У червні 2010 року, напередодні Дня партизанів і підпільників, на кладовищі польського селища Радзаново урочисто відкрили пам’ятник відважній радянської дівчині, яку місцеві жителі ласкаво називають «наша Аня». Під час Великої Вітчизняної війни Ганна Панасівна Морозова очолювала інтернаціональну підпільну організацію, билася з фашистами у складі об’єднаного радянсько-польського партизанського загону на території окупованої Польщі. Її подвиг знайшов відображення в радянському кінематографі: Аня стала прообразом головної героїні телесеріалу «Викликаємо вогонь на себе», що мав неймовірний успіх.
Як проявила себе двадцятирічна бухгалтер з Сещи Аня Морозова на початку ВВВ
Німці недооцінили Морозову – 20-річна дівчина, яка хоче скоріше повернутися до мами, — яка з неї шпигунка?/Фото: cdn-tn.com
Звістка про напад гітлерівської Німеччини на СРСР наздогнало Аню в невеликому селищі Сеща на Брянщині, де вона жила з батьками і чотирма братами і сестрами. Будучи старшою з дітей та прагнучи допомогти батькові з матір’ю, дівчина після восьмирічки закінчила бухгалтерські курси і влаштувалася на роботу. Вона знайшла місце за фахом в авіаційній частині, що базувалася на військовому аеродромі, побудованому в Сещи ще в 1930-х.
Дізнавшись про початок війни, бухгалтер-діловод Ганна Морозова вирішила піти добровольцем у Червону Армію. Проте військове командування розсудило інакше і запропонував Їй залишитися вдома. Це було пов’язано з наближенням лінії фронту і реальною небезпекою захоплення аеродрому німцями. Коли радянські війська залишили Сещу, гітлерівці розмістили там авіабазу для трьох сотень бомбардувальників, головною метою яких була Москва. Враховуючи величезне стратегічне значення об’єкта, партійне керівництво постановило сформувати спеціальну розвідувально-диверсійну групу під керівництвом Костянтина Поварова. У неї і була спрямована Морозова, яка отримала псевдонім «Резеда». Згідно інструкції, Ані належало вступити на службу до німців. Їй це вдалося без особливих зусиль: дівчина нічого не приховувала своєї попередньої роботи, і нові господарі не побачили загрози в тендітній юній дівчині.
Як діяли «Резеда» та її интербригада в тилу ворога
До групи «Резеди» приєднувалися як місцеві жителі, так і чехи, і поляки, мобілізовані в німецькі війська./Фото: pomnivoinu.ru
Головним завданням загону Поварова було здійснення диверсій на аеродромі. Ганні доручили, в першу чергу, знайти серед місцевих жителів надійних людей і налагодити зв’язок з партизанами. Група розросталася і поступово активізувала роботу. Підпільникам вдалося організувати доставку малогабаритних хв з годинниковим механізмом і провести кілька вдалих диверсій.
Після безглуздої випадкової смерті Костянтина Поварова керівництво бригадою взяла на себе Аня. Молодість та брак досвіду не завадили відважної дівчині стати чудовим організатором і конспіратором. «Резеда» зуміла залучити до підпільної діяльності як місцевих жителів, які обслуговують німців, так і мобілізованих в німецькі війська поляків і чехів. Іноземні помічники надали радянським патріотам докладні карти розташування об’єктів аеродрому та системи протиповітряної оборони навколо Сещи. Крім того, їм вдалося створити на авіабазі пост наведення для радянських літаків. Завдяки цьому по об’єкту було завдано ряд нищівних ударів. Дуже важливими були відомості про заплановані вильоти німецької авіації, які постачали штабники-антифашисти. Аня особисто передала партизанам інформацію про організації під Сещью бази відпочинку, після чого жоден з двохсот які туди приїхали відпочити німецьких асів не залишився в живих.
Як Морозова стає учасницею групи «Джек», і які перед нею ставилися завдання
Пам’ятник радянсько-польсько-чехословацькому підпіллю./Фото: upload.wikimedia.org
Майже два роки Ганна успішно діяла під самим носом у німців. У вересні 1943-го, коли Червона Армія звільнила Сещу, досвідчена підпільниця не побажала залишитися вдома, а вирішила продовжити боротьбу з ворогом. Вона пройшла курс навчання в розвідшколі, освоївши спеціальність радистки, і була включена в спецгрупу «Джек» з новим псевдонімом «Лебідь».
В липні 1944 року 10 парашутистів приземлилися в лісі в глибокому тилу у ворога – у Східній Пруссії, в районі ставки Гітлера «Вовче лігво». З самого початку операції загін потрапив у скрутне становище. Кілька парашутів міцно застрягли в гілках дерев, зняти їх не вийшло, і ця обставина серйозно демаскувало десантників. Німці забили тривогу і почали масовану полювання за радянськими розвідниками. Довгий час «Джеку» вдавалося швидко змінювати дислокацію і вислизати від засідок і пеленгаторів. В умовах постійного переслідування група передала в Центр близько сімдесяти радіограм надзвичайної важливості. Уся відповідальність за зв’язок лягла на Ганну, так як друга радистка загинула в одній із сутичок з німцями. Крім того, на добре знає німецьку мову Морозову поклали обов’язок вступати в контакт з місцевим населенням, що було вкрай ризиковано для Ані.
Як билася до кінця розвідниця «Лебідь», і який нагороди була удостоєна посмертно
Могила Ганни Морозової./Фото: i2.wp.com
На упіймання десантників, прозваних німцями «лісовими примарами», кидалися усі нові і нові підрозділи. Позбавлені якої б то не було підтримки, в літній екіпіровці, з обмеженим запасом продовольства, виснажені та ті, які страждають від хвороб люди з групи «Джек» втрачали останні сили, гинули. У листопаді вони відправили командуванню радіограму з проханням дозволити їм вихід з Пруссії в Польщу, а самі тим часом продовжували розвідку, усвідомлюючи важливість інформації перед готуються наступом радянських військ на «Вовче лігво». Однак сили були нерівні, і група потрапила в оточення. В останньому бою Ані однієї вдалося вислизнути від переслідувачів. Після трьох діб блукання по лісах з рацією вона зустріла польських партизанів. Хоробро воювала в їхньому загоні. Але в одному бою отримала важке поранення. Перемагаючи біль у роздробленій кисті руки, «Лебідь» відстрілювалася до останнього патрона. А коли зрозуміла, що піти від есесівців не вдасться, підірвала себе гранатою, щоб не датися живим в руки ворога.
Мужність і самовідданість юної розвідниці були гідно оцінені. На батьківщині Ганні було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а Польща нагородила її орденом «Хрест Грюнвальда», який вручається за виняткові бойові заслуги.
А інша розвідниця влаштувала замах на Врангеля і протаранила білогвардійський корабель.
Thanks!
Our editors are notified.