Вчені пояснили, чому люди відмовилися від тривалого сну

Люди відмовилися від тривалого відпочинку, щоб присвятити більше часу активного життя і навчання новим речам.

Вчені спростували міф про те, що людина — це ліниве і сонне створіння: виявляється, люди витрачають на сон менше часу, ніж всі інші примати, пише lenta.ru.

Короткий і більш інтенсивний сон допоміг предкам людини приділяти більше часу спілкуванню і навчання новим навичкам, а також дозволив мозку краще їх засвоювати. Про відкриття повідомляється в журналі Evolutionary Anthropology.

Антропологи з Університету Дьюка з’ясували, що люди в середньому сплять сім годин в день — незалежно від країни і рівня розвитку цивілізації. Інші примати сплять як мінімум в два рази довше, деякі — до
80b0
17 годин в день.

Крім того, у людей швидкий сон (фаза, характеризується підвищеною активністю головного мозку, а також сновидіннями) займає до 25 відсотків всього часу сну. У інших приматів цей показник не перевищує 5 відсотків — у решту часу вони просто сплять. Тобто люди отримали можливість довше спати і вести активний спосіб життя завдяки тому, що більше часу приділяють “інтенсивного” сну.

Антропологи припустили, що переходу до більш ефективного сну сприяли три фактори: підвищений ризик нападу хижаків на відкритих просторах савани (на відміну від дерев, де жили інші мавпи), посилення конфліктів всередині групи і, нарешті, переваги від більш тривалого спілкування з іншими особинами. Як і зараз, можливості піти в цікаве місце і зустрітися з цікавими людьми було досить, щоб людина пожертвував частиною свого сну.

Потім, швидше за все, сформувалася базова структура сну Homo sapiens: невелика тривалість допомогла приділити більше часу на придбання і передачу нових навичок і знань, тоді як фаза швидкого сну уможливила швидке засвоєння цих навичок.

Отруйні продукти, які ми їмо щодня
читати повністю