Протягом довгих років Михайло Шолохов старанно ухилявся від відповіді на питання, чи був у його улюбленого героя з роману «Тихий Дон» прототип. У Шолохова були свої причини приховувати ім’я людини, завдяки якому з’явився в його романі цей герой. У 2012 році в музеї Ростовського управління ФСБ були виставлені матеріали про людину, чию долю повторив у книзі і на екрані головний герой «Тихого Дону».
Причини мовчання
Михайло Шолохов. / Фото: www.visualrian.ru
Михайло Олександрович Шолохов не дарма ухилявся від відповідей на питання про прототип свого героя. Він точно знав, як склалася доля цієї людини, але озвучування фактів біографії Харлампія Єрмакова могло спричинити за собою великі неприємності для самого письменника. Михайло Шолохов надав читачам право самим придумати подальшу долю свого героя.
Письменник активно спілкувався з Харлампием Єрмаковим після його звільнення з в’язниці влітку 1924 і аж до повторного арешту в 1927 році. Шолохова цікавили, в першу чергу, подробиці подій на Дону під час Громадянської війни. Втім, саме ці події цікавили ще й ОДПУ, яке не обходило своєю увагою Єрмакова, незважаючи на рішення пленуму ЦК РКП(б) про часткову реабілітацію козацтва.
Михайло Шолохов. / Фото: www.sholohov.lit-info.ru
Інформатори ОГПУ відзначили активність письменника. Коли ж він написав чергового листа Єрмакову з проханням прояснити деякі моменти повстання Війська Донського, адресат його вже не отримав, натомість слідчі долучили до справи.
Можливо, саме ця обставина і змусило відомого письменника приховати правду про свого героя. Втім, реальна доля Харлампія Єрмакова виявилася зовсім непростий, а фінал життя – трагічний.
Героїчний козак
Харлампій Васильович Єрмаков. / Фото: www.svr-lit.ru
Він з’явився на світло в хуторі Єрмаковське (нині Антиповский) Вешенской станиці. Дід Харлампія був козаком, одружився полонянке, завдяки чому і з’явилися у спадкоємців Ермаковых іноземні риси. Харлампию ледь виповнилося два роки, коли його передали на виховання бездітному Архипові Солдатову і його дружині у хутір Базки. Тут маленький козак жив до самого призову на царську службу.
Єрмаков хоробро воював, пройшов Першу світову, неодноразово був поранений. За свої військові подвиги отримав чотири георгіївських хрести, стільки ж георгіївських медалей, та ще особисте нагородну зброю. Незважаючи на таке героїчне минуле, ім’я Харлампія Єрмакова на довгі роки було забуте.
Честь понад усе
Григорій Мелехов, кадр з фільму «Тихий Дон», 1958 рік. / Фото: www.kino-teatr.ru
Після революції, приєднавшись до червоним частинам під командуванням Федора Подтелкова, Єрмаков через час покинув його загони з-за незгоди з жорстокими розправами над козаками. Пішов він не сам, повів за Дон всю свою сотню. Бачив, як стратили Подтелкова, але ні він сам, ні один козак не брали участь у розправах над червоними.
Білі засудили Єрмакова до розстрілу, але підлеглі стіною стали за свого командира. Якби вирок привели у виконання, справа могла закінчиться справжнім повстанням, наслідки якого непередбачувані. Єрмаков залишився в живих. Він вже був командиром кінної дивізії, коли побачив, як біжать білі під покровом темряви. І прийняв рішення перейти на бік червоних.
Кадр з фільму «Тихий Дон». / Фото: www.yandex.net
Завдяки своєму відмови брати участь у розправах, а також безприкладної хоробрості, червоні не стали судити героїчного козака. Навпаки, йому було доручено командування ескадроном, потім полком. У 1921 році сам Семен Будьонний призначив Харлампія Єрмакова начальником кавалерійської школи.
Через два роки Харлампія звільнили з армії, і він відправився додому. Але вже через місяць Єрмаков був заарештований.
Сумний фінал
Харлампій Васильович Єрмаков. / Фото: www.kpcdn.net
Після арешту Єрмакову пред’явили звинувачення в контрреволюційній діяльності. Півтора року він провів в ув’язненні, проте сили духу і віри в справедливість не втратив. Харлампій Єрмаков самостійно захищав себе перед слідством, грамотно вибудовуючи не тільки загальну лінію захисту, але й тримаючи під контролем всі свої емоції і почуття. У результаті влітку 1924 року козака звільнили, але слідство по його справі тривало ще 10 місяців. У травні 1925 справу стосовно Єрмакова було закрито.
Кадр з фільму «Тихий Дон». / Фото: www.kinocore.com
А в січні 1927 року його знову заарештували. Знову були звинувачення в активному виступ проти Радянської влади. Єрмаков намагався захищатися, але в цей раз його доводи до уваги вже не приймалися.
Земляки Єрмакова писали листи на захист козака, пояснювали: він не був організатором повстання, ніякої контрреволюційної діяльності не вів. Станичники закликали суд звільнити Єрмакова. Але все було марно.
Виписка з протоколу про розстріл. / Фото: www.казаки-россии.рф
Згідно з Постановою Президії ЦВК СРСР, було дозволено виносити вироки у позасудовому порядку. І слідчі без тіні сумнівів вирішили долю Харлампія Єрмакова: розстріл. Вирок був приведений у виконання 17 червня 1927 року.
Скандали та суперечки довкола імені Нобелівського лауреата, письменника Михайла Шолохова не вщухають досі. Причиною їх виникнення в свій час став сам факт того, що автором роману-епопеї «Тихий Дон» виявився 23-річний юнак з 4-ма класами освіти. В біографії Михайла Шолохова досі залишається стільки білих плям, що це змушує деяких дослідників засумніватися у самому існуванні письменника з таким ім’ям. Ким же він був насправді – геніальним самоучкою, злодієм-плагіатором або навіть особистим агентом Сталіна, який приховувався під чужим ім’ям?
Thanks!
Our editors are notified.