Почну, мабуть, з #баночкисенцова. Це найкраща ілюстрація тих тектонічних зрушень у колективній свідомості, які відбуваються в Україні в останні тижні. На форумі «Ялтинська стратегічна ініціатива», який проходить, природно, у Києві (вже смішно), колишній «в’язень Кремля» Сенцов подарував президенту Зеленському баночку. Невелику таку. Максимум на 200 грамів чого-небудь. За словами Сенцова, він довгих п’ять років ховав її від «тюремників», оскільки вона — банку — мала для нього якесь сакральне значення. Можливо, справа у двох смужках паперу жовтого і блакитного кольору, які Сенцов на неї наклеїв. Або ж він зберігав у баночці щось особливе, про що не став розповідати. Але в результаті всі новинні френд-стрічки були під зав’язку забиті цієї самої «баночкою Сенцова».
Як з’ясувалося, багатьом (та практично всім) прийшла на думку аналогія з «Кримінальним чтивом». Епізод з золотим годинником: «Твого дідуся знайшли японці і запроторили в табір для військовополонених. У нього були з собою ці золоті годинники, і він знав, що якщо їх знайдуть, то конфіскують. А дідусь дуже не хотів, щоб ці тварюки чіпали годинник своїми немитими жовтими руками. Тоді він вирішив заховати їх у найбезпечнішому місці…». Далі можна не продовжувати.
«Баночка Сенцова» на Ялтинському саміті» у Києві стала найяскравішою подією. Мабуть, це було найбільш резонансне заяву колишніх «в’язнів Кремля», зроблене за весь час, що минув після обміну. Батьківщина зустріла «своїх героїв» досить стримано. Навіть «порохоботы» весь час собі буркотіли про те, що їм «промили мізки» і обов’язково знайдеться яка-небудь Савченко». Або її аналог чоловічої статі.
Подальший розвиток подій лише підтвердило гіпотезу про початок «фазового зсуву» в колективній свідомості. Якщо вже люди масово іржуть над такими «сакральними речами», як #баночкасенцова, то це багато про що говорить.
Формула Штайнмайера
Потім косяком пішли заяви вищих посадових осіб, від яких у мене відвисла щелепа. Спишемо це на вразливість і занадто довге перебування під впливом спічрайтерів Порошенко і його режиму. Глава українського відомства Вадим Пристайко повідомив про бажання Києва провести дострокові вибори місцевої влади на всій Україні, включаючи «тимчасово окуповані території». Щоб ви розуміли масштаби тектонічного зсуву… Уявіть собі Лаврова, публічно захоплюючогося «революцією гідності». Всього пару місяців тому Пристайко за таке висловлювання викликали б у Генпрокуратуру і вручили підозру у вчиненні державної зради. Стаття 110 і навіть 111. Публічний заклик до порушення територіальної цілісності. Якось так…
Тему «зради» блискуче продовжив Зеленський, який не тільки підтвердив бажання провести вибори на «окупованих територіях», але і кілька разів згадав про «формулі Штайнмайера». Знову-таки, за цю формулу не так давно могли запросто пришити справу за вищезазначеними статтями. За п’ять років правління Порошенко будь-яке згадування про вибори в ДНР і ЛНР з Штайнмайеру прирівнювалося до здачі національних інтересів. Навіть читання вголос пунктів Мінського угоди загрожувало знайомством з «прокуратурою Автономної Республіки Крим». Цей репресивний орган досі існує на Україні і спеціалізується на кримінальному переслідуванні осіб, обвинувачених за статтями 110 та 111. І тут бац! Пристайко, Зеленський, Штайнмайер… Патріоти волають про капітуляцію перед Кремлем і про окупацію нації «зеленими чоловічками» Зеленського. Спостерігається масовий підрив «пуканов», расові паблики димлять від обурення.
Насправді «формула Штайнмайера» — це експортний варіант мирного плану Віктора Медведчука. Щоб патріоти не рефлексували на прізвище «кума Путіна», алгоритм виконання Мінських угод виклав німецький політик. Що, втім, не завадило «порохоботам» змішати його з лайном і «викрити» в тісних зв’язках з Кремлем.
