За кадром фільму «Дні Турбіних»: Яку особисту і творчу пережив катастрофу режисер Володимир Басів

Більшості глядачів Володимир Басів відомий в першу чергу як чудовий актор, але його головною пристрастю була режисура. Вершиною його режисерської майстерності багато хто вважає «Дні Турбіних», але у цього фільму була нещаслива творча доля: після прем’єри його поклали на полицю на 10 років. Він повернувся на екрани в кінці 1980-х рр., перед самим відходом Басова. Оцінити фільм по достоїнству глядачі змогли тільки через роки і режисер про це вже не дізнався. А під час зйомок йому довелося пережити і особисту катастрофу, яка призвела до краху його останнього шлюбу…

Володимир Басів у воєнні роки | Фото: uznayvse.ru
Влітку 1941 р. Володимир Басів прийшов у ВДІК, щоб дізнатися правила прийому, – він збирався вступати на режисерський факультет. Але його плани зруйнувала війна. Він пішов на фронт добровольцем, служив спочатку начальником клубу стрілецької бригади, потім став мінометником, в лютому 1945 р. отримав поранення, після якого знову повернувся в стрій. З війни Басів повернувся в чині капітана і мав усі шанси зробити блискучу військову кар’єру, але вважав за краще звільнитися на громадянку. У 1947 р. він все-таки поступив на режисерський факультет, а в 1952 р. став режисером кіностудії «Мосфільм».

Володимир Басів (в центрі) у воєнні роки | Фото: matveychev-oleg.livejournal.com
З актрисою Валентиною Титової Басів познайомився, коли приступив до зйомок фільму «Заметіль». Коли він вперше побачив її на пробах, відразу ж не тільки вирішив затвердити її на головну роль, але і заявив знімальній групі: «На цій актрисі я одружуюсь». У нього за плечима було вже 2 шлюбу, він був на 18 років її старше, Валентина була все ще закохана в актора В’ячеслав Шалевича, який не зважився заради неї залишити свою сім’ю, але все це не стало перешкодою для їх відносин з Басовим. Незабаром режисер одружився на Титової і почав знімати її практично у всіх своїх фільмах, зробивши справжньою зіркою. І сама актриса була йому за це дуже вдячна. «Вся наша сімейне життя була підпорядкована творчій кар’єрі Басова. Творчість для нас і було любов’ю. Адже моя акторська кар’єра тільки починалася. І я несподівано потрапила в сім’ю, а у творчу майстерню талановитого режисера», – говорила Титова.

Володимир Басів і Валентина Титова | Фото: kino-teatr.ru, 7days.ru
Ідею екранізації п’єси Михайла Булгакова «Дні Турбіних» Басів виношував протягом декількох років, знімаючи тим часом інші фільми, які склали образ «надійного» режисера. Коли він приступив до екранізації, у нього не було сумнівів щодо того, кого знімати в головній жіночій ролі – звичайно, Олену Тальберг зіграла Валентина Титова, хоча вона була старше своєї літературної героїні на 10 років. А сам Басів не тільки виступив в якості режисера і сценариста, але і виконав роль Віктора Мишлаевского.

Андрій Мягков у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru

Володимир Басів у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Басова називали одним з найуспішніших радянських режисерів – все задумане йому вдавалося здійснити, він працював швидко і продуктивно, його фільми ніколи не відправляли на полицю. Його везінню всі дивувалися і навіть заздрили – говорили, що тільки Басів міг добитися дозволу знімати екранізацію п’єси опального Булгакова, де мова йшла про белогвардейцах. Ця п’єса, створена за мотивами роману «Біла гвардія», була написана в 1925 р., а опублікована тільки через 30 років. Для того, щоб в 1926 р. її дозволили поставити на сцені Мхату, у фіналі довелося грати «Інтернаціонал», а Мышлаевскому вклали в уста похвальні слова Червоної Армії. Дивно те, що великим шанувальником постановки був Сталін, який ходив на цей спектакль кілька разів. Головна ідея бачилася йому зовсім в іншому: «Якщо навіть такі люди як Турбіни змушені скласти зброю і підкоритися волі народу, визнавши свою справу остаточно програним, – значить, більшовики непереможні… «Дні Турбіних» є демонстрація всерозтрощуючою сили більшовизму».

