Юрій Андропов стояв біля керма Радянського Союзу лише 15 місяців. Про його ролі у становленні нової країни досі ходять суперечки. Одні впевнені, що недовгий керівництво стало передвісником краху в 1991-му, інші вважають, що «андроповским курсом» СРСР успішно уникнув би кризи і руйнування. Не сходяться історики і в думці про те, яким все ж шляхом Андропов збирався вести Країну Рад. Можливо, проживи цей прихований демократ і прихильник радикальних реформ трохи довше, і країна змінилася до невпізнання.
Багатообіцяючі реформи і горілка «Андроповка»
Дешеву горілку в народі прозвали «Андроповкой»./Фото: img-fotki.yandex.ru
У важкі голодні роки Андропов приїхав в Рыбинское училище річкового флоту, де надавали гуртожиток і платили стипендію. Він змушений був якось влаштовуватися в житті, не маючи можливості розраховувати на сторонню допомогу. До того моменту в його життєвій скарбничці були семирічна школа, слабкий зір і погане здоров’я. Реалізувавши самостійно самі амбітні цілі, Андропов прийшов до вищої радянської влади.
Люди в більшості своїй пов’язували з новим генсеком великі надії. Багато були розчаровані затхлою атмосферою брежнєвської епохи. Незважаючи на похилий вік і хронічну ниркову недостатність Андропов розраховував, що його вистачить на кілька років продуктивної роботи. І він почав діяти без розгойдувань. Новий керівник вміло відповідав очікуванням суспільства. Крім серйозних галузевих реформ відомий один барвистий гастрономічний епізод. В останні роки правління Брежнєва горілка в СРСР перетворилася на продукт елітарного споживання. Алкоголь став в радянській країні дорогим хобі. Андропов розумів, що боротися з пияцтвом потрібно, але його підхід до вирішення проблем в суспільстві був докорінно іншим. З перших місяців його правління горілка подешевшала і стала подячно називатися в народі «Андроповка».
Більш того, навіть саме слово «горілка» стали розшифровувати як «ось який він добрий, Андропов». А бар’єром до пияцтва за ініціативою генсека стали посилення дисципліни і суворе припинення зловживань на робочих місцях. Здійснювалися регулярні рейди по магазинах і кінотеатром, а керівники підприємств несли серйозну відповідальність за дармоїдство підлеглих.
Масові звільнення і пряники
Колишній глава КДБ відмінно володів ситуацією в країні, не боячись жорстких заходів і корисних реформ./Фото: lesreinesdesalpes.com
Зайнявши крісло першого в країні управлінця, Андропов одразу позбувся свого давнього недруга – улюбленця Брежнєва і міністра внутрішніх справ Миколи Щолокова. Недобре суперництво між МВС і КДБ існувало ще з тих часів, коли останній очолював Андропов. Щолоков співчутливо покривав прояви корупції, воліючи вдячних спільників, які забезпечують його розкішне існування. Аскетичний Андропов це засуджував.
Новий генсек зняв повноваження з 37 обласних керівників зі старої обойми. Але це було лише стартом куди більш грандіозних планів. Ідея реформування СРСР народилася у нього ще в 1965-му на місці секретаря ЦК. Після пропозиції плану широких економічних змін особисто Брежнєву країна взяла курс на косметичні реформи авторства Косигіна. Ініціативи Андропова в грубій формі проігнорували, а його самого усунули з апарату ЦК, доручивши командувати КДБ. Але тепер перед ним маячила давня нереалізована мрія.
Він розумів, що країну тягнуть вниз безгосподарність і кумівська система управління. Втрати від недбалості і розкрадань ставали загрозливо великими навіть для такої великої держави. Тому заходи Андропова були жорсткими. Але крім батога, були у Андропова для народу і пряники. Він розширив госпрозрахункову самостійність підприємств з правом керівників особисто розпоряджатися частиною матеріальних фондів. Трудовий колектив відтепер безпосередньо брав участь в розподілі грошових заохочень. З легкої руки Андропова стартував розквіт кооперативних течій і приватного сектора економіки. Досягши порога 10% позначки у ВВП країни, він допоміг подолати застійні явища. Залишаючись планової, радянська економіка повільно, але вірно йшла вгору.
Спроба розділити СРСР на штати і загроза сепаратизму
Андропов сходу звільнив всіх брежнєвських міністрів. /Фото: i98.fastpic.ru
Помічник Юрія Андропова Аркадій Вольський часто згадував, наскільки грандіозними були задуми шефа. Вдень і вночі контролюючи сміливі нововведення паралельно в декількох галузях, він длубався над проектом адміністративної реформи країни. Національні республіки Андропов хотів замінити штатами, в основі яких передбачалося ставити не національні, а економічні інтереси. Але головною передумовою для такого рішення все ж було запобігання розпаду Союзу.
Розважливий і мудрий управлінець добре розумів, що з найменшою ослаблення гніту в країні посиляться сепаратистські рухи. Він грав на випередження, намагаючись не допустити заворушень на тлі зростаючого націоналізму в застаріла і вичерпала себе системі устрою СРСР. Паралельно з територіальною реформою намітилися зміни у структурі МВС. Андропов залишив за цим міністерством функції криміналістів і ППС.
Охорона громадського порядку була перепоручена національної гвардії, створеної на базі внутрішніх військ. Гвардійську службу проходили строго в нерідному регіоні, що повинно було забезпечити неупереджене дотримання обов’язків на випадок придушення заворушень. Посилилася і роль КДБ, обзаведшегося власними воєнізованими структурами. Андропов дав команду будувати професійну армію, а скороченням призову компенсував хвилювання в суспільстві з приводу зростаючої ролі силовиків.
Сталінізм з людським обличчям і жорстка відповідь американцям
Похорони генсека-новатора./Фото: im.kommersant.ru
Андропов був готовий до будь-яких міжнародних викликів на адресу ввіреній йому країни. За кордоном формований їм політичний лад за очі прозвали сталінізмом з людським обличчям. Авторитет генсека, зростаючий всередині країни, креп і серед зарубіжних колег, чому сприяла розумна і разом з тим жорстка зовнішня політика. Андропов нормалізував відносини з Китаєм, що вилилося не тільки у підвищений товарообіг, але і в антиамериканський військовий союз. Він давав дзеркальна відповідь на кожну загрозливу ініціативу США.
У країнах Варшавського договору, у В’єтнамі та на Кубі були оперативно розміщені ракети з ядерними боєголовками. У розпал державного реформування Андропов помер. Відчувши повернення колишніх вольностей, розслабилися національні еліти. Один за одним виходили з-під московського впливу учасники Варшавської угоди і, відповідно, закривалися іноземні військові бази. Історики називають цей період стартом розпаду СРСР, який розтягнувся на роки.
Хоча всі без винятку генсеки СРСР робили колосальні поступки своїм союзникам, обдаровуючи тих допомогою і територіями, нічого не отримуючи взамін.
Thanks!
Our editors are notified.