– Ідеальна демократія України

Вважаю нинішню систему влади на Україні ідеальною. Це те, про що ми всі так довго мріяли. Якщо Путін захоче почати широкомасштабну сухопутну операцію вторгнення», то нічого у нього не вийде.

Не на кого нападати. Всі пішли на вибори. Рада розпущена. Точніше, полураспущена, оскільки ще буде якийсь позачергове засідання, на якому вирішать, що робити з прем’єром Гройсманом, міністром оборони, главою НБУ і відкритими партійними списками. Кремль повинен почекати, поки все устаканиться. І не лізти своїми руками в наші внутрішні розбірки. Нам, знаєте, Ігоря Валерійовича (Коломойського) з головою вистачає.

Підкреслю ще раз, для особливо тупих: система влади зараз ідеальна. Я залишив би все, як є. Хто очолює СБУ? Василь Грицак, який заявив про свою відставку, але з якогось хрону продовжує виконувати свої обов’язки. Причому разом з усіма заступниками, теж подали у відставку. А документи підписати нікому, оскільки Рада вже в стані очікування указу президента про розпуск. Якщо указ буде, то приймати відставку тупо нікому. За версією Юлії Тимошенко (лідер «Батьківщини»). Як би з моменту припинення повноважень депутати можуть лише безвольно тужитися в кабінках. Не більше того.

Якийсь Богдан заявив, що парламент продовжить працювати і після розпуску. Бачите, вже є варіанти. Богдан тепер бореться за звання глави АП. Деякі обурюються: чому досі Зеленський не призначив свого головного бюрократа? Мене, повторюся, ситуація повністю влаштовує. Нехай вони там до посиніння проводять батли, Коломойський проти Зеленського, «Квартал» проти Богдана. Відмінна ж система влади! Ніхто не знає, кому куди які папери заносити і, головне, куди їх засовувати. Ніякої корупції, відкатів і хабарів.

Навіщо взагалі проводити якісь кадрові ротації? Все і так дуже мило виходить. Гройсман як би є, але через ж…пу його не второпаєш. Він готується стати батьком парламентської демократії і написати заяву про відставку. Поки Володя пише, його замша, якась з…ка кончена з подвійним прізвищем (Климпуш-Сиськаридзе або Пурим-Цинандалі) вже заявила, що готова виконувати обов’язки Гройсмана. Хіба це не чудово? Навіть якщо Гройсман напише звільнення, ніхто її не завізує. Рада розпущена, коаліції немає, взагалі нічого немає. Зеленський навіть внести кандидатуру нового прем’єра не може, оскільки є тільки спікер Парубій. Однак у нього є довідка, і немає коаліції. Він вже не при справах. Чудово.

Військами керує Степан Полторак, який подав у відставку, потім раптом став виконувати обов’язки. А так не буває! Є процедура. Для початку відставку повинен хтось хоча б прийняти. І хто-то хоча б когось призначити. Людей і органів з такими повноваженнями немає. Так, є Зеленський. Свою місію він вже виконав: змішав всі шахові фігури, підкинув туди пару колод краплених карт і кісточки від доміно. Краще вже не зробиш, тому, кажуть, Петро Олексійович вчора здорово піддав.

Мене запитують: чи буде знижений бар’єр для партій і введені відкриті списки? А вам не по…й, панове інтересанти? Навіть якби ввели систему повного трансгендерної рівності з зобов’язанням дотримуватися квоти за кольором волосся та статевої орієнтації, то в новому складі парламенту будуть все ті ж представники тих же людей, яких прийнято називати олігархами. Але зміниться пропорція, оскільки у Коломойського буде явно більше. І за старою виборчою системою, і при новій. Порошенко, повторюся, все одно песець, оскільки, готовий битися об голову нового, неизбранного глави АП, не пролізе. Як ні phai в Галичині, не проходить воно. Тільки з мінімальним бар’єром у два відсотки. Тому і бухає. Скоро ж порядку почнуть приходити. Портнов таки порушив Державне бюро розслідувань, і воно (бюро) внесло «пидозру» у вчиненні спроби держперевороту на Порошенка в єдиний реєстр. Тепер де-факто наш клієнт під слідством. Якщо ніяких дій стосовно Петра Олексійовича не буде зроблено, то суд зобов’яже ДБР ретельніше працювати. Головне, що суддів переобирати вже не треба. Вони є і готові з розумінням вислухати аргументи Портнова про тяжкі та особливо тяжких злочинах громадянина Порошенко. Ідеальна система влади. Ніхто нікому не заважає робити те, що треба робити. Або, навпаки, не треба.

Хтось звернув увагу, що вже два дні немає Олександра Турчинова, секретаря Ради національної безпеки і оборони? Його називають «мудрим стратегом, зберігачем безпеки нації». Ніхто і не помітив зникнення «стовпи оборони». І найцікавіше: Путін знову не збирається нападати. Вже стрімко зникає в пропорційній безодні «парламент воюючої країни», найсильніша армія континенту управляється незрозуміло ким, а «загрози вторгнення з боку РФ» немає. Звідки я це знаю? А Турчинов ж регулярно доповідав, коли Путін буде вторгатися. Більше ніхто не доповідає.

Хто буде новим прем’єром? Не знаю. І навіть Беня не знає. Разом із Зеленським. Ідеальне кадрове рішення. Хто очолить МЗС? А ви з якою метою цікавитеся? Чисто поржать або дізнатися про Пристайко (заступник Клімкіна), який бігає навколо АП, як пес біля сучки? Якщо пореготати, то саме час. МЗС України мовчить, міжнародна антипутінська коаліція взагалі не отримує ніяких сигналів, оскільки Він чимось зайнятий. Штани, напевно, підвертає.

Знову ж таки є Національний банк, який вже штурмують зі всіх сторін. Справа явно йде до посадки всього нинішнього керівництва НБУ. І не тільки його, оскільки згадали про Степана Кубиве. Пам’ятайте коменданта-касира чи майдану, то згорілого Будинку профспілок? Він ще гривню в три рази впустив. Зараз перший віце-прем’єр. Коротше, теж потрапив у м’ясорубку. І це треба всіляко підтримувати, пестити і леліяти. Економіка ж оздоровлюється на очах. Всі поточні питання саморегулируются, вирішуються і закриваються. Гривня зміцнюється. Відмінна система влади. Тепер головне – прийняти закон про імпічмент Зеленського. Прямо в розпущеній Раді. І підписати. І відразу ж його застосувати. Взагалі в тему було б. Шоу повинно постійно радувати новими, не зовсім звичайними поворотами в режисурі. Інавгурація – імпічмент – дострокові вибори. Не треба турбуватися про європейський вибір. Україна обов’язково вибере собі саме негідне і без коливань туди вступить. Почалася епоха референдумів і прямого волевиявлення. Ми всі сьогодні президенти, тому чекаємо, коли Ігор Валерійович дасть відмашку. Але, повторюся, зараз – просто демократія якась.