На фільмах «Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні» і «Канікули Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні» виросло не одне покоління глядачів. Юні актори, які зіграли головні ролі, стали кумирами радянських школярів 1980-х рр. Але спочатку обидва фільми були заборонені до показу через сатири на соціалістичне суспільство і розпусти, а голова Держтелерадіо заявив режисерові про те, що він зняв дуже погане кіно, і краще б йому подумати про зміну професії…
На зйомках фільму *Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні* | Фото: dubikvit.livejournal.com
Перші історії про Петрові і Васечкине режисер Володимир Аленіков придумав для тележурналу «Єралаш», а коли забавних історій накопичилося вже близько півсотні, він вирішив зняти про цих героїв повнометражне кіно. Васєчкіна в якійсь мірі режисер списав з самого себе – його теж не раз виганяли з класу за різні витівки, а прізвище для нього він запозичив у свого знайомого. А прототипом Петрова став друг дитинства режисера Петя Брандт, який згодом став відомим петербурзьким поетом. У шкільні роки Аленіков був заводієм, а його друг «займав філософську позицію Санчо Панси при Дон Кіхота».
Дмитро Барков і Єгор Дружинін на зйомках фільму *Канікули Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні* | Фото: dubikvit.livejournal.com
Акторів на головні ролі шукали в школах, гуртках, Палацах піонерів. Але, перебравши близько 5 тисяч кандидатур, режисер все ніяк не міг визначитися. І тоді його знайомий по інституту, хореограф Влад Дружинін, запропонував йому запросити на проби його сина Єгора. З першої ж зустрічі Аленіков зрозумів, що перед ним – вилитий Васєчкіну, рухливий, пустотливий, безпосередній, ділової та «з чортиками в очах». Єгор не тільки анітрохи не розгубився на пробах, але і тут же запропонував на роль Петрова свого друга – Діму Баркова. І він теж здивував режисера стовідсотковим попаданням в образ!
На зйомках фільму *Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні* | Фото: dubikvit.livejournal.com
Єгор Дружинін, Інга Ільм та Дмитро Барков на зйомках фільму *Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні* | Фото: dubikvit.livejournal.com
Дмитро Барков пізніше згадував: «Це було супер! Диво, яскрава подія, яке залишилося з нами на все життя. Відчуття пригоди почалося вже з проб, які проходили на «Мосфільмі». Літо, Москва, «Фанта» на Ленінградському вокзалі з нереальним ароматом апельсинів! Нам всі казали: «Ви тільки не хвилюйтеся». Але якщо хтось і хвилювався, то точно не ми. Нам і так було добре. Повернувшись до Ленінграда, ми вже встигли забути про пробах, коли раптом прийшла телеграма з проханням прибути до Одеси на зйомки».
На зйомках фільму *Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні* | Фото: nastroenie.tv
Аленіков був дуже радий тому, що екранні друзі були такими і в житті – перед камерами їм практично не потрібно було грати. Режисер навіть дозволив хлопцям самостійно вибрати актрису на роль Маші Старцевой – йому було важливо, щоб вони відчували до неї симпатію і в реальному житті. І обидва одноголосно проголосували» за Інга Ільм. Аленіков не сумнівався: він підібрав ідеальну трійцю, і незабаром вони стануть улюбленцями всіх школярів. Але не тут-то було!
Єгор Дружинін, Інга Ільм та Дмитро Барков | Фото: dubikvit.livejournal.com
Обидва фільми режисер Володимир Аленіков знімав на Одеській кіностудії за замовленням Держтелерадіо СРСР. Відзнятий матеріал потрібно було здавати для затвердження в московське телевізійне об’єднання «Екран», директором якого був Борис Хессин. Від його оцінки залежала доля фільму. Коли Аленіков приніс туди свої роботи, він отримав категоричну відповідь: «Ці фільми в ефір ніколи не вийдуть! Це не піонерська музика і не піонерська (!) пластика! Цього ми ніколи, ви чуєте, товариш Аленіков, НІКОЛИ пропагувати не будемо! Це не радянські фільми. Це якісь суцільні американізми!».
Той самий кадр, в якому цензура побачила *еротику* | Фото: odessa-life.od.ua
Музику для фільмів написала молодий композитор Тетяна Островська, і її композиції дійсно звучали сучасно і сильно відрізнялися від відомих піонерських пісень, хоча вплив Заходу там насправді було розгледіти досить складно. У фільмах навіть угледіли сатиру на соціалістичне суспільство і навіть… еротику! (У сцені, де дівчата в купальниках плавати на надувних матрацах в басейні). В результаті обидва фільми відправили «на полицю».
Головні герої фільму *Пригоди Петрова і Васєчкіна* | Фото: kino-teatr.ru
На захист режисера виступили багато діячів мистецтва: Сергій Міхалков стверджував, що в текстах пісень немає ніякої антирадянщини, Наталія Сац і Анатолій Алексин теж намагалися допомогти режисерові. Навіть в Академії педагогічних наук в Інституті художнього виховання АН СРСР підтвердили, що ці фільми можуть бути корисні підростаючому поколінню, розмовляти з яким треба зрозумілою для нього сучасній мові. Сам Аленіков писав листа у відділ культури ЦК. Однак довгий час всі зусилля були марними.
Інга Ільм в ролі Маші Старцевой | Фото: nastroenie.tv
Кадр з фільму *Канікули Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні*, 1984 | Фото: vokrug.tv
Намагаючись відстояти свої фільми, Аленіков нагадав голові Держтелерадіо Сергію Лапину той факт, що його фільми отримали головний приз на кінофестивалі в Іспанії і інші міжнародні нагороди. У відповідь на це він почув: «Ви, голубчику, якщо вже зняли погані фільми, так, принаймні, майте мужність відповідати за них. А на Захід нам тут нічого кивати! У нас своя голова на плечах. Ніж-то ви їх там потрафили, якщо вже вони вам призи дають за ці ваші так звані твори… Це жахливі фільми. Просто дуже погані! У вас, Володимир Михайлович, вибачте, є яка-небудь інша професія? Я б вам щиро порадив змінити професію! Подумайте про це. І вже, в усякому разі, не зв’язуйте свої творчі плани з Держтелерадіо. У нас з вами навряд чи що вийде в майбутньому». При цьому режисерові так і не пояснили, чому ж так погані його фільми. Як пізніше з’ясувалося, Лапін їх навіть не дивився!
Кадр з фільму *Канікули Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні*, 1984 | Фото: vokrug.tv
Режисер вирішив у що б то не стало відвоювати право своїх фільмів на вихід у прокат, навіть якщо доведеться звертатися в найвищі інстанції. Зневірившись, він звернувся до дочки самого Андропова, яка працювала в журналі «Музичне життя». Вона пообіцяла йому знайти час подивитися його фільми. Аленіков тут же замовив переглядовий зал на студії «для родини Андроповых». І незважаючи на те, що в призначений день дочка Андропова так і не знайшла часу приїхати, цього виявилося достатньо для того, щоб з фільмів нарешті зняли заборону і навіть надали їм першу категорію!
Головні герої фільму *Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні і неймовірні*, 1983 | Фото: kino-teatr.ru
Не всі зірки цього фільму надалі пов’язали своє життя з акторською професією: Ким стали кумири радянських школярів з «Пригод Петрова і Васєчкіна».
Thanks!
Our editors are notified.