Вже більше 150 років існує ця циркова династія. Дідусь Дуров – її легендарний засновник, залишився в пам’яті людей як людина, першим відмовився від хлиста і палиці при дресируванні тварин і вперше перетворив цирк з розваги для дорослих в дитяче свято. Крім уміння виховувати братів наших менших, Дурови вміли спілкуватися і з зазнавшимися чиновниками, про них ходили легенди. Ця династія подарувала нашій країні одинадцять прекрасних артистів цирку, кожен з яких був справжньою зіркою.
Про коріння Дурових також ходить чимало чуток. Один з найпоширеніших, який не заперечують сучасні продовжувачі династії, полягає в тому, що дівчина-кавалерист Надія Андріївна Дурова, герой війни 1812 року, про яку знято фільм «Гусарська балада», теж має відношення до цієї сім’ї. Перша згадка про Дурових в російських родовідних книгах відноситься до XVI століття. Серед них були постельничие, стрілецькі полковники, воєводи, вісім ствольников Петра Великого. Однак розповідь про засновника династії Володимира Леонідовича завжди починають з його втечі з дому разом з братом Анатолієм. Вчилися в Кадетському корпусі хлопчаки нашкодили – один з них увійшов на урок закону божого догори ногами, і, злякавшись покарання, втекли на вулицю. Голодні поневіряння призвели братів у цирковий балаган. Так випадок визначили долю не тільки Володимира і Анатолія, але і їх численних нащадків на кілька поколінь вперед.
Один із засновників династії Дурових Володимир Леонідович
Брати Дурови пройшли в цирку Рінальдо весь кар’єрний шлях»: починали розклеювача афіш, були уніформістами, асистентами. Потім і самі вийшли на манеж, виступали акробати, шпагоглотатели, фокусники, клоуни. Анатолій залишився працювати в цьому жанрі, «родзинкою» в його виступах стала різка сатира. У житті він, до речі, теж ніколи не приховував свого ставлення до влади. Зберігся історичний анекдот про те, як Анатолій в буфеті одеського цирку зустрівся з генерал-губернатором. Все при вигляді начальства встали, крім Дурова:
– Чому ви сидите?
– А ви хто такий?
– Я генерал-губернатор Зелений.
– Коли дозрієте, тоді і встану.
Зрозуміло, той озвірів і прем’єру в цирку заборонив. Крім того, вигнав Дурова з міста. Циркач виїхав з Одеси, але на прощання влаштував-таки виступ – приїхав на вокзал верхи на свині, пофарбована зеленою фарбою.
Анатолій Леонідович Дуров на гастролях в Токіо
На відміну від брата, Володимир таких яскравих ескапад не влаштовував. Він присвятив весь свій час дресирування. Артист кілька разів їздив за кордон, купував там рідкісних тварин, знайомився з виступами найвідоміших світових знаменитостей. Згодом звернувся і до науки, ставив досліди в області зоопсихології. Мрією Володимира Леонідовича Дурова було побудувати власний будинок для звірів, поселити їх там у найбільш придатних для кожного умовах, спостерігати, лікувати, навчати та показувати їх мистецтво. У 1912 році, нарешті ця мрія почала здійснюватися. У Москві, на вулиці Стара Божедомка, він купив просторий будинок з стайнею і садом і відкрив «Куточок Дурова». Такого закладу ніколи не було ніде в світі. Крім театру звірів «Крихітка», де глядачі могли подивитися на виступи дресированих тварин, тут розташовувалися і великий природничонауковий музей, і справжня наукова лабораторія. Відвідувачам показували прийоми дресури і читали лекції про психології тварин. До речі, це будівля «Театру Крихітка» до цих пір використовується як мала сцена театру Дурових.
Стара будівля «Театр Крихітка» на Божедомке
Після смерті засновника династії театр звірів залишився в руках його сім’ї. Спочатку керівництво взяла на себе дружина Ганна Гнатівна, потім – дочка Ганна Володимирівна Дурова-Садовська. Потім «Країною чудес дідуся Дурова» керувала правнучка Володимира Леонідовича – Наталія Юріївна Дурова, на її частку припала перебудова і «лихі 90-е». в 2007 році керівництво Театру на себе взяв правнук Володимира Леонідовича, Народний Артист Росії Юрій Юрійович Дуров. Сьогодні «Країна чудес дідуся Дурова» визнана національною цінністю. Це не тільки театр дресированих тварин, але і виховний центр.
Виступ артистів театру Дурова
Юрій Юрійович Дуров так розповідає про своє цирковому дитинстві:
«Я з самого раннього дитинства усвідомлював відповідальність перед прізвищем і мріяв вийти на манеж. Хоча перший раз я там опинився випадково. Ми виступали з новорічною казкою, за сюжетом якої злі сили перетворювали великого артиста Дурова в маленького. Зрозуміло, що цього маленького Дурова довелося грати мені. Перебував я на манежі кілька хвилин стояв, плакав, потім з’являвся добрий чарівник і перетворював мене назад у Дурова-великого. Незабаром папа запропонував мені асистувати йому на манежі і далі. Я подавав йому м’ячики в номері з морським левом і навіть диригував слонових джаз-оркестром.»
Юрій Юрійович Дуров поруч з афішею свого знаменитого прадіда
Напевно, Дуровим відомий секрет, як виховувати своїх дітей, щоб природа на них «не відпочила». Сьогодні вже нове покоління Дурових – дочка Юрія Юрійовича Наталія, також, як і три покоління її предків, працює дресирувальником у сімейному театрі. Вона не відразу прийняла своє покликання, спочатку хотіла отримати іншу професію, але пізніше гени все-таки взяли своє, і дівчина повернулася на арену. У роботі вона, звичайно, керується головним девізом свого знаменитого пра-прадіда: «Жорстокість принижує, тільки доброта може бути прекрасна».
Виступ артистів театру Дурова
Ще одна знаменита циркова сім’я також радує глядачів своїми виступами з тваринами: Таємниці циркової династії Запашных: Тигри-людожери, травми на арені, зламані долі
Thanks!
Our editors are notified.