою в дві тисячі тонн, безуспішно намагалися передати в дар Санкт-Петербургу. Величезна споруда навіть намагалися підірвати, але теракт вдалося запобігти за дзвінком аноніма, і з тих пір вільний доступ до Петра закритий. А коли була названа сума демонтажу і перебазировки в інше місце в один мільярд рублів, затяті противники і зовсім притихли. До речі, цей монумент займає восьме місце в рейтингу найвищих статуй світу.
«Пам’ятник Жандарму»
«Пам’ятник Жандарму» (або «Луї»). Москва.
В Москві біля готелю «Космос» був поставлений ще один «відмовник» – 10-метровий монумент «Пам’ятник Жандарму» («Луї»). Це статуя було створено на честь лідера Французького Опору Шарля де Голля і готувалося в якості презенту для народу Франції, однак французька влада навідріз відмовилися від подарунка, після чого пам’ятник був встановлений у Росії.
Після його відкриття французькі і російські ЗМІ рознесли в пух і прах це творіння. Так, преса писала, що «великий лідер більше схожий на мученика або раба, його обличчя спотворене усіма муками пекла, а силует взагалі виглядає комічно». Багато хто вважав, що образ Шарля де Голля дуже вже скидається на Луї де Фюнеса – відомого французького коміка, який грав головну роль в серії кінофільмів про жандармів. Журналісти навіть сперечалися про те, чи викличе монумент міжнародний скандал або зведеться до дипломатичного інциденту.
«Сльоза скорботи»
«Сльоза скорботи». Штат Нью-Джерсі.
Бронзова скульптура з титанової краплею посередині – «Сльоза скорботи» була презентована американському народу в 2006 році в пам’ять жертв, загиблих у трагедії 11 вересня 2001 року. Однак творіння майстра було зрозуміле не так, як йому гадалося. За задумом автора він символічно зобразив напівзруйновані вежі-близнюки, між якими зависла сльоза. Але американці побачили в пам’ятнику зовсім інший сенс. Одне американське видання так прокоментував роботу російського скульптора: «Монумент візуально схожий на статеві органи жінки, і встановлювати його було б образою для представниць прекрасної статі».
Передбачалося, що композиція пам’яті і скорботи буде встановлена на місці трагедії, однак після критики в пресі, влада вирішила не провокувати скандал, і встановили монумент в штаті Нью-Джерсі на покинутому пірсі колишньої військової бази в гирлі річки Гудзон.
«Трагедія Народів»
«Трагедія Народів». Москва.
Багатофігурна композиція 8-метрових жертв фашистського геноциду воскресає з могил і прямує до Кутузовському проспекту – так виглядає жахливий пам’ятник, присвячений жертвам Беслана. Символічний монумент «Трагедія Народів» свого часу викликав чималий резонанс серед громадськості, хоча мистецтвознавці позитивно оцінили статуя, назвавши його найкращою роботою Зураба Церетелі. Москвичі ж, протестуючи і пікетуючи будівлі мерії, були категорично проти його поставлення. Вони називали простують «зомбі» «гробами» і вимагали перенести цей «жах» куди подалі. На цей раз влада міста почули глас народу – монумент був демонтований і перенесений вглиб парку на Поклонній Горі.
Пам’ятник Папі Римському Іоанну Павлу II
Пам’ятник Папі Римському Іоанну Павлу II
На цей раз причиною загального обурення став пам’ятник Папі Римському Іоанну Павлу II, який хотіли монтувати спочатку Парижі, а потім у маленькому французькому містечку Плоэрмель. Місцеві жителі провели акції протесту і подали навіть позов проти місцевої адміністрації, мотивуючи, що відкриття монумента не відповідає закону про відокремлення церкви від держави, згідно з яким заборонено встановлювати релігійні споруди в публічному місці і, що такий крок влади суперечить свободу совісті і свободу віросповідання
Пам’ятник все ж відкрили, а мер міста Поль Ансель під час церемонії назвав Іоанна Павла II «історичним гігантом XX століття», яка внесла величезний внесок у падіння «залізної завіси». До речі, площа, на якій був встановлений пам’ятник понтифіку, тепер носить ім’я Церетелі. Однак противники зведення монумента, обіцяли домогтися демонтажу статуї через суд, а в разі невдачі позбутися «гіганта XX століття» власними силами. І зовсім недавно вони таки домоглися перенесення монумента.
Пам’ятник Папі Римському Іоанну Павлу II.
Скульптурну статую Папи Римського, виконаний у бронзі, загальною висотою 7,5 метрів (висота фігури 3,2 метра) влітку минулого року демонтовано і перенесено на нове місце в 30 метрах від колишньої майданчики. Здавалося б, непроста інженерна операція з переміщення скульптурної композиції, що складається з арки з хрестом і фігури понтифіка загальною масою 13 тонн обійшлася Ваннской єпархії в розмірі 100 тисяч євро. Що не кажи, дійсно дорогого коштують подарунки Зураба Церетелі.
«Дружба навіки»
«Дружба навіки».
Цей пам’ятник був зведений до 200-річчя приєднання Грузії до Росії. Монумент, в народі прозваний «шашликом», являє собою композицію, складену з російських і грузинських букв, що утворюють слова «Світ», «Праця», «Єдність», «Братство». А ось після конфлікту з Грузією в серпні 2008-го ставлення до монумента стало і зовсім неоднозначним. До речі, цей пам’ятник був парним. Друга частина «Узи дружби» була встановлена в Тбілісі, але в 1991 році пам’ятник підірвали.
«Пам’ятник учасникам Ялтинської конференції 1945 року»
«Пам’ятник учасникам Ялтинської конференції 1945 року»
Композиція присвячена учасникам Ялтинської конференції 1945 року — Уїнстону Черчиллю, Франкліну Рузвельту і Йосипу Сталіну, і була створена до 60-річчя Перемоги. Церетелі спочатку планував встановити його в Ялті. Проте влада, тоді ще українського Криму, не побажали бачити на своїй землі статую Сталіна, нехай навіть в компанії президентів Америки та Англії. Через десятиліття бронзова композиція припала до двору вже російським властям Ялти. На відкриття пам’ятника навіть приїжджав голова Держдуми Сергій Наришкін.
…І це ще не весь список скандальних історій навколо знаменитого на весь світ скульптора і його творінь. Так, між кількома містами й весями Росії кілька років велася запекла боротьба за право не розміщувати на своїй території монумент, який за своїми габаритами переплюнув би найвищі пам’ятники світу. Але про це наступного разу…
Не менш скандальна особистість в сучасній історії образотворчого мистецтва – Ілля Сергійович Глазунов, який прославився грандіозними масштабами мальовничими полотнами. ЧИТАЙТЕ: Дві сторони однієї медалі: маловідомі сторінки життя і творчості Іллі Глазунова.
Thanks!
Our editors are notified.