10 кращих фільмів епохи німого кіно за версією Silent Era, які захоплюють і сьогодні

Ці фільми, незважаючи на те, що з моменту їх утворення пройшло майже сто років, не втрачають своєї привабливості і сьогодні. У рейтинг ста кращих фільмів ери німого кіно, складений за безпосередньої участі глядачів на спеціалізованому сайті Silent Era, увійшли романтичні історії та фільми жахів, історичні картини і мелодрами. У нашому сьогоднішньому огляді пропонуємо познайомитися з першою десяткою кращих німих фільмів.

«Паровоз Генерал», США, 1926 рік

Фільм Клайда Брукмана та Бастера Кітона присвячений подіям Громадянської війни Півночі і Півдня, але центром сюжету є не бойові дії. В основу покладено реальний випадок, пов’язаний з викраденням паровоза, описаний одним з учасників війни. В цій воістину геніальною картині вмістилися відразу кілька жанрів: комедія і вестерн, драма і пригоди. По суті, «Паровоз Генерал» є історією мужності простої людини. У картині можна побачити чудову гру кращих акторів ери «великого німого»: Бастера Кітона, Меріон Мак, Глен Кэвендер, Джим Фарлі та інших.

«Метрополіс», Німеччина, 1927 рік

Картина Фріца Ланга виявилася найдорожчою в історії німецького німого кіно і ледь не призвела до банкрутства студії, не окупивши всіх своїх витрат. Навіть сьогодні вражають використані у фільмі спецефекти і трюки, а критики підкреслюють значущість картини для еволюції та історії кіно. Варто відзначити, що «Метрополіс» розповідає про одвічну боротьбу добра і зла. Одним же з поціновувачів цього фільму був Адольф Гітлер.

«Схід сонця», США, 1927 рік

Мелодрама Фрідріха Вільгельма Мурнау з участю Джорджа о’браєна та Джанет Гейнор здатна розтопити навіть саме черстве серце. Нехитра історія кохання показана так, що глядач ніби проживає її разом з героями, плаче і сміється, співчуває і обурюється, а ще приміряє на себе ситуацію взагалі та її учасників зокрема. Зняти настільки зворушливий фільм без єдиного слова – це вища майстерність режисера і акторів.

«Вогні великого міста», США, 1931 рік

Комедія Чарлі Чапліна, де він сам виступає в ролі актора, режисера, сценариста і продюсера, вражає, в першу чергу, масштабом таланту самого творця картини. Напевно, тільки великий Чаплін міг зробити комедію настільки зворушливою, а фінал приголомшливим неймовірною щирістю і добротою. У картині так ретельно промальовані всі, навіть найменші деталі і герої, що глядачеві залишається тільки зануритися в цю картину і відчути себе її частиною.

«Носферату, симфонія жаху», Німеччина, 1922 рік

Німий фільм жахів Фрідріха Вільгельма Мурнау і сьогодні вражає неймовірною атмосферою відомої історії Брема Стокера про трансільванському вампіра. Компанія «Prana Film», не зуміла отримати права на екранізацію твору, змушена була змінити імена героїв і назви місць, однак вдова письменника звинуватила творців фільму в порушенні авторських прав і вимагає знищення всіх наявних на той момент копій фільму. Але поодинокі екземпляри стрічки все ж збереглися, і картина дійшла до сучасного глядача.

«Золота лихоманка», США, 1925 рік

Ще один фільм Чарлі Чапліна, де великий актор зіграв головну роль і виступив в якості режисера, продюсера і сценариста. І знову Чапліну вдалося поєднати в своєму шедеврі відразу кілька жанрів: пригоди, комедію, драму і філософське кіно. Геніальний творець стрічки перемонтував її 27 раз перш ніж задовольнився результатом. Він в черговий раз довів всьому світу і собі самому: немає нічого неможливого для людини.

«Пристрасті Жанни д’арк», Франція, 1928 рік

Фільм данського режисера Карла Теодора Дрейєра стиснув історію суду над Жанною д’арк, що тривав цілий рік, до одного дня. Режисер зумів показати не лише драматизм подій, але ще донести до глядача поняття істинного, не знеціненого патріотизму, торжества душі і силу духу. В кадрі більшу частину екранного часу можна спостерігати крупний план обличчя Жанни д’арк, не упускаючи жодної емоції. Марія Фальконетти грала так, що в результаті після закінчення зйомок потрапила в лікарню з нервовим зривом.

«Кабінет доктора Калігарі», Німеччина, 1920 рік

Картину Роберта Вини по праву називають першим повноцінним фільмом жахів. З часу його виходу на екрани минуло вже сто років, але до цих пір «Кабінет доктора Калігарі» зачаровує своєю атмосферою жаху. У цій стрічці вражає сюжет, згідно з яким троє молодих людей стають жертвами справді жахливого експерименту, а ще залишає незабутнє відчуття абсолютно приголомшлива гра акторів у поєднанні з изломанным і розфарбованим у тривожні кольору простором.

«Броненосець «Потьомкін»», СРСР, 1925 рік

Сергій Ейзенштейн зумів зняти воістину еталонний фільм, в якому об’єднані символізм і абстрактність сценарію, використані новаторські методи монтажу, і червоною ниткою через усю стрічку проходить ідея єднання. Для того, щоб оцінити фільм по достоїнству, його треба дивитися. Уважно від початку до кінця. Не даремно він увійшов в десятку кращих фільмів всіх часів і народів, і його називають справжнім шедевром кінематографічного мистецтва.

«Жадібність», США, 1924 рік

Цей фільм Еріха фон Штрогейма триває цілих чотири години, а в первісній версії він йшов в два рази довше. Сьогодні деякі втрачені кадри замінили вставками фотографій, однак оцінити геніальність картини можна і за збереженими епізодами. Фільм вийшов настільки відвертий і сильний, що повз нього просто неможливо пройти. Він і сьогодні залишається актуальним, тому що показує у всій нелицеприятности людську жадібність, здатну закувати душу людини у свої кайдани.

Сьогодні епоха німого кіно здається наївною і абсолютно чарівною. Лиходії хвацько крутили кінчики вусів, дами завжди потрапляли в біду, але в останній момент їх рятував красивий герой. Навіть волоцюги здавалися дивними і романтичними. Але за лаштунками розквітає кіноіндустрія була декадентської і часом надто свободонравной.