До п’ятниці, 13 вересня, офіційне тлумачення Мінських угод було наступним: Кремль відводить підконтрольні йому терористичні війська з окупованих територій, передає контроль над кордоном Україні, і, не виключено, там будуть проведені місцеві вибори за українським законодавством. Була «формула» Порошенко–Клімкіна, яку чудово описала колишній віце-спікер Ради Оксана Сыроид.
Після виведення російських військ» і встановлення контролю над українсько-російським кордоном на території ДНР і ЛНР створюються «фільтраційні табори». Туди поміщаються всі прихильники «бандитських формувань» і «прибічники Путіна». У таборах з ними будуть працювати спеціальні військові поліцейські з метою встановлення «міри співпраці з окупаційним режимом». В Одних висновок, інших на випробувальний термін, третє на курси української мови та культури. Оскільки «наслідки окупації вкрай важкі» і «більшість населення бандитських республік зомбовано кремлівською пропагандою», то протягом мінімум п’яти років ні про які вибори і мови бути не може. Спочатку повинна бути проведена «фільтрація», за підсумками якої «зомбованих» позбавлять права брати участь у виборчому процесі. Одночасно в Донецькій і Луганській областях відновить свою роботу «українське телебачення», місцеві ЗМІ перейдуть на мову, «будуть створені всі умови для діяльності українських партій, а всі сепаратистські політичні угрупування будуть знищені». Тільки після цього можна починати замислюватися про надання окремим категоріям мешканців «окупованих територій» права обирати своїх представників виключно в місцеві органи самоврядування.
Протягом п’яти років саме це уявлення про врегулювання конфлікту на Донбасі» повністю домінувало в усіх українських медіа. І ось виходить Пристайко і публічно пояснює, що в «формулі Штайнмайера» немає жодного пункту про виведення військ. Це чиста правда. Дійсно, проводяться місцеві вибори, і після того, як місія ОБСЄ підтвердить, що вони проведені у відповідності з демократичними стандартами, набуває чинності закон «про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО». Сам закон був прийнятий у вересні 2014 року, але при Порошенко ніхто й не думав його реалізовувати. У жовтні 2017 року термін його дії продовжили на один рік. Чисто формальний жест, покликаний продемонструвати нашим «стратегічним партнерам» фіктивну готовність виконувати Мінські угоди. 31 жовтня термін його дії закінчується.
Зеленський і «ромашка»
Наскільки можна довіряти заявам президента Зеленського? Чи справді він готовий провести вибори на «окупованих територіях» за «формулою Штайнмайера»?
Поки що рівень довіри між Кремлем і Києвом знаходиться в зародковому стані. У порівнянні з «епохою Порошенко» прогрес очевидний. Обмін полоненими, три телефонних дзвінка Путіну від Зеленського. Але ми всі прекрасно знаємо, що за українським президентом стоїть Ігор Коломойський. Це раз. І, по-друге, Кабінет міністрів і Рада буквально під зав’язку забиті «дітьми Сороса». Тому дуже цікаво було спостерігати, що свої заяви Зеленський і Пристайко зробили саме на форумі Пінчука, який і представляє інтереси Сороса і Демпартії США на Україні. Тесть Пінчука, екс-президент Леонід Кучма представляє націю в Тристоронньої контактній групі. І він явно в шоці! Де-факто спростував заяву Пристайко, заявивши, що ніяких виборів ДНР і ЛНР не буде до «повного виведення російських військ». Можливо, дідусь просто не зорієнтувався, оскільки вже дуже старий і близький до тієї межі, за якою починається класичний маразм.
