Україну примусять до світу в Донбасі

Україна важлива для США тільки в контексті їх відносин з Росією і заважає на шляху до їх покращення. Зайвим підтвердженням цьому стало останнє заяву радника президента США з національної безпеки Джона Болтона. Напередодні зустрічі Путіна і Трампа в Осаці Києву варто приготуватися до того, що Штати будуть розігрувати українську карту, не звертаючи уваги на інтереси київської влади.

Вашингтон намагається розморозити американо-російські відносини – але так, щоб це не виглядало поступкою з боку США. Дональд Трамп уже не пов’язаний справою про «російських зв’язках», однак головною проблемою для його діалогу з Путіним залишається українська криза.

Він виник ще при Бараку Обамі і багато в чому пов’язаний з об’єктивним процесом повернення Росії на позиції найважливішою світової держави. Події 2014 року стали удобнейшим приводом для переходу до активної фази «стримування Росії» з боку США. Політика санкцій і спроба ізоляції Росії на світовій арені не просто провалилася – вона привела до результатів, протилежних американським очікуванням.

Витримавши натиск і не змінивши курсу, Росія зміцнила свою репутацію у світі. Всі сприймають її як головного геополітичного опонента американським спроб утримати світову гегемонію.

Обрання Трампа давало шанс на перегляд американської тактики і навіть стратегії. Новий президент був налаштований на переорієнтацію США з марною і програшною політики глобального домінування на політику зміцнення самих США за рахунок посилення економічної могутності наддержави. Той опір, який чинили Трампу американські глобалісти, показало, наскільки їм байдужа доля США як національної держави. Але їм вдалося заблокувати можливість вибудовування відносин між Трампом і Путіним.

«Русское дело» справно служила цьому два з гаком роки. Але зараз Трамп отримав можливість діяти більш вільно. Тепер щоб налагодити взаємодію з Путіним – а воно потрібно американському президенту для створення нової конфігурації зовнішньої політики США – Трампу залишилося «всього лише» розібратися з українським кризою. Тобто прибрати український камінь з дороги американо-російських відносин. Як він це може зробити?

Природно, США не збираються «віддавати» Україну Росії: відрив незалежної від російського світу залишається важливою метою будь-якого американського стратега. Але питання швидкості і ціни цього процесу мають принципове значення. Якщо «яструби» вважають, що Україна повинна бути максимально швидко європеїзована і атлантизирована, тобто включена в сферу впливу, але і просто до складу «західної зони відповідальності», то «реалісти» вказують на те, що Росія ніколи не погодиться з «викраденням України». А поспішність Заходу лише спровокує Москви на силове вирішення проблеми, похід на Київ.

Тому оптимальною схемою вони вважають нейтралізацію України, переведення її в стан нічийної зони, буферної держави, що не використовується для тиску на Росію. А адже саме це вважають вигідним ті «яструби», хто, не вірячи в можливість атлантизации України, виступає її використання в якості постійного подразника проти Москви.

Така нейтральна Україна перебувала в зоні впливу більшою мірою Заходу, ніж Росії. І хоча всі розуміють, що це тимчасовий і підвішений варіант, для США це був би безсумнівний успіх (навіть на 20-30 років підвісити ситуацію – це все одно позбавити Росію її історичної колиски, зупинити реінтеграцію російського світу, російський реванш). І найголовніше – цей варіант знімав би українську тему з порядку денного відносин США і Росії, дозволяючи Штатам розраховувати на пошук взаєморозуміння з Москвою в інших міжнародних проблемах.

Як цього досягти? Зобразити світ і прогрес в українському врегулювання. Саме зобразити. Тому що реально вирішити українська криза зараз неможливо.

Виконати мінські угоди, тобто повернути Донбас до складу України не можна до того моменту, поки що українська еліта не усвідомлює, що шлях у Європу закритий, і не почне відновлювати відносини з Росією. Це процес найближчого десятиліття. І навіть у разі його прискорення повернення Донбасу на Україну можливе тільки після повного розвороту Києва до Москви і входження України до складу Євразійського союзу.

Тому все, що залишається, – це зображати процес врегулювання. Реально припинити перестрілки на кордоні і відвести війська під тиском Заходу Київ піде на це. Реально прийняти закони про амністію на Україні в якості ще одного пункту виконання угод. І найголовніше – реально зробити так, щоб тема відсічі «російської агресії», як і тема «повернення Донбасу», по суті пішла з української внутрішньої політики, залишившись долею опозиції.

Обрання Зеленського – це крок саме в цьому напрямку. Цинічні і хитрі українські еліти краще за всіх розуміють, що ніякого повернення не буде. І вся гра Порошенка на тему «Україна-це форпост Заходу у стримуванні російської агресії» будувалася на переконанні в тому, що сам Захід саме цього від України і чекає.

Але справа в тому, що Захід давно вже не хоче нічого подібного від Києва. Європа так просто стогне від необхідності грати в «українську гру», що заважає їй вести справи з Росією. А США за Трампа також не хочуть ні підвищувати ставки «української партії», ні взагалі приділяти їй багато уваги. Заходу потрібно, щоб Україна знала своє місце, тобто стала непомітною й тихою, зображає «шлях до миру». Щоб не заважало під ногами у великих – не поверталась назад до Росії, але і не займала місце за столом з справжніми гравцями.

Саме тому Києву вкажуть на його місце. Це трапиться вже в наступному місяці, коли Зеленський поїде до Трампу в Вашингтон. Це буде зроблено лагідно, але наполегливо: через примус до переговорів з Росією, з Донбасом, до зменшення войовничої риторики (вона і так вже спала). Але найголовніше — через пояснення своїх очікувань: «прогресу в мирному процесі», що дозволяє Штатам прибрати українську тему гідне їй місце. Місце, що не заважає встановлювати американо-російський діалог.

Власне кажучи, саме про це і пише в четвер радник президента США з національної безпеки Джон Болтон:

«Сьогодні ми зустрічалися з послом Волкером для обговорення переговорів по Україні. Ми прийшли до думки, що обрання президента Зеленського створює нову можливість для встановлення миру на Донбасі – ключового кроки до поліпшення відносин між США і Росією. Але дуже важливо, щоб Росія виконала свою роль і прийняла серйозну участь».

Світ на Донбасі – ключовий крок до покращення відношення між США і Росією. Простіше кажучи, від України хочуть почути, що з Донбасом у неї все якщо не добре, то поступово поліпшується. І немає сумнівів, що почують – діватися Києву просто нікуди.