«А вас ми закопаємо!» та інші фрази, які залишилися як пам’ять про Хрущова і його часи

Для кого-то період правління Хрущова – це Відлига, розселення комуналок і польоти в космос. Для когось- розстріл робітників в Новочеркаську, руйнування сільського господарства і гоніння на священство. У будь-якому випадку, це був яскравий період радянської та російської історії, і залишив він після себе великий слід – у тому числі в нашій мові. Ось кілька фраз, які були сказані при Хрущові і якими ми користуємося дотепер.

Цитати Хрущова

Як генеральний секретар СРСР, Хрущов часто тримав мови. Деякі фрази звідти ми досі активно використовуємо переважно в іронічному сенсі.

“Наші цілі ясні”, іноді – “Наші цілі ясні, за роботу, товариші!” – це урізана цитата з промови Хрущова на з’їзді партії в 1962 році. Тільки що Радянський Союз запустив у космос людини, по орбіті літають радянські супутники, комсомольці з піснями їдуть на цілину, Кастро оголосив на Кубі соціалізм, радянський лікар на Антарктиді сам вирізав собі апендикс – загалом, на тлі всіх цих приголомшливих новин мова сприйняли з непідробним ентузіазмом, а гаслом про цілі прикрасили всі контори, школи, військові частини і просто вулиці. Фраза стала крилатою – зараз би це назвали мемом.

“Історія на вашому боці, а вас ми закопаємо!” – ця агресивна фразочка насправді теж усічений і до того ж змінена. Сам Хрущов у розмові з іноземними дипломатами використовував слово “поховаємо”, відсилаючи до тезису Маркса про те, що пролетаріат – могильник капіталізму. Дипломати Маркса не читали і сприйняли фразу буквально, вже в наш час її без всякої іронії люблять писати в дискусіях сталіністи (і багато з них упевнені, що вона проголошена Сталіним).

Микита Сергійович Хрущов.
“Я вам покажу Кузькіну мать!” – Хрущов любив вживати цей народний евфемізм для більш соковитого народного виразу, де також фігурувала матір, але вже невідомо, чия. Він поминав мати Кузьми кілька разів у своїх промовах, звернених до капіталістів. Перекладачам довелося викручуватися, висуваючи варіант “покажу, що є що!” – набагато менш загрозливий. Однак Хрущов притому активно використовував інтонації, міміку і жести, і згладити враження від фразочки не вдавалося.

“Що це за особи, що за виродки?”, а також “Що за неподобство, що за виродки” – також усічена частина монологу Микити Сергійовича, але “особи” і “виродки” у цій промові відносилося не до людей, а до полотнах абстракціоністів. Зараз фраза використовується вже для образи – у коментарях в інтернеті і саме про людей. З того ж монологу фраза “Все це не потрібно радянського народу”.

Хрущов цінував не всяке мистецтво.

Інші цитати

“Поїхали!” – фраза, з якої Гагарін вирушив у космос в 1961 році. Моментально стала популярною, і її вживають, пропонуючи розпочати буквально будь-яку справу, а не тільки рушити в дорогу.

“А хто зарахував мене до роду людського?” – це риторичне питання досі популярний у вузьких колах і є цитатою з реплік Бродського в суді. Його судили як дармоїда (не бажає працювати) і запитали, на якій підставі він вважає себе поетом, хто його до таких зарахував.

Величезна кількість цитат подарував фільм хрущовського часу “Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено”. “Якщо б я був жінкою, я був би чемпіоном”, “Ви – господарі табору”, “А шо це ви тут робите? А?”, “Вавилоны на голові влаштовуєш”, “Куди ставити?”, “Тут глядачі аплодують, аплодують… Кінчили аплодувати!” – ці фрази можна почути постійно. Або побачити в постах блогерів.

Кадр з фільму *Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонений*.
Інші фільми Відлиги подарували фрази на кшталт: “Ансамбль пенсії і танці” (“Карнавальна ніч”), “В сім’ї Пушкіних народився Гоголь”, “Тут справа не в вусах” (“Весна на зарічній вулиці”), “З малинишным варенням”, “Хіба у господинь вихідні бувають?”, “Чумодан, чумодан” (“Приходьте завтра”), “Ихтиа-а-андр!”, “Люди прозвали мене морським дияволом”, “Моряк, ти занадто довго плавав” (“Людина-амфібія”), “Як дельфіни-шизофреніки”, “Сундук, а не людина”, “Джексон виявився жінкою” (“Три плюс два”), “Прислали б горілки краще!”, “Корнет, ви-жінка?”, “Мій Бог, який пасаж!” (“Гусарська балада”).

У шістдесяті з’явилося і вираз “Фізики проти ліриків” – про двох різних типах мрійників і про те, кому доступно зрозуміти про світ більше. Корінням воно сягає вірш Бориса Слуцького: “щось фізики в пошані. // Що-то лірики в загоні. // Справа не в сухому розрахунку, // Справа в світовому законі.”

Промови генсека запам’яталися не тільки слівцями: Чому виступу Хрущова під час першого візиту в США були популярнішими футболу, але закінчилося все дипломатичним провалом.

Текст: Ліліт Мазикина.