Кому не приносять користь аеробні вправи

Медики розповіли, кому аеробіка не принесе користь.

Безліч людей, які намагаються підтримувати себе у формі за допомогою занять бігом, плаванням або занять в тренажерному залі, витрачають свій час і сили даремно. Як виявилося, ці види фізичної активності ніяк не покращують стан здоров’я приблизно 20% людей. Вчені пов’язують це з генетичними факторами і радять таким людям піклуватися про своє здоров’я іншими способами – наприклад, переглянути свій раціон або приймати ліки.

За визначенням Американського Коледжу Спортивної Медицини, аеробіка – це комплекс будь-яких фізичних вправ для тренування великих груп м’язів, які поєднуються з певними дихальними вправами. Аеробні вправи сприяють прискореному спалюванню калорій, стимулюють більш інтенсивну роботу легень і серця, покращують серцево-судинну активність і витривалість. Крім очевидних фізичних переваг, аеробні вправи покращують настрій, знімають депресію і тривожність. Активне серце і укріплена імунна система зменшують чутливість до інфекцій.

Одні з головних переваг – покращений м’язовий тонус і збільшення тривалості життя. Вчені з Лондонського університету стверджують, що аеробні вправи далеко не всім приносять користь. Виявилося, що їх вплив на організм людини зумовлене генетично: заняття в тренажерному залі не чинять благотворний вплив приблизно на 20% піддослідних. У цих людей, на відміну від інших, при регулярних заняттях аеробікою не зменшується ризик розвитку серцево-судинних захворювань і цукрового діабету. Дослідники порадили таким людям відмовитися від занять в тренажерному залі, плавання та бігу, а замість цього нормалізувати свій раціон або попити ліки. Джеймс Тиммонс (James Timmons) з Королівського коледжу при Лондонському університеті, який керував роботою, вважає, що це дослідження – перший крок на шляху до створення персоніфікованих методик лікування.

Він сподівається, що в майбутньому підбір ефективних засобів зміцнення серцевого м’яза буде починатися з аналізу ДНК, а завдяки цьому дослідженню генетичний код людини, який був розшифрований десять років тому вперше був застосований для того, щоб оптимізувати медичне обслуговування. У дослідженні взяло участь 500 жителів Європи і США, які займалися аеробікою по 30 хвилин в день, п’ять днів на тиждень.

Випробовувані проходили обстеження після закінчення шостої, дванадцятої і двадцятого тижня занять. Більшість з них показали суттєве покращення, однак у 20% випробовуваних майже не збільшилася кількість кисню, споживана під час виконання вправ (а саме воно є головним показником впливу аеробіки на організм). У 30% не було помічено поліпшення чутливості до інсуліну – це говорить про те, що ризик розвитку діабету у цих людей залишився на колишньому рівні.