В середині літа 1990 року у водах Червоного моря сталася неприємна для Радянського Союзу подія: бунтівниками, виступаючими проти законної влади Сомалі було захоплено риболовецьке судно «Кафф». Полонений екіпаж, який промишляв омарами і лангустами по ліцензії від властей, майже місяць провів на борту свого корабля, чекаючи, чим закінчаться переговори повстанців з дипломатичними представниками СРСР.
Як радянські моряки опинилися неподалік від берегів Сомалі?
Могадішо – головний порт Сомалі було захоплено повстанськими військами в 1990 році./Фото: maritime.bg
Виступи в кінці 80-х років ефіопських сепаратистів перетворили судноплавство в Червоному морі у вельми ризиковане заняття. Різноманітні угруповання, що прагнуть відокремити Еритреї від Ефіопії, билися не тільки з урядовими військами – від їх дій страждали і міжнародні суду, що знаходилися в прибережних водах з дозволу державних органів влади.
Так, приміром, на самому початку січня 1990 року було обстріляно і знищено польське суховантажне судно «Болеслав Кривоустий», що прямувало в порт Массауа, який в той момент опинився в руках еритрейських сепаратистів. Екіпажу, завдяки рятувальним шлюпкам, вдалося зберегти собі життя, але причалити до берега вони не встигли – практично відразу їх захопили бойовики, які брали участь у нападі на корабель. Пізніше, під впливом обуреної світової громадськості, моряків звільнили з полону і повернули на батьківщину, але їх судно визнали непридатним для відновлення і виключили з регістра судноплавства.
10 січня 1990 р. повстанці захопили і пограбували югославський судно «Герой Коста Стаменкович», а в травні 1990 року обстріляли радянський танкер. Незважаючи на повторювані інциденти, район Червоного моря не став зоною підвищеної небезпеки: потік в Ефіопію міжнародних торговельних суден не зменшився, промислова ловля в територіальних водах також не скоротилася. Минуло півроку, і випадок захоплення моряків повторився: цього разу сталося це з громадянами СРСР, які на цілком законних підставах добували лангустів і омарів в Аденській затоці Червоного моря поблизу Сомалі.
Як і коли сомалійські «пірати» захопили риболовецький траулер «Кафф»
«Зелена лінія» — центральна вулиця Могадішо, за якою місто було поділено на дві частини в ході громадянської війни. /Фото: static.euronews.com
На відміну від події з польським судном, яке піддалося нападу бійців Фронту визволення Еритреї, в епізоді з радянським «рибалкою» учасниками захоплення були партизани Сомалійського національного руху (СНР).
СНР було організовано навесні 1981 року групою емігрантів, що проживали в Британській столиці. Пізніше учасники організації перенесли свою штаб-квартиру в Ефіопію. СОД брало активну участь у громадянській війні в Сомалі – виступало проти режиму президента країни Мохамеда Барре.
18 липня 1990 року вони захопили риболовецький траулер «Кафф» і поставили його на якір біля невеликого острова Маид, який перебував в 9 кілометрах від берегової смуги. У цей момент на борту перебувало 27 радянських моряків, які займалися промислом морських ракоподібних за офіційною ліцензією від сомалійського уряду. При цьому на судні протягом всього часу були присутні представники країни: три інспектора з Сомалі стежили за дотриманням правил промислового лову з самого початку видобутку.
Відвівши корабель до острова, частина екіпажу (16 осіб) бойовики відпустили в гори, дозволивши мати при собі невеликий запас продуктів і води. Капітана ж з іншими моряками сомалійці залишили на охоронюваному кораблі в якості заручників: до пори, поки СРСР не виконає всі політичні вимоги терористів.
Як проходили переговори від радянської сторони з сомалійським опозиціонерами
Мохамед Ферах Айдід – лідер сомалійських опозиціонерів. /Фото: ruspekh.press
У чому полягали вимоги загарбників з СНР – невідомо, але, за словами фахівця з міжнародного права Лідії Моджорян, для Радянського Союзу вони були абсолютно неприйнятні, а, отже, нездійсненні. Але про це стало відомо пізніше, спочатку ж до сомалійцям, які наполягали на зустрічі з радянськими представниками на траулері «Геранта», прибули радянські дипломати.
Переговори, що проходили на острові Маид, біля якого знаходився викрадений «Кафф» з одинадцятьма полоненими членами екіпажу, зайняли майже два тижні часу. Отримавши відмову на виконання політичних вимог, сомалійські опозиціонери знайшли іншу причину для виправдання скоєних піратських дій: вони заявили про незаконність рибальської ліцензії, так як не визнавали уряд своєї держави, та виданий дозвіл іноземцям вважали недійсним.
З подальшого заяви сомалійців випливало, що радянський траулер не повинен був знаходитися в територіальних водах і здійснювати промисловий лов без погодження з СНД, а тому в якості покарання зобов’язаний заплатити штраф за порушення. Незважаючи на невдоволення, у радянських парламентарів не залишалося іншого виходу: екіпаж потребував звільнення і визволити їх з полону іншим шляхом не представлялося можливим.
Яку суму СРСР віддав сомалійським «піратам» за свободу своїх моряків
Михайло Горбачов змушений був відправити в Сомалі 250 тис. дол. – така ціна свободи російських моряків з траулера «Кафф»./Фото: imgtest.mir24.tv
Результатом переговорів став компроміс: так, як виконати вимоги, що ведуть до політичних рішень, було не можна, радянська сторона погодилася оплатити нав’язаний штраф, сума якого становила 250 тисяч доларів. З формальностями передачі грошей не затягували – відкуп поки що непрофесійні «пірати» отримали швидко, і вже 2 серпня 1990 року звільнений екіпаж траулера відправився на батьківщину.
Це був перший випадок, коли СРСР, який переживав період ліберальних перетворень, заплатив викуп за своїх громадян, захоплених представниками країн третього світу. До цього інциденту Радянський Союз вызволял радянських моряків виключно з допомогою дипломатичних переговорів або сили, висилаючи на операцію по звільненню професійних військових.
А на цьому чудовому острові раніше зупинялися пірати, а тепер – мільйонери.
Thanks!
Our editors are notified.