Лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков в ефірі каналу «1+1» заявив, що рішення суду про пережеребьевке і внесення в списки партії «Руху нових сил» (М. Саакашвілі) може призвести до зриву виборів або як мінімум термінів їх проведення.
«Ситуація небезпечна, тому що частина бюлетенів надруковано. Це може призвести до зриву виборів, тому що ці бюлетені треба передрукувати, на це треба мати додатковий ресурс, який у бюджеті не передбачено».
Занепокоєння «головного народного слуги України» цілком зрозуміло, адже рейтинг його партії очікувано покотився вниз, і кожен тиждень зволікання коштує їй все нових і нових багнетів у майбутній Раді. Між тим, рейтинги його головних опонентів почали з тієї ж причини рости.
І як раз у них поки ще залишаються «судові можливості по «корекції» термінів виборчої кампанії», чому вони й намагаються скористатися.
Інтереси збіглися
Так, інтереси супротивників Зеленського збіглися. Не могли не збігтися. Ще ніколи з часів початку української незалежності в 1991 році не було випадку, щоб одна політична сила концентрувала у своїх руках всю повноту влади. Навіть Леонід Кравчук і його приймач Леонід Кучма змушені були домовлятися з опозицією і враховувати її інтереси при формуванні своєї вертикалі влади.
І тільки зараз вперше склалася ситуація, коли одна партія може отримати контрольний пакет акцій «ТОВ «Україна не Росія». Кому таке сподобається? А тому об’єднання проти такого сценарію розвитку подій ідеологічних опонентів було цілком очікуваним. Тим більше, що їм вже не вперше працювати на загальний результат.
Ви звернули увагу, що вчора міністр МВС Арсен Аваков з’явився на одному з каналів Віктора Медведчука (NewsOne) і довго розмірковував на тему успішності, проведеної ним реформи в органах МВС? До недавнього часу Медведчук і Ко з усіх стволів мочили не тільки всесильного міністра, але і його «так звану реформу». Це інтерв’ю прояснює чому у списках «оппоблока», який «за Життя» у пследний момент з’явився одіозний соратник Авакова Ілля Ківа. Дуже схоже, що таким чином «оппозіцонери» Медведчука намагаються розколоти альянс Авакова і Зеленського, сформований ще минулої зими і таким чином послабити позиції останнього. Навіть незважаючи на те, що це дуже не сподобається виборцям (ще як не сподобалося, але політика-річ дуже брудна).
Також ми бачимо, як сьогодні починають з’являтися загальні штрихи передвиборних кампаній Порошенко і «медведчуковцев». Формально вони все ще супротивники, але головний наголос їх агітації сьогодні зроблений не на протистоянні один одному, а на знищення рейтингу партії «Слуги народу».
Щоб це зрозуміти достатньо подивитися інформаційну стрічку контрольованих ними каналів. У «Еврепейской солідарності» майже зникла критика на адресу «опозиціонерів», а Зеленський і Ко представлені як головна загроза ту Україну, яку вони будували протягом останніх п’яти років. У свою чергу «за Життя» давно забуло «про злочинні діяння ежима Порошенко» і повністю зосередила свою увагу не «невиконання Зеленським своїх передвиборчих обіцянок».
Головна мета
Яку ж головну мету переслідують ці «непримиренні партнери», що стали в 2019 році головними невдахами політичного сезону. Очевидно, що про владу їм сьогодні думати просто нерозумно. Населення України ще не скоро забуде те, що накоїв за минулу п’ятирічку їх п’ятий президент, а «опозиціонери» поки не стануть центром об’єднання сил Південно-Сходу України про це навіть не можуть і мріяти.
Але, і ті і інші, можуть та повинні створювати заділи на майбутнє. І першочерговим і цілком досяжним завданням для обох сил на сьогодні є недопущення формування стійкої пропрезидентської коаліції у майбутній Раді.
Стійка більшість під Зеленського не влаштовує нікого, крім команди самого Зеленського. Воно не потрібно не тільки його внутрішньоукраїнських опонентам, але й всім без винятку зовнішнім силам. Домовлятися зі слабким завжди простіше і дешевше, а тому і Вашингтону і Москві і навіть Брюсселю дуже вигідно, щоб Зеленський переміг на майбутніх виборах з якомога меншою перевагою над іншими.
А далі інтереси ситуативних партнерів швидше за все розійдуться…
Стратегічне завдання
Вашингтону сьогодні дуже невигідні будь-які політичні потрясіння на Україні. Рано чи пізно на одних або інших умовах Зеленський з ними домовиться, і корабель «України не Росії» знову піде за тим курсом, який був для нього прокладений ще на зорі «незалежності». І чим менше підводних каменів при цьому його чекає, тим американцям краще.
Але ось списаним ними з рахунків Порошенко і Ко це явно не потрібно. Вони хочуть повернутися у владу, і для цього їм потрібна політична буря, яку найпростіше підняти під час світового економічного шторму, який з найбільшою часткою ймовірності вибухне не пізніше 2021-22 років. І до цього моменту в Україні не повинно існувати не тільки сталого коаліційної більшості, але і скільки-небудь значимого рейтингу у чинної влади. В цьому випадку країну можна розгойдати на дострокові парламентські і навіть президентські вибори і таким чином повернути собі хоча б частково те, що було втрачено в 2019 році.
У Медведчука і Москви коштує приблизно те ж завдання, хоча мета при цьому вони переслідують зовсім іншу. Вони також не збираються чекати п’ять років. Економічний шторм 2021-22 років також розглядається ними як найбільш зручний момент повернення впливу на Україну. І точно також як і Петро Порошенко вони розуміють, що для цього їм потрібно не допустити формування стійкої більшості під Зеленського і треба забути про «злочини Порошенко і його команди» заради знищення в нуль рейтингу нової української влади. І все це для того, щоб разом все з тим же Порошенко через пару років поставити питання про недієздатність тієї Ради, яка ще не сформована і при вдалому збігу обставин, імпічмент того президента, який тільки 45 днів тому приступив до виконання своїх обов’язків.
Thanks!
Our editors are notified.