Українці оплатять рекламу партій: як це працюватиме

Українці оплатять рекламу партій: як це працюватиме

Політсилам видадуть гроші з держбюджету, якщо на виборах вони набрали 3%

За нашумілою конституційною реформою та виборами в Чернігові мало хто помітив, що, йдучи на літні канікули 16 липня, парламент прийняв найважливіший закон, який змінить роботу партій. У першому читанні ВР зробила крок до їх частково держфінансування. За словами депутатів, документ ще буде доопрацьовуватися. Але система, прописана в законі, нагадує німецьку модель відносин політсил з державою. Почне вона діятиме до 2017-го. Тобто місцеві вибори в 2017-му, які передбачені в проекті змін до Конституції, можуть пройти не тільки за нової виборчої моделі, яку відпрацюють на виборах цієї осені, але і з новою системом взаємовідносин партій з державою.

ПРОБЛЕМИ. Сьогоднішнім законодавством не передбачено фінансування партій з держбюджету. Так і складно уявити, як держава під час хиткого экономположения буде видавати гроші більш ніж 200 партій, зареєстрованих в Мін’юсті. “Більшість політсил — фейкові, створених під час виконання певного завдання, маніпуляцій на виборах”, — вважає нардеп від РП Юрій Чижмарь. Для початку, за його словами, потрібно відкрити і проаналізувати джерела доходів партій. До речі, з наступного року така система запрацює: партії будуть щоквартально звітувати про всіх приватних внесках. За це також проголосувала Рада.

СИСТЕМА. Прийнятим у першому читанні проектом пропонується здійснювати щорічне фінансування статутної діяльності партій, не пов’язаної з їх участю у виборах, а також компенсувати частину витрат на агітацію під час парламентських перегонів. Але отримають лише ті, хто на останніх виборах “взяв” не менше 3% голосів. Гроші, виділені з держбюджету, будуть зберігатися на спецрахунках в банках. Руху по рахунках будуть контролювати Рахункова палата і Нацагентство з протидії корупції. Крім того, законопроект вводить обмеження на розмір внеску: для фізосіб — не більше 100 тис. грн, для юросіб — 400 тис. грн. Крім того, проект передбачає членські внески.

Ольга Айвазовська, координатор виборчих і политпрограмм мережі “Опора”: “Україні підійде досвід Німеччини”

— У країнах, де держава видає достатньо, щоб партії функціонували, в них атрофується зв’язок з виборцями в період між виборами. Мені подобається німецька модель. Німеччина — перша країна в Європі, яка ввела держфінансування: партії збирають гроші з виборців, а держава додає певну суму, щоб партії не сиділи, як рантьє, виключно на держфінансуванні, не працюючи з виборцями. Приміром, якщо виборець дає євро, держава додасть до нього 0,16 євроцентів. Кошти надаються не тільки переможцям виборів, але і партіям, які наблизилися до прохідного бар’єру. Це інвестиція в майбутні виборчі кампанії. Тільки здорова і сильна конкуренція призводить до якості. Німеччина — багата країна. Але питання не стільки в сумі, що в Україні вона може бути і менше, скільки в самій системі. Вона дуже раціональна.

Леонід Ємець, нардеп від НФ: “Потрібні жорсткі механізми покарання”

— В законопроекті, який Рада прийняла 16 липня в першому читанні, реалізована приблизно німецька модель. Єдине — не варто розділяти внески виборців і бюджетне фінансування — адже держава існує за рахунок коштів саме виборців. Давайте не забувати, що в Німеччині та Англії, як і в інших країнах, є певна традиція і культура, і навіть сам факт якогось іншого фінансування поховав би яку партію! В наших реаліях це не значить нічого, бо люди по-іншому не звикли. Тому в законі треба прописувати жорсткі механізми покарання за спроби фінансування партій із заборонених джерел. Сама ідея в тому, щоб створити умови для розвитку партій, які не хочуть бути залежними від якогось гаманця, чий би він не був. Якщо їм це вдається, а їх програмна діяльність задовольняє виборців — держава компенсує частину витрат не лише на агітацію, але і на діяльність в цілому.

Досвід ЄС і Штатів

У 2000-му Верховна Рада зробила спробу ввести частково державне фінансування політичних партій, прийнявши відповідний закон. Але він так і не був реалізований через відсутність політичної волі та, найголовніше, — грошей у бюджеті. Дійсно, німецька модель взаємовідносин партій з державою та виборцями, про яку говорить Ольга Айвазовська, визнана однією з найкращих у світі. Адже повне фінансування політсил з держбюджету може призвести до втрати зв’язку партій з виборцями в період між виборами. Але і так, як в Україні, вважають експерти, залишати не можна, адже якщо держава не дає партіям ніяких грошей, воно не може і вимагати з них. Більш того, не можна проконтролювати, звідки гроші. Наближена до німецької моделі система взаємовідносин партій з державою діє і в Чехії. Там партії отримують різний рівень держфінансування, в залежності від кількості отриманих на виборах мандатів у місцевих та центральному радах. Дозволено в Чехії і приватне фінансування партій з допомогою благодійних внесків і пожертвувань. Сума може бути необмеженою. Правда, “донор” повинен обов’язково опублікувати і довести походження цих грошей. У США за рахунок держави фінансуються лише президентські кампанії. Федеральні виборчі кампанії, як і робота партій, які беруть участь у них, фінансуються за рахунок членських внесків і пожертвувань. Але, на відміну від Чехії, їх суми обмежені: не більше $1 тис. кандидату або його комітету; не більше $20 тис. — комітетам політпартій; не більше $25 тис. — від однієї особи на одну партію протягом року.