Україна при Порошенко: що змінилося в Україні в плані “Жити по-новому”

Україна при Порошенко: що змінилося в Україні в плані “Жити по-новому”

Соціально-економічна ситуація в Україні погіршується, а анонсовані президентом і урядом реформи, якщо реалізовуються, то лише частково

Президент Петро Порошенко перебуває при владі вже більше року. Його головний передвиборчий лозунг “Жити по-новому” давав надію, що він на посту глави держави займеться кардинальними перетвореннями у країні.

Вже 25 вересня 2014 року президент представив громадськості свою програму реформ “Україна 2020”. Також при президентові було створено Національну раду реформ який 24 грудня минулого року затвердив запропоновану програму. А 12 січня 2015 року президент підписав указ “Про Стратегію сталого розвитку “Україна – 2020”.

“Стратегія-2020” включає в себе 62 реформи, з яких 8 реформ і 2 програми пріоритетні. До таких відносяться реформи системи національної безпеки і оборони, оновлення влади і антикорупційна, і судова реформа правоохоронної системи, децентралізація та реформа держуправління, дерегуляція і розвиток підприємництва, реформа системи охорони здоров’я і податкова реформа. Пріоритетні програми – енергонезалежності і популяризації України у світі.

За підсумками першого півріччя 2015 року в Нацраді реформ відзначають, що реалізація реформ просувається вкрай повільно, а в деяких сферах реформи поки навіть не розпочато. Подібної думки дотримуються і в експертному співтоваристві.

На початку липня і сам президент заявив, що не задоволений темпами проведення реформ в країні. “Очікування щодо реформ у наших громадян за кордоном дуже високі. Темпи реформ мене, як президента, абсолютно не задовольняють”, – заявив Порошенко.

Невдоволення діями влади зростає і у населення, про що свідчать, зокрема, дані соціологічного дослідження, проведеного американськими Міжнародним республіканським інститутом. Так, незважаючи на підтримку заявлених реформ, 72% українців відчувають, що країна рухається в неправильному напрямку, називаючи конфлікт на Донбасі і корупцію в державі основними проблемами. Крім того, зростає невдоволення через зволікання уряду з проведенням обіцяних реформ. Лише 3% українців задоволені нинішнім темпом.

Також, як показало опитування, 31% українців – у порівнянні з 56% у вересні 2014 року – заявили, що готові змиритися з економічними труднощами, якщо це призведе до поліпшення якості їх життя. “Ця тенденція показує, що вікно можливостей для виконання вимог Майдану поступово закривається”, – зазначив представник інституту Стефан Нікс.

В цілому, хоча про реформи більше говорять, певні кроки все ж зроблені.

Боротьба з корупцією

Як зазначають у Нацраді реформ, в 2015 році в Україні були законодавчо утворені два головні державні інститути в сфері боротьби з корупцією: Національне антикорупційне бюро (НАБ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАПК). Однак, поки що не створена антикорупційна прокуратура, без якої неможливо розпочати реальне функціонування НАБ. Прийнятий цілий ряд антикорупційних законів, але деякі необхідні законопроекти знаходяться ще на стадії розробки або обговорення.

Таким чином, в Україні вже створені нові органи по боротьбі з корупцією, але поки до виконання своїх функцій вони не приступили. Більш того глава НАБ Артем Ситник сам нещодавно опинився в центрі скандалу. Слідчі Генпрокуратури з’ясовують, яким чином під час візиту Ситника в Лондон в офіційну делегацію потрапила дружина чиновника. Сам Ситник запевняє, що поїздку дружини у Великобританії оплатили з сімейного бюджету.

Зазначимо, що 2015 рік виявився багатим на гучні корупційні скандали, чого, потрібно визнати, що раніше не було.

Так, 25 березня прямо на засіданні Кабінету міністрів правоохоронці затримали голову Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його першого заступника Василя Стоецкого за підозрою у зловживаннях і причетності до корупційних схем у ДСНС.

