Лариси Удовиченко – 64: Про що намагається не згадувати знаменита актриса

Народна артистка Росії Лариса Удовиченко | Фото: kino-teatr.ru, 24smi.org
29 квітня святкує своє 64-річчя відома актриса театру і кіно, народна артистка Росії Лариса Удовиченко. В її творчій біографії все склалося дуже успішно – вона зіграла понад 130 ролей в кіно, багато з яких стали легендарними, працювала з кращими режисерами і стала всенародною улюбленицею. Правда, щасливою актриса вважає себе лише у професії, а про багатьох епізодах особистому житті навіть не хоче згадувати…

Лариса Удовиченко в юності | Фото: 24smi.org
Лариса Удовиченко народилася в 1955 р. в Австрії – її батько, Іван Удовиченко, українець за національністю, служив у Відні військовим лікарем. Після закінчення його строку служби сім’я переїхала в Україну. Дитинство і юність Лариси пройшли в Одесі, і одеситкою вона вважає себе досі. Бажання стати актрисою дівчинка успадкувала від матері – їй довелося кинути навчання в театральному вузі через війни, що почалася, а після її закінчення вона не змогла продовжити навчання з-за постійних відряджень чоловіка і доньки реалізувала свої нездійснені мрії. Лариса займалася у студії актора при Одеській кіностудії, і там вона ще в 15-річному віці звернула на себе увагу режисера Олександра Павловського. Завдяки йому відбувся її акторський дебют у фільмі «Щасливий Кукушкін».

Дебютна роль актриси у фільмі *Щасливий Кукушкін*, 1970 | Фото: kino-teatr.ru

Лариса Удовиченко в юності | Фото: 24smi.org
До моменту закінчення школи Лариса Вдовиченко знялася вже в 3-х фільмах, і питання про вибір подальшого шляху вже не виникало. Вона поїхала в столицю і подала документи в усі театральні вузи. Її прийняли у ВДІК на курс Тамари Макарової та Сергія Герасимова. У студентські роки Удовиченко продовжувала зніматися. Першу серйозну роль вона зіграла у фільмі своїх педагогів «Дочки-матері», а всенародна популярність прийшла до неї через кілька років після закінчення вузу, коли на екрани вийшов фільм Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна».

Кадр з фільму *Перед іспитом*, 1977 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Місце зустрічі змінити не можна*, 1979 | Фото: fakty.ua
Спочатку в цьому фільмі Удовиченко проходила проби на роль міліціонера Синичкіної, але вона сама відмовилася від цього образу – героїня здалася їй дуже прісною. Професійне чуття актрису не підвело – роль Маньки-Облігації стала її візитною карткою. Вона не раз розповідала про те, що знаменита фраза «Облігація або аблигация?» вирвалася у неї випадково – вона справді не знала, як правильно написати слово, і режисер вирішив залишити це у фільмі. У цій ролі Удовиченко була така переконлива, що після прем’єри фільму у неї з’явилася ціла армія прихильників серед ув’язнених, які слали їй листи зі словами: «Не горюй! Вийду – моя будеш!» Один з них дійсно після звільнення приїхав до актрисі додому, і їй навіть довелося звернутися у міліцію.

Кадр з фільму *Місце зустрічі змінити не можна*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru

Лариса Удовиченко у фільмі *Мертві душі*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru
Після цього були десятки ролей, що полюбилися глядачам, серед яких найбільш успішними стали роботи у фільмах «найчарівніша і найпривабливіша» і «Зимова вишня». Найкраще Удовиченко вдавалися комедійні ролі та образи чарівних авантюристок і кокеток. У кожній роботі актриса була неймовірно органічною. Складалося враження, що вона не грає, а просто живе в кадрі, про що сама вона говорила: «Я завжди граю саму себе, але в тих обставинах, які мені пропонують».

