У 1970 роках у Волгограді продукти практично неможливо було купити. За ковбасою, молоком, маслом шикувалися величезні черги. У ЦК КПРС змучені жителі пачками писали листи про ситуацію в місті і про те, що з підприємств продукти не виносяться, а часто просто вивозяться машинами. Проте всі вони спускалися на розгляд начальнику УВС Костянтину Іванову. Якщо лист відразу не відправлялося в сміттєвий кошик, то відповідь на нього був завжди один і той же: «Факти не підтвердилися».
Дві кар’єри генерала міліції
Сталінградський тракторний завод, 1942 рік. / Фото: www.twitter.com
У 1942 році 17-річним хлопчаком Костянтин Іванов прийшов на Сталінградський тракторний завод, у складі робітничих бригад брав участь в обороні рідного міста. Після він пішов воювати на фронт, День Перемоги зустрів у Празі. За час служби неодноразово нагороджувався командуванням. Демобілізувавшись у 1950 році, Костянтин Іванов тут же прийшов служити в міліцію. Він закінчив у Волгограді вищу школу міліції, одну з перших у країні.
Після смерті Сталіна Микита Хрущов став позбавлятися від старих кадрів, роблячи ставку на молодих і перспективних співробітників. Завдяки цьому Костянтин Іванов зробив стрімку кар’єру. В 1960 році він став начальником ОБХСС, а в 1969 очолив Управління внутрішніх справ Волгоградської області.
Тепер Волгоградська школа міліції стала Академією МВС. / Фото: www.ria.ru
З моменту першого серйозного призначення в 1960 році і почала свій відлік паралельна кар’єра Костянтина Іванова. На базі Волгоградської школи міліції часто проводилися зразково-показові семінари. На них дуже любили бувати вищі чини МВС і партійного керівництва не лише області, але й країни. Секрет був простий: після закінчення заходу строювався хлібосольний прийом. Столи ломилися від делікатесів і спиртного, які доставлялися на банкет безпосередньо керівниками підприємств.
Продуктова мафія
Порожні прилавки і величезні черги в очікуванні привозу продуктів були не рідкістю. / Фото: www.100.iz.ru
Вже на початку 1970-х з прилавків магазинів Волгограда стали зникати продукти. В місті працювали м’ясокомбінат, лікеро-горілчаний завод і кондитерська фабрика, але продукцію цих підприємств дістати було просто неможливо. Втім, навіть продукти першої необхідності стрімко зникли з полиць магазинів. А ось на ринку вони були в достатку.
Причиною такого парадоксу було неймовірна кількість «несунів», які почували себе спокійно і впевнено, виносячи з підприємств кілограми продукції.
Волгоград. Центральний ринок. / Фото: www.bitbazar.ru
У Радянський час подібна практика була далеко не рідкістю. З підприємств працівники виносили реально все, що погано лежало. Однак тільки у Волгограді під крилом начальника УВС була створена ціла продуктова мафія. Обов’язки кожного учасника злочинної схеми розкрадання були чітко визначені.
Ще у бутність начальником ОБХСС Костянтин Іванов запропонував керівникам підприємств взаємовигідне співробітництво. Він гарантував лояльне ставлення міліції до розкрадачам соціалістичної власності, а натомість отримував безперервний потік дефіцитних продуктів.
Коли ж Костянтин Іванов став начальником УВС, то до продуктового оброку з підприємств додався ще і грошовий. «Несуни» тепер разом з величезними продуктовими кошиками стали приносити генералу міліції ще і конверти з грошима.
Волгоградський м’ясокомбінат. / Фото: www.volgograd.doski.ru
Була створена ціла ланцюжок, в яку входили сотні людей: міліцейське начальство, керівники підприємств та начальники цехів, начальник позавідомчої охорони, представники партійного керівництва.
Природно, Костянтин Іванов і всі учасники злочинної групи жили на широку ногу і відчували себе в цілковитій безпеці. Їм були доступні всі блага. Однак в 1986 році вибухнув гучний скандал, аналогів якому досі не було.
Волгоградське справу
Костянтин Іванов. / Фото: www.tvc.ru
До цього в Радянському Союзі судити генералів публічно було не прийнято. Їх могли заарештовувати, судити, карати, але такі справи ніколи не оприлюднювалися. Восени 1985 року почалися арешти керівників підприємств, яких затримували безпосередньо у момент розкрадання. Через керівництво поступово змогли розкрутити весь злочинний ланцюжок. Після арешту начальника позавідомчої охорони полковника Шумиліна і начальника хозотдела УВС полковника Кирилова стало ясно, хто стоїть на чолі продуктової мафії в Волгограді.
За генерал-майором Костянтином Івановим встановили спостереження. У той час начальник УВС ніякої небезпеки не відчував. Він навіть не знав про арешти своїх підлеглих. Йому повідомляли про відпустку, відрядження, підвищення кваліфікації співробітників. У кінці травня 1986 року Костянтина Іванова заарештували прямо у його будинку.
Під час обшуків в будинках обвинувачених гроші вилучалися у величезних кількостях. / Фото: www.napolspb.ru
Через півроку відбувся суд. Генерал-майора засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Різні терміни отримали інші учасники злочинної групи. Процес був публічним і показовим, він широко висвітлювався в пресі і на телебаченні. Новому главі країни Михайлу Горбачову потрібно було показати: з корупцією в СРСР буде покінчено.
У 1996 році Костянтин Іванов випустив у світ книгу «Розправа», де виклав своє бачення того гучної справи.
Уряд Радянського Союзу категорично відкидало можливість існування в країні організованої злочинності. Однак життя спростовувала це высокопарное твердження. На території СРСР раз виникали бандитські угруповання, що наводять страх на громадян, що приносять збитки державній скарбниці і задають чимало клопоту працівникам правоохоронних органів.
Thanks!
Our editors are notified.