6 липня корупційний скандал розгорівся навколо Генпрокуратури, коли за підозрою у хабарництві було затримано перший заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакин і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць. За даними прес-центру СБУ, у затриманих вилучено близько 500 тис. доларів і коштовності. Встановлено, що вони вступили в корупційний зговір і отримали хабар у розмірі 3 млн 150 тис. грн.

Крім того у ЗМІ останні місяці досить часто з’являються повідомлення про затримання на “гарячому” при отриманні хабара, чиновників правоохоронців і військових.

У той же час поки ніхто з великих корупціонерів не був відправлений у в’язницю, практично всі з них випущені під заставу.

Дерегуляція, розвиток підприємництва та податкова реформа

Ще однією болючою темою для українців залишаються питання дерегуляції та оподаткування.

До позитивних аспектів в Нацраді реформ відносять зменшення контролюючих органів, прийняття технічних регламентів на основі директив Ради Європи, разом з тим, багато законів, які повинні полегшити життя бізнесу, поки що знаходяться на різній стадії розробки. Також не створена електронна база стандартів і нові національні стандарти, гармонізовані зі стандартами ЄС.

Одна з істотних змін – це зменшення кількості податків з 22 до 8. Відповідний закон президент підписав 31 грудня 2014 року. Однак, як повідомляють експерти, багато податки не зникли, а були просто об’єднані. Тим не менш, це нововведення дещо спростило паперову тяганину.

З наступного року, як повідомила Наталія Яресько, українців чекає нова податкова система, але в якому вигляді вона буде прийнята поки невідомо.

Поки ж вітчизняний бізнес продовжує вважати, що поліпшень в інвестиційному кліматі України не відбувається. Про це свідчить щоквартальне дослідження Європейської бізнес-асоціації серед директорів компаній, які входять у неї.

ЄБА кожні три місяці розраховує спеціальний індекс привабливості України. У першому кварталі 2015 року він становив 2,51 бала з 5 можливих, у другому кварталі 2015-го – 2,66 бали.

Судова реформа та реформа правоохоронної системи

Серед позитивних моментів у сфері судової реформи в Нацраді називають ухвалення Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”. Також змінено принципи формування і діяльності органів, відповідальних за формування суддівського корпусу (Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів). Розроблені зміни до процесуального законодавства, проводиться громадське обговорення.

У той же час експерти вказують на те, що не в рамках люстрації не пройшло очищення судової системи і ті ж судді, які “обслуговували” режим Януковича продовжують працювати і виносити рішення.

3 серпня в Адміністрації президента члени робочої групи Конституційної комісії презентували проект змін в Основний закон в частині судової реформи. 24 липня проект вже схвалила Венеціанська комісія.

В Україні також запущена реформа правоохоронної системи. 4 липня президент підписав закон про “Про національної поліції”. У жовтні новий орган під назвою “Національна поліція” повинен бути у всіх куточках країни.

У трьох містах – Києві, Львові і Одесі – вже почало працювати один з підрозділів нової Нацполиции – патрульна поліція. Патрульні поліцейські з часом замінять патрульну службу, ДАІ, візьмуть на себе частину функцій дільничних, а також будуть виїжджати на виклики.

За перші місяці роботи в Києві патрульні вже встигли себе зарекомендувати з кращого боку. За порушення правил дорожнього руху вони затримували народних депутатів, правоохоронців, працівників спецслужб. На всіх складалися протоколи. Правило “всі рівні перед законом” на українських дорогах не діяло.

Ще один цікавий факт, патрульну поліцію у Львові очолив 26-річний київський поліцейський Юрій Зозуля, який прославився завдяки складанню протоколів на депутата Сергія Мельничука і віце-президента УЄФА Григорія Суркіса.

Децентралізація та реформа державного управління

У питанні децентралізації, як зазначають у Нацраді реформ, вже зроблені дуже важливі перші кроки децентралізації – проведена бюджетна та податкова децентралізація. В результаті, за перше півріччя надходження доходів до місцевих бюджетів перевищила 10 млрд. грн. Також прийняті Закони “Про добровільне об’єднання територіальних громад” та “Про співробітництво територіальних громад”.

Однак повноцінно процес децентралізації зможе запуститися тільки після внесення відповідних змін до Конституції.