Кадр з фільму *найчарівніша і найпривабливіша*, 1985 | Фото: kino-teatr.ru

Лариса Удовиченко у фільмі *Зимова вишня*, 1985 | Фото: kino-teatr.ru
Її професійна доля склалася дуже успішно – вона могла собі дозволити самостійно вибирати сценарії і режисерів, з якими їй хотілося працювати. Але при цьому нерідко погоджувалася на свідомо слабкі роботи, що сама пояснювала так: «Одного разу Микита Міхалков запитав у мене, чому знімаюся в якихось огидних сірих фільмах. Я відповіла: «якби я в них не знімалася, ви б мене не знали». Він замовк і сказав: «Так, може бути, ти права». Можна постаратися зробити в поганому фільмі хорошу роль, щоб вона запам’яталася. В цьому проявляється і моя професійна незалежність».

Кадр з фільму *Тартюф*, 1992 | Фото: kino-teatr.ru
З роками Удовиченко стала більш вибірковою. «Ролі приймаю, коли приходять хороші режисери з цікавим матеріалом. Якщо мені нецікаво, я навіть не розглядаю. Але скажу чесно, сьогодні моя найбільша насолода – це не працювати. Я сама вибираю, де зніматися, і дуже цьому рада. Крім цього, у мене є вистави в театрі, і я отримую задоволення від роботи і від спілкування з життям», – говорить актриса.

Лариса Удовиченко з дочкою Машею | Фото: 24smi.org
На жаль, її особисте життя склалося не так щасливо, як творча біографія. Актриса кілька разів була заміжня, але жоден з шлюбів не вважає вдалим. Вона каже, що завжди вибирала «неправильних чоловіків». Про своєму першому заміжжі Удовиченко взагалі воліла б забути – вона вийшла заміж за розрахунком і не пишалася цим вчинком. Це був фіктивний шлюб з москвичем заради столичної прописки. Про це заміжжя сама вона ніколи не згадує, і першим шлюбом у біографічних статтях зазвичай називають її сімейний союз з режисером Андрієм Эшпаем. Вони розлучилися через надмірну ревнощів чоловіка.

Актриса з колишнім чоловіком, Геннадієм Болгариным, і донькою | Фото: 24smi.org
Наступним обранцем актриси став підприємець Геннадій Болгарин, у шлюбі з яким у Лариси народилася дочка Маша. Заради Удовиченко він залишив свою дружину і 13-річного сина. Через 20 років і цей шлюб розпався – Геннадій був ігроманом і програв у казино величезну суму, яку взяв в борг. Актриса досі не хоче згадувати про те, як розбиралася з кредиторами, і навіть чути не хоче імені колишнього чоловіка. Більше замужем вона не була. Сьогодні Лариса Удовиченко на питання про те, чи щаслива вона, відповідає: «В професії – так, життя – ні. Слава Богу, професія компенсує».

Лариса Удовиченко в серіалі *Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку*, 2003 | Фото: kino-teatr.ru
Незважаючи на свою неймовірну популярність, сьогодні актриса веде досить замкнутий і непублічний спосіб життя, через що її називають найбільшою самітницею серед артистів. Лариса Удовиченко зізнається: «Коли я вдома, відключаю телефон. Мене всі лають, що не можуть додзвонитися. А у мене два телефони: один для всіх, інше – для своїх. Я не відповідаю на дзвінки з номерів, які не визначаються, і спілкуюся з зовнішнім світом тільки через автовідповідач».

Кадр з фільму *Моя божевільна родина*, 2011 | Фото: 24smi.org
Актриса ніколи не приховувала свій вік і не переживала з цього приводу: «А взагалі я відчуваю себе на свій вік і не хочу приховувати, що вийшла на пенсію. Та й що мені приховувати? Багато хто разом зі мною росли, народжувалися і ставали дорослими. Головне, що я намагаюся добре виглядати, себе не розпускати. Мені приємно чути, коли кажуть: «Ой, як добре ви виглядаєте, незважаючи на вік». Залишається тільки побажати їй залишатися такою ж чарівною, жіночною і енергійною і радувати глядачів новими ролями!

Лариса Удовиченко у фільмі *На гойдалках долі*, 2018 | Фото: 24smi.org
Незважаючи на величезну кількість зіграних ролей, в її долі були втрачені шанси: ролі, в яких глядачі так і не побачили знаменитих акторів.