Україна визначила дату початку російської агресії: що це дасть

Україна визначила дату початку російської агресії: що це дасть

Україна має всі шанси домогтися від РФ компенсації за агресію в Криму і на Донбасі, а рішення Ради про дату початку агресії зміцнило позиції країни в судах, вважають експерти

Верховна Рада визначилася з точною датою початку російської окупації Криму. Вчора народні депутати прийняли закон, згідно з яким агресія РФ почалася 20 лютого 2014 року, за 3 дні до закінчення Олімпіади в Сочі.

До вчорашнього голосування, як відзначають автори прийнятого закону, в Україні як такої не було законодавчо встановленої дати початку агресії РФ. В одних випадках такий датою вважалося 27 березня 2014 року, коли Генасамблея ООН прийняла резолюцію у відповідь на анексію Росією Криму. В інших випадках датою початку російської агресії вважалося 27 квітня 2014 року – день, коли набув чинності закон “Про забезпечення прав і свобод на тимчасово окупованій території.

Визначення фактичної дати початку тимчасової окупації Криму і Севастополя, на думку авторів закону, посилить позиції України у судових спорах проти РФ, а також сприятиме захисту майнових і немайнових прав і свобод громадян та юридичних осіб України.

Точка відліку для оцінки збитку

Дата 20 лютого 2014 обрана з кількох міркувань. Саме в цей день, як зазначається в пояснювальній записці, перші російські військові незаконно ступили на територію України в Криму.

Як відомо, президент Володимир Путін довгий час заперечував, що події в Криму лютого-березня 2014 року брали участь російські військові. Проте пізніше він і сам визнав, що давав вказівки щодо приєднання Криму до РФ.

“Я всім моїм колегам… сказав, що ситуація розгорнулася таким чином в Україні, що ми змушені почати роботу щодо повернення Криму до складу Росії… І поставив певні завдання, сказав, що і як ми повинні робити”, – розповів Путін в інтерв’ю для документального фільму “Крим. Шлях на Батьківщину” (показ був приурочений до річниці окупації Криму).

Крім того, на реверсі заснованої Міноборони РФ медалі “За повернення Криму” стоїть дата 20 лютого – 18 березня 2014 року. До цієї медалі серед інших був представлений міністр оборони Росії Сергій Шойгу і офіцери командування Чорноморським флотом ВМФ Росії

На думку правозахисників, подібні факти є прямим підтвердженням незаконної окупації Росією частини території України, а затвердження уніфікованої дати початку окупації допоможе як громадянам, так і державі Україна в судових спорах з агресором.

“Для того, щоб була можливість подати до суду і відстоювати свої майнові права необхідно, щоб була встановлена дата з якого часу право на володіння майном фактично було припинено”, – пояснює Сегодня.иа правозахисник Едуард Багіров.

За його словами, відштовхуючись від дати фактичного позбавлення права користування своїм майном, юридична чи фізична особа може підрахувати збитки, приміром, неотриманий прибуток, підсумувати ці збитки з вартістю майна і вже після цього подати в міжнародні інстанції позов проти РФ про відшкодування збитків.

Правозахисник Євген Захаров зазначає, що вчорашнім голосуванням Верховна Рада визнала, що окупація Криму почалася ще до того, як був повалений режим Януковича.

“Прийняття цієї дати дуже істотно для всіх судових розглядів. Якщо ця дата (20 лютого 2014 року) буде прийнята міжнародним співтовариством (як день початку агресії Росії проти України), це істотно ускладнить захист РФ”, – сказав експерт Сегодня.иа.

Суд у ЄСПЛ – довга дорога

При цьому експерти сходяться на думці, що в України є всі шанси виграти у РФ у міжнародних судових розглядах. Однак наскільки швидко будуть прийматися рішення поки прогнозувати складно.

