Невільна “Свобода”: трьом колишнім депутатам політсили загрожує арешт

Невільна “Свобода”: трьом колишнім депутатам політсили загрожує арешт

Вручили повідомлення про підозру “свободівців” Ігор Швайка, юрка Сиротюка та Едуарду Леонову

Вчора кілька колишніх народних депутатів від ВО “Свобода” на чолі з лідером політсили Олегом Тягнибоком були допитані Головним слідчим управлінням МВС щодо причетності до кривавого мітингу під стінами Верховної Ради України 31 серпня. В ході допиту “свободівців” Ігор Швайка, юрка Сиротюка та Едуарду Леонову слідчі вручили повідомлення про підозру.

Допити. В ГСУ “свободівці” приїхали близько 10 ранку. За ними приїхала й група підтримки – колишні і діючі народні депутати від ВО “Свобода” і сотня активістів.

Олег Тягнибок. Допит лідера політсили тривав кілька годин. На даний момент у справі про кривавому мітингу, який спричинив смерть трьох нацгвардейцев, він проходить як свідок. Далі Тягнибоку чекає ще одна зустріч зі слідчим – другий допит призначили на 8 вересня.

Втім, Олег Тягнибок вкотре повторив, що винним у загибелі солдатів ні себе, ні “Свободу” не вважає, поклавши відповідальність за трагедію на нинішню владу.

“Загибель нацгвардейцев – це повна відповідальність теперішньої влади, яка спровокувала відповідні протистояння, і правоохоронних органів, які не зуміли, на превеликий жаль, зробити неможливими подібні провокації”, – заявив він.

Ігор Швайка. На допиті в ГСУ колишньому народному депутату і міністру аграрної промисловості вручили підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 295 УКУ – організація масових заворушень, провлекших смерть людей або інші тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають від 8 до 15 років ув’язнення. Більше того, слідчі вимагали обрати Швайки у вигляді запобіжного заходу утримання під вартою без вказівки рядок. Судове засідання з цього питання має відбутися в той же день.

“Вручено підозру. О третій годині буде засідання. Суд хоче заарештувати мене, направити в слідчий ізолятор”, – повідомив Швайка.

Приїхавши в Печерський районний у місті Києві суд, Швайка повідомив, що офіційних документів про судовому засіданні не отримував, а прибув тільки тому, що його слідчий попередив. Втім, засідання так і не відбулося – його перенесли на 11.00 7 вересня.

Юрій Сиротюк. Другим отримали повідомлення про підозру став колишній народний депутат “свободівець” Юрій Сиротюк. Правопорушення, в якому його підозрюють, те ж, що і у Швайки – організація масових заворушень. Відповідно, слідство вимагало і заарештувати його.
Однак, вчора це зробити так і не вийшло – Сиротюк так і не отримав жодного офіційного повідомлення, ні дзвінка від слідчого з інформацією овремени та місце судового засідання.

“Засідання ні, не призначили. Мене запросили як свідка без повістки, відразу вручили підозра у вчиненні злочину, сказали, що є санкція на арешт і через три години буде суд “, – повідомив він.

Під вечір розгублений політик з сумкою з речами на плечі приїхав спочатку в одну будівлю Печерського суду, а потім і в інше. Ні там, ні там засідання у його справі призначено не було.

У підсумку, Сиротюк поїхав чекати офіційного повідомлення з інформацією про те, коли і де йому будуть обирати запобіжний захід.

Едуард Леонов. Але ще більше кумедній ситуації виявився колишній депутат Едуард Леонов. Його підозрюють не тільки в організації масових заворушень, що спричинили смерть людей, але і в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень співробітнику правоохоронних органів.

За словами його адвоката, Леонова допитували майже до 17.00. У слідчого Леонов підписав зобов’язання з’явитися в Печерський суд о 17.00. Однак, приїхавши до будівлі, він з адвокатом виявив, що робочий день закінчився ще в 15.45. Як заявив йому співробітник суду, на цей час слухання ніякого діла не планувалася, система автоматичного розподілу справ між суддями відключена, так і самих суддів немає.