Якщо аналізувати об’єктивні факти, то Зеленський однозначно буде проводити дострокові місцеві вибори. Про це свідчить відставка всього складу Центральної виборчої комісії, сформованої з представників «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка». За таке рішення проголосували 347 депутатів, включаючи представників «Опозиційної платформи» Медведчука–Бойко. При старому складі ЦВК навіть теоретично не можна було уявити проведення виборів на підконтрольних територіях». При новому — можливо. Правда, «перезавантаження» головного електорального органу в першу чергу спрямована на реалізацію планів Зеленського по повному «оволодіння» місцевими структурами влади. «Зелені» страхуються, щоб їх кандидатів не зняли з виборів, які пройдуть вже в грудні поточного року. Поки не по всій території України, а в окремо великих містах: Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса. Під питанням вибори у Львові.
Навесні наступного року вибори можуть пройти в усіх областях. Окремі представники фракції «зелених» натякають на те, що для цього треба внести зміни до Конституції щодо децентралізації. Під такими обтічними формулюваннями маскується особливий статус «окремих регіонів Донецької та Луганської областей». Адже до останнього часу у Зеленського категорично заперечували саму можливість внесення змін до Основного закону щодо не визнаних Києвом республік. Тому так, дострокові вибори будуть. Але в якому обсязі»? Залежить від результатів переговорів у «нормандському форматі».
Наступний момент: знову пішли чутки, найчастіше цілком обґрунтовані, про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Це єдиний «герой майдану», який зберіг свою позицію в новому Кабміні. Представник «партії війни» Яценюка з усіма витікаючими наслідками. В останні два тижні його активно «збивають» з посади шляхом послідовного «обрізання» повноважень. На передачу у підпорядкування президенту Національної гвардії Аваков сам дав згоду. В рамках домовленостей з Коломойським про збереження в посади. Але «злив» Національної поліції і прикордонників Арсен згоди не давав. А ці силові структури у нього забирають. В принципі, таке «обрізання» глави МВС можна розглядати як підготовку до реалізації «формули Штайнмайера». Або ж як видимість такої підготовки, оскільки Ігор Валерійович не хоче мати такого «партнера» у себе в тилу. Краще поставити свою людину.
Що ще заважало реалізації «формули Штайнмайера»? Природно, позиція націонал-патріотів, які моментально проводили силові акції при будь-якій згадці про «вибори в ОРДЛО». Представники «Національного корпусу», С14, «Азова», «Свободи», «Тризубу» та інших ультрарадикальних організацій, контрольованих СБУ і МВС, «кошмарили» любих політиків, які заїкалися про виконання Мінських угод не за «формулою» Порошенко–Клімкіна–Сыроид. Зараз ці формування позбавлені фінансування і перебувають у досить дезорганізованому стані. Потенційний «путчист», лідер нової «партії війни» Петро Порошенко цілими днями бігає по допитів в ГБР (Державне бюро розслідувань). Вже п’ятнадцять кримінальних справ порушено проти нього. Одне з найяскравіших — звинувачення у спробі незаконного захоплення влади. Яка отримала цікаве продовження після повернення військових моряків, які брали участь у подіях в Керченській протоці. Їх теж викликають на допит і допитують у рамках справи про провокації Порошенко, спрямованої на введення в країні військового положення для зриву президентських виборів.
Наскільки глибоко зайде Мінський процес у нових умовах і будуть проведені вибори в ДНР і ЛНР? Часу у Зеленського для реалізації «формули Штайнмайера» трохи. Поки у нього є дуже висока підтримка населення — 71 відсоток схвалюють його дії. Через кілька місяців почнеться обвал рейтингу. Зеленський дійсно може змінити дискурс щодо реалізації Мінських угод. І він вже почав це робити. Позитивний факт. В українській суспільній свідомості намітився перелом. Теж факт. Але відновити довіру у відносинах з Кремлем Зеленський навряд чи встигне. Про прямих переговорах з лідерами ДНР і ЛНР також поки нічого не говориться. А це найважливіший тест на наявність намірів закінчити війну.
P. S. «Баночка Сенцова» є символом безглуздих переговорів в Мінську, які велися до останнього часу. Сьогодні ситуація змінюється. Але потрібні роки і набагато більш радикальні кроки, щоб припинити «ворожіння на ромашці».
Олександр Зубченко
Thanks!
Our editors are notified.