Вона досі залишається однією з найбільш титулованих у світі спортсменок, хоча з часу її спортивної кар’єри минуло вже понад півстоліття. Лариса Латиніна була переможницею не тільки в спорті, але і в житті. Школу закінчила із золотою медаллю, а інститут – з червоним дипломом. І в сім’ї вона прагнула до ідеалу, однак досягти його змогла тільки з третьої спроби. Їй довелося пережити жорстоке розчарування і навчитися жити заново після важкої втрати перш, ніж Лариса Латиніна стала по-справжньому щасливою.
Заміж за наполяганням мами
Лариса Латиніна з мамою. / Фото: www.7days.ru
З Іваном Латиніним Лариса Дірій познайомилася ще в часи навчання в жіночій школі в Херсоні. Курсантів морехідного училища часто запрошували на великі шкільні свята, а старшокласниці часто бували на вечорах в мореходці.
В той час і почав доглядати за симпатичною гімнасткою майбутній моряк. Іван дуже сподобався мамі Лариси, вона стала запрошувати його в гості, з задоволенням його годувала та вже бачила своїм зятем. Лариса приймала залицяння, проте ніяких пристрасних почуттів до молодої людини не відчувала. Вона була захоплена спортом, повністю викладалася на тренуваннях і готувалася до вступу в інститут.
Лариса Дірій та Іван Латинін на початку знайомства. / Фото: www.24smi.org
Лариса стала студенткою Київського політеху, і мама вирушила з Херсона до Києва слідом за дочкою. Коли ж вона зрозуміла, що її дівчинку стали звертати увагу молоді люди, та ще й проводжали її в гуртожиток, Пелагея Анисимовна забила тривогу і телеграфувала Івану, який служив у той час в Баку, про необхідність приїзду.
Лариса Латиніна. / Фото: www.unian.net
Він приїжджав до Києва двічі, а потім Палажка Анисимовна стала наполягати на заміжжя доньки. Лариса довго опиратися бажанню матері не змогла і в результаті, як слухняна дочка, змирилася і на пропозицію Івана Латиніна відповіла згодою.
Лариса та Іван Латынины з дочкою. / Фото: www.beautifulrus.com
Втім, у житті Лариси, крім зміни прізвища, спочатку нічого не змінилося: вона пропадала на зборах і змаганнях, в перервах здавала сесії, пізніше перевелася з політехнічного інституту в фізкультурний. Причиною для переведення послужило її бажання бути першою у всьому, чого в політесі вона досягти не могла з-за частої відсутності.
Незабаром у Івана та Лариси Латыниных народилася дочка Тетяна, причому на п’ятому місяці вагітності гімнастка успішно виступила на Чемпіонаті світу, ставши абсолютною чемпіонкою.
Ілюзія щастя
Лариса Латиніна. / Фото: www.minobr.49gov.ru
Після закінчення спортивної кар’єри Лариса Латиніна стала частіше бувати вдома. І тут з’ясувалося, що з Іваном Іллічем вони зовсім різні люди. Життя в сім’ї здавалася сірою і буденною, а тут на шляху гімнастки виникла людина, підкорив її своїм розумом і вмінням доглядати. Втім, поруч з Іваном Латиніним вже була дівчина, яка мріяла жити разом з ним.
Лариса Семенівна піддалася його чарівності і незабаром пішла до коханої людини. Вона ніколи не згадувала про нього в інтерв’ю і навіть згадувати проведені поруч з ним десять років свого життя не хоче.
Лариса Латиніна. / Фото: www.pomnisvoih.ru
Вона просто викреслила з пам’яті роки, які були наповнені для неї болем, образою, зрадою і приниженнями. І майже змогла переконати себе, що цих років в її житті просто не було.
Не каже ніколи Лариса Латиніна ще й про загибель сина Сергія, яку їй довелося пережити. З того часу пройшло вже досить багато років, однак гімнастка воліє цієї теми ніколи не торкатися.
Старший тренер СРСР зі спортивної гімнастики Лариса Латиніна (праворуч) і олімпійська чемпіонка Ольга Корбут. / Фото: www.persony.grodno.by
Від жорстокої депресії у важкий час її рятувала тільки робота. До моменту розставання з цивільним чоловіком вона саме готувала збірну команду до змагань з гімнастики і майже весь час проводила зі спортсменками.
Чемпіонка вже зовсім було поставила хрест на своєму особистому житті, вважаючи своєю долею тільки роботу і спілкування з дочкою та онуками. Шанувальники у Лариси Семенівни, звичайно, були. Вони запрошували її в театр або на виставки, але серцевої прихильності вона ні до кого не відчувала.
Майже курортний роман
Лариса Латиніна. / Фото: www.ria.ru
Незадовго до свого 51-го дня народження Лариса Латиніна в будинку відпочинку «Воронове» познайомилася з головним інженером заводу «Динамо» Юрієм Фельдманом. Все почалося з пропозиції пограти в теніс, яке Лариса Семенівна з задоволенням прийняла, зазначивши, що грати вона не вміє, але не відмовиться від можливості навчитися.
Лариса Латиніна та Юрій Фельдман. / Фото: www.beautifulrus.com
Юрій Фельдман став вчити Ларису Латиніну грати. Пізніше вони почали ходити в кіно, а потім на заводі, де працював Юрій, сталася пожежа, і він помчав на підприємство, доручивши турботи про Ларисі своєму приятелеві, з яким жив в одному номері. Приятель оточив Ларису увагою і турботою, а повернувся пізно ввечері Юрій неймовірно зрадів, побачивши Ларису. І в пориві почуттів взяв її за руку і доторкнувся губами до того місця на зап’ясті, де просвічують тоненькі вени. В ту мить Лариса Семенівна раптом зрозуміла: за цим чоловіком вона готова піти у вогонь і в воду.
Лариса Латиніна та Юрій Фельдман. / Фото: www.stuki-druki.com
Правда, він був одружений, і закохані близько трьох років зустрічалися таємно. А потім Юрій Миколайович прийшов до неї з невеликим чемоданчиком і просто сказав, що тепер з нею не розлучиться. Він займав керівну посаду, був членом парткому, а тому оголошення про його розлучення спричинило за собою виклик на партзбори, опрацювання та бесіди. Однак це не похитнуло його у вирішенні одружитися на Ларисі Латиніній.
Лариса Латиніна та Юрій Фельдман. / Фото: www.sobesednik.ru
З тих пір пройшло більше 30 років. Лариса Латиніна та Юрій Фельдман щасливо живуть разом в своєму будинку в Підмосков’ї і ведуть непублічний спосіб життя. Уславлена гімнастка зустріла своє справжнє кохання вже в зрілому віці, але тим більш трепетно оберігає її від будь-яких негараздів.
Доля Лариси Латиніної і в спорті, і в особистому житті, склалася досить щасливо. Але були серед її колег спортсмени, яким пощастило набагато менше. Їх імена були добре відомі не тільки в СРСР, але й за кордоном, їх називали легендами радянського спорту та гордістю країни, вони показували блискучі результати на змаганнях і привозили додому золоті медалі. І відразу все це було зруйновано. У кожного були свої причини.
Thanks!
Our editors are notified.