У підсумку Леонов викликав міліцію. Як він пояснив, він це зробити для того, щоб зафіксувати факт своєї присутності під судом відповідно зобов’язанню, щоб в ході подальшого судового розгляду його не звинувачували в ухиленні від суду.
Більш того, співробітникам міліції він написав заяву про кримінальний злочин, оскільки, за його словами, він мав підстави думати, що запобіжний захід йому заочно обирають.

“Тільки що я подав заяву про скоєння кримінального злочину, і у мене взяли пояснення з цього приводу стосовно того, що я, згідно із зобов’язанням, яке підписав у слідчого з’явитися на суд на 17.00 на Хрещатик, 42-а, з’явився на суд, а мене не пускають на суд. У мене є обґрунтовані підозри, що суд відбувається і зараз заочно мене засуджують до двох місяців утримання під вартою. По відношенню до мене я вважаю це злочином”, – сказав Леонов.

Втім, після цього він разом з Сиротюком і парою десятків активістів покинули двір перед Печерським судом.

Нагадаємо, 31 серпня Верховна Рада в першому читанні 265 голосами ухвалила президентський законопроект про внесення змін в Основний закон країни в частині децентралізації влади.

Після цього під будівлею парламенту почалися зіткнення демонстрантів, які виступають проти голосування за даний законопроект, з правоохоронцями. У результаті зіткнень і кинутої в правоохоронців гранати загинули три нацгвардейца. Постраждали понад 140 правоохоронців і цивільних, у тому числі представники ЗМІ.

Глава МВС Арсен Аваков звинуватив у сутичках біля будівлі парламенту в понеділок Всеукраїнське об’єднання “Свобода” та її лідера Тягнибока: “Я безпосередньо звинувачую Олега Тягнибока і його партію “Свобода”. Я вважаю, що це злочин, а не політична позиція”.

У свою чергу, Тягнибок заявив: “Те, що Аваков так оперативно “призначив винних”, свідчить про одне – провокація була їм і сплановано”.

Більш того, він повідомив, що має намір подати в суд на міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова за те, що той відразу ж звинуватив “Свободу” у події.

Злочин і покарання

Про необхідність покарати причетних до організації кривавих протестів прозвучало чимало висловлювань як серед представників громадськості, так і в експертному середовищі.

“Політичні сили, які виводять своїх прихильників під Раду, повинні розуміти всі наслідки своїх дій. У тому числі, що призвели до теракту. Хоча їх боягузтво не дозволить їм визнати відповідальність за це. Дарма, люди все пам’ятають. Скоро прийде час платити по рахунках”, – написав у себе в facebook директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець.

Політичний оглядач Павло Нусс вважає, що теракт біля стін парламенту здійснений у тому числі, і з вини тих політиків, які закликали радикалів до прямих дій, маніпулюючи їх неписьменністю і нерозумінням суті конституційного процесу. “Саме вони є винними у втраті контролю над ситуацією, яка призвела до трагедії та спроби дестабілізувати ситуацію не лише в Києві, але і по всій країні, що стало б не менш трагічним надалі. Якщо терорист понесе кримінальну відповідальність, партії, які організували мітинг радикалів і оплачених масовщиков повинні понести як мінімум політичну відповідальність”, – написав він у Facebook. При цьому політолог пропонує розглянути можливість заборони всіх причетних до протестів партій.

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, після подій під стінами Ради влада буде більш жорстко вести себе з праворадикальними силами. “Влада після ексцесів 31 числа прийняла рішення обмежити вплив цих груп на українську політику”, – сказав він Сегодня.иа.