Валентина Титова у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Згадуючи про роботу над цим фільмом, Басів писав: «Я завжди ставлю тільки ті твори, які мені близькі, які хочеться грати. Так вийшло і з Булгаковим: «Дні Турбіних» – моя давня пристрасть. Може бути, тому, що я сам був хлопчиськом в армії як раз в Николкином віці і не раз ходив на цей спектакль у Художній театр. Мені хотілося самому опинитися на сцені, бути на місці Миколки… Але це приказка. Головна ж причина ось у чому. Мені хотілося нагадати глядачам про нашу історію, про нашу спорідненість з героями Булгакова, з їх думками і почуттями, бо немає нічого гіршого Іванов, не пам’ятають споріднення… Фільм виконаний у манері правдивого вимислу, коли великі почуття, катаклізми, дихання самої історії в її тривожний момент вриваються в тиху, затишну квартиру». З цими персонажами, хоча вони і були білогвардійцями, Басів відчував родинний зв’язок, дізнавався в них себе і своїх товаришів – йому здавалося, що у всіх офіцерів є багато спільного.

Василь Лановий у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Того, що Басову вдалося домогтися дозволу на зйомки, дивувалася навіть його дружина. Титова розповідала: «Одного разу Володя прийшов додому дуже збуджений і сказав: «Валя, мені дають знімати «Дні Турбіних». Я кажу: «Не тішся, завтра рішення можуть скасувати». Так траплялося досить часто. Але Басів, ледь отримавши дозвіл, відразу запустився зі зйомками. «Дні Турбіних» були готові в рекордно короткі терміни – за два з половиною місяці… Знімати фільм про білої гвардії, та ще в період розвиненого соціалізму було не можна, категорично неможливо! Звичайно, у свій час п’єса йшла у Мхаті, але з дозволу Сталіна – то йому п’єса сподобалася, то вождю було цікаво спостерігати в залі, як спектакль дивляться глядачі… Але що таке зал Мхату – 700 осіб і в основному інтелігенція, інша справа – коли вся країна побачить, як ці прекрасні люди».

Валентина Титова і Володимир Басів у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: aif.ru

Кадр з фільму *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: m.diary.ru
Для того, щоб екранізація виглядала «ідеологічно вірної», на початку вставили закадровий текст про майбутнє звільнення Києва Червоною Армією, чого у Булгакова не було. Однак побоювання Титової виявилися небезпідставними: фільм показали по телевізору тільки один раз, а потім на 10 років відправили на полицю, назвавши «гімном белогвардейщине». Другий шанс побачити свою картину на екрані випав Басову тільки в кінці 1980-х рр., незадовго до його смерті.

Валентина Титова у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru

Володимир Басів у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Після цієї невдачі Басів нічого не знімав протягом 5 років. Криза сталася не лише творчої, а й в особистому житті режисера. «Дні Турбіних» стали останньою спільною роботою Басова і Титової – невдовзі після завершення зйомок їх шлюб розпався. Для багатьох знайомих це стало повною несподіванкою – вони прожили разом близько 14 років, виховували двох дітей. Але мало хто знав про те, що останні 2 роки спільного життя стали для обох справжнім кошмаром – Басів почав зловживати алкоголем. Пізніше Титова згадувала: «Басову потрібно було завжди в усьому тільки допомагати, ніколи ні про що не питаючи… З того моменту, як він запив, це був уже зовсім інший Басів. Басів, якого я не знала. Останні два роки нашого життя були жахливими. Наші знамениті сусіди – Чулюкін, Таланкін – подтаскивали Володимира Павловича до дверей і залишали біля порога… Алкоголь змінює людей, це важко. Я намагалася допомогти, але він не хотів нічого робити, а я не могла жити з алкоголіком. Я б ніколи не залишила його, якби все було як раніше».

Кадр з фільму *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kinokopilka.pro

Валентина Титова у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
У 1977 р., через рік після прем’єри «Днів Турбіних», Валентина Титова на зйомках фільму «Отець Сергій» закохалася в оператора Георгія Рерберга і подала на розлучення. Цей розрив позначилася на самопочутті Басова – тоді у нього почалися серйозні проблеми зі здоров’ям, він потрапив у лікарню з обширним інфарктом, потім переніс інсульт. В результаті і у творчості настала затяжна пауза. У 1980-х рр. він зняв ще 3 фільму, а 17 вересня 1987 р. Басів пішов з життя після другого інсульту.

Валентина Титова у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru

Володимир Басів у фільмі *Дні Турбіних*, 1976 | Фото: kinokopilka.pro
Син режисера вважав, що головною причиною його передчасного відходу стала контузія, отримана під час війни: Чому Володимир Басов не розповідав про свої фронтові подвиги.