“Ймовірність виграшу (у Європейському суді з прав людини) України – 99%”, – говорить Едуард Багіров. З ним згоден Євген Захаров: “шанси дуже високі, оскільки правова позиція України сильна”.

Як відомо в даний час у Європейському суді з прав людини знаходиться чотири позовах України проти Росії. Перший позов стосується подій, що відбувалися в 2014 році в Криму і на Сході України. Другий – викрадення груп дітей у східній частині України та їх тимчасової перевезення в Росію. Третій – справи сина Мустафи Джемілєва Хайсера. Четвертий позов – порушення прав людини, зокрема кримських татар у Криму.

25 вересня 2015 року закінчується термін, до якого РФ повинна визначитися зі своєю позицією по першим двом позовами. Як пояснив Едуард Багіров, якщо РФ відмовиться в досудовому порядку виконати викладені у позовах вимоги України, ЄСПЛ перейде до розгляду справи по суті.

Правозахисник прогнозує, що перші рішення Європейського суду можна очікувати вже до кінця поточного року. Для цього, як каже експерт, ЄСПЛ може надати позовних заяв України пріоритетний статус. “Рішення будуть до кінця року. Більше Путіну часу не відпустять”, – сказав він.

Євген Захаров, в свою чергу, нагадав, що у російської сторони є досвід затягування розгляду подібних справ. “З Грузією такі розгляди тривали багато років, і Росії цілком успішно їх гальмувала”, – сказав він. У той же час правозахисник вважає, що у випадку з Україною так довго затягувати процес у РФ не вийде. “Аж надто грубі порушення були з боку РФ”, – пояснив він.

Досвід Ходорковського на службі України

Як би довго Росія не затягувала розгляду в судах, але все ж їй доведеться виплачувати Україні компенсації, вважають експерти.

За словами Едуарда Багірова, якщо російська сторона відмовиться виконувати рішення Європейського суду з прав людини про відшкодування завданої шкоди позивачам – будь то фізична або юридична особа, або ж держава Україна, то ЄСПЛ може приймати рішення про санкції проти відповідача.

“У позивачів буде на руках рішення суду, де буде підтверджена їх юридична правота і вони можуть звертатися в інші суди: Стокгольмський арбітраж, господарські суди європейського рівня для того, щоб отримати рішення про фактично зажадання завданої шкоди шляхом арешту майна і рахунків РФ за кордоном”, – сказав правозахисник, зазначивши, що саме по такому шляху пішли партнери російського бізнесмена Ходорковського.

Як відомо, Росія відмовилася платити акціонерам ЮКОСа 1,8 млрд євро за рішенням ЄСПЛ. А в червні 2015 року ЗМІ повідомили, що ігнорування Москвою зобов’язань щодо виконання рішень суду призвело до арешту майна російських установ в Бельгії.

Євген Захаров вважає, що Україні не варто чекати рішень ЄСПЛ, а вже зараз необхідно звертатися з новими позовами в Стокгольмський арбітраж. “Чим раніше ці процеси будуть розпочаті, тим краще”, – сказав він.

Зазначимо, що Міністерство юстиції України оцінює збитки від анексії Росією Криму в 950 млрд грн. Така сума була озвучена ще у квітні минулого року і не включає в себе вартість корисних копалин і покладів на морському шельфі, а також упущену вигоду, яка буде нарахована додатково.

У той же час в РФ вже підготували законодавчу базу, яка, як вважають у країні, дозволить не виконувати рішення ЄСПЛ. Зокрема, 14 липня 2015 року Конституційний суд РФ ухвалив, що Росія може не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо воно порушує основоположні конституційні норми РФ.

Разом з тим, за словами Едуарда Багірова, така позиція РФ не повинна викликати зайвих побоювань. “Рішення ЄСПЛ буде виконуватися в усіх країнах ЄС: буде затримано майно і рахунки Росії і Україна отримає компенсацію, хоче цього Путін чи ні. Європейці звикли виконувати вимоги закону і рішення суду”, – сказав він.