Разом з тим голова Центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов вважає, що до засудження лідерів “Свободи” як одного з організаторів протестів справа не дійде. “Це нереально, оскільки засудять метальника гранати, засудять когось з учасників мітингу, але як завжди, традиційно для української політики, тих, хто організовував, засуджувати не будуть”, – сказав він Сегодня.иа.

За словами професора кафедри політології НаУКМА Олексія Гараня, стверджувати, що лідери “Свободи” винні в злочинних діях, які спричинили смерть трьох нацгвардейцев навряд чи можна. “Якщо ви проводите якийсь масові протести, ніхто не застрахований від того, що хтось кине гранату. Тут складно передбачати. Я проти того, щоб говорити, що “Свобода” – це злочинна терористична організація, підв’язувати цей батальйон “Січ”. Навіть, якщо це боєць винен, чому з-за цього повинна страждати весь батальйон, який воює і кров’ю захищає Батьківщину. Таке може статися і в армії, і в іншому батальйоні”, – сказав він Сегодня.иа.

Політичне самогубство і туманні перспективи

При цьому експерти сходяться на думці, що своїми діями під стінами Верховної Ради “Свобода” значно послабила свої політичні позиції.

“Ті події, які відбулися, вони сильно вдарять по рейтингу та іміджу “Свободи” незалежно від того, хто кидав цю гранату. Був він членом “Свободи”, чи ні, але сама ця картинка лідерів “Свободи”, як вони атакують нацгвардейцев, б’ють їх, звичайно, це йде в мінус”, – сказав Олексій Гарань.

Політолог також зазначив, що до інциденту “Свобода” напередодні місцевих виборів перебувала у вигідній для себе ситуації.

“Свобода зараз поза парламентом, поза владних структур, вона має можливості для критики. Більш того досить вдала була іміджева кампанія “Свободи”. Ми бачили багато лайтбоксів з портретами “свободівців” і колишніх депутатів, які зараз служать в армійських підрозділах. І це створювало досить хороші перспективи для них в ході місцевих виборів. А те, що сталося – “Свобода” підставилася, або її використовували в темну – незалежно від цього вони своїми діями дуже сильно вдарили по своєму іміджу”, – сказав Олексій Гарань.

Фактично партія “Свобода” здійснила політичне самогубство, вважає Андрій Золотарьов. “Їх перспективи дуже неясні і невизначені, оскільки шлейф цих подій буде тягнути “Свободу” вниз і на місцевих виборах. Судячи по всьому, навіть у Галичині її може потіснити той же “УКРОП”, “Громадянська позиція”, “Народний контроль”. Фактично відбулося політичне самогубство партії “Свобода” в прямому ефірі”, – сказав він.

Своїми діями, як вважає Олексій Гарань, “Свобода” намагалася повернути частину свого радикально налаштованого електорату. “На виборах 2014 року прихильники “Свободи” почали голосувати за “Правий сектор”, вони були незадоволені діями свободи, яка була частиною влади. Мені здається, що зараз лідери “Свободи” вирішили показати, що вони досить радикальні, але призвело до трагічних наслідків”, – сказав політолог. Він також зазначив, що “Правий сектор”, який також брав участь у протестах під Радою 31 серпня, менше пов’язують з кривавою трагедією, що сталася.

“Ці події 31 серпня менше вдарять по “Правому сектору”, більше за “Свободу”, – сказав політолог.

Зазначимо, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, у “Свободи” напередодні виборів були досить низькі рейтинги. Так, за даними соцопитування, яке провели Фонд “Демократичні ініціативи” та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 по 27 липня 2015 року, підтримка “Свободи” серед тих, хто піде на вибори, складається всього 2,5%. У той же час “Правий сектор” готові підтримати 4%, “Громадянську позицію” – 2,6%, “УКРОП” – 0,8%.

Як відомо, на позачергових парламентських виборах восени 2014 року “Свобода” набрала 4,71%. А на виборах 2012 у “Свободи” був результат – 10,44%.