У питанні реформування державного апарату поки проводяться лише скорочення (в минулому році скорочення склали близько 35 тисяч, у цьому році заплановано скорочення 55 тисяч чиновників), а реальна реформа держслужби може початися тільки в наступному році. Для цього потрібно прийняти відповідний закон, який вже пройшов перше читання у Верховній Раді.

У багатьох інших сферах поки реформи навіть не розпочато або ж знаходяться на початковому рівні

Так в питанні реформування енергетичного сектору, єдине, що реально було проведено – це підвищення тарифів, відзначають експерти.

У питанні оборони і реформування армії, незважаючи на збільшення її чисельності та підвищення боєздатності, також поки залишаються “білі плями”. Поки не буде прийнята Військова доктрина і Державна програма розвитку і реформування ЗСУ, неможливо буде сказати, яка армія Україні не потрібна, відзначають експерти. У Міноборони лише днями заявили про завершення підготовки цих документів.

Також поки що не зрушила з місця реформа охорони здоров’я.

Економіка не відчуває реформ

Поки влада займається реформами, життя простих українців продовжує погіршуватися.
Якщо зарплати і пенсії стоять на місці, то ціни на товари та послуги зросли в рази.

Так, номінальна заробітна плата за січень-липень 2014 року склала 3368 грн, за аналогічний період 2015 – 3871 грн. Середня пенсія також трохи підросла з 1526 грн в 2014 році до 1581 грн в 2015.

У той же час інфляція за січень-липень 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року склала 55,3%. Курс долара 30 травня 2014 року офіційний курс становив 11,7 грн/дол, 28 серпня 2015 він склав 22,31 грн/дол.

Крім того з 1 квітня 2015 року ціна газу для населення зросла з 1182 грн за тис. куб. м до 7188 грн за 1 тис. куб м. Тарифи на гарячу воду для мешканців багатоквартирних будинків в середньому зросли на 55-57%, на опалення – на 73%. Також підвищилися тарифи на електроенергію, вони будуть рости в п’ять етапів та до 1 березня 2017 року, в цілому, тарифи підвищаться в 3,5 рази.

Хто винен, і коли у людей урветься терпець

Як відзначають експерти, хід реформ і соціально-економічна ситуація залежить не тільки від президента, але невдоволення владою серед українців зростає.

“Від президента хід реформ і ситуація в країні залежить. Але цю залежність не варто перебільшувати. Від президента залежить ряд кадрових призначень – голови Нацбанку, керівників національних регулюючих комісій, агентств і т. д. Основний тягар економічних і соціальних проблем несе уряд. А президент не повністю призначає Кабмін – це дітище коаліції. Політика – це складна збірка машини з будь яким складовими і президент в даному випадку може виступати як водій. Але сам автомобіль не він створює”, – пояснив Сегодня.иа директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Зазначивши, що такої ситуації, яка була при Януковичі, коли один чоловік приймав рішення за всіх, в українському суспільстві вже не буде.

Подібної думки дотримується і заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голубоцький. При цьому експерт відзначає, що, незважаючи на схвалення населенням окремих ініціатив, загальне ставлення до влади погіршується. “Є соціологія: більша частина населення незадоволена, але відсоток тих, хто бачить реальні зміни, збільшився за останні кілька місяців. Тобто створення нової поліції ,антикорупційні справи вони все-таки якусь частину населення переконують, що все-струми щось змінюється, хоча зрозуміло, що основний тренд він негативний”, – сказав він Сегодня.иа.

На думку експертів, терпіння населення може вистачити ще на півроку-рік. “До першої половини 2016 року люди потерплять, а там потрібні нові вибори, щоб прийшли нові люди, або новий уряд. Настроями людей і невдоволенням людей теж можна керувати. В розвинутих західних демократіях навчилися управляти – це дострокові вибори парламенту, зміна коаліції, зміна урядів. Люди випускають пар, і з’являється надія, що новий уряд це зробить краще. Політики змушені робити краще. Альтернатива тільки та, яка була у нас півтора року тому”, – сказав Вадим